Рішення № 54160244, 30.11.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12930/15-ц

Провадження № 2/263/3946/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м.Маріуполі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в обґрунтування своїх вимог, зазначив, що 19.09.2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №77707С65, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 22100,00 доларів США шляхом видачі готівкових коштів через касу банку з кінцевою датою погашення 15.09.2026 року.У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків з кредитної угоди по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитними коштами станом на 01.10.2015 року утворилась заборгованість з урахуванням переведення валютної частини в національну валюту в сумі 448267,25 грн. в тому числі:

-заборгованість за кредитом 364800,59 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 16945,76 доларів США);

-заборгованість за нарахованими відсотками 78943,01 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 3667,07 доларів США);

-пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 03.03.2015 року по 30.09.2015 року 3489,34 грн.;

-пеня за прострочені відсотки за період з 03.03.2015 року по 09.06.2015 року 82,07 грн.;

-пеня за прострочені відсотки за період з 01.07.2015 року по 30.09.2015 року 952,24 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не зявилася, надала на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила справу розглядти у її відсутність.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.09.2008 року між АТ «Укрексімбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №77707С65, за яким відповідач отримав кредит у сумі 22100,00 доларів США шляхом видачі готівкових коштів через касу банку з кінцевою датою погашення 15.09.2026 року. У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків з кредитної угоди по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитними коштами станом на 01.10.2015 року утворилась заборгованість з урахуванням переведення валютної частини в національну валюту в сумі 448267,25 грн. в тому числі:

-заборгованість за кредитом 364800,59 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 16945,76 доларів США);

-заборгованість за нарахованими відсотками 78943,01 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 3667,07 доларів США);

-пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 03.03.2015 року по 30.09.2015 року 3489,34 грн.;

-пеня за прострочені відсотки за період з 03.03.2015 року по 09.06.2015 року 82,07 грн.;

-пеня за прострочені відсотки за період з 01.07.2015 року по 30.09.2015 року 952,24 грн.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Після отримання кредиту відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, заборгованість у сумі 364800,59 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 16945,76 доларів США) не повернув, відсотки за користування кредитом банку не сплачує.

Згідно зі змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільно-процесуального кодексу України, сформульовані Верховним Судом України правові позиції обов'язкові для всіх судів України.

Згідно з частиною 2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Висловлена Верховним Судом України правова позиція в постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79 цс14 відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду, який зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Як зазначено в постанові ВСУ від 02.07.2014 року№6-79цс14 згідно зі ст.99 Конституції грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч.1 ст.192 ЦК). Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192 ЦК). Такими випадками є ст.193, ч.4 ст.654 ЦК, закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 №959-XII, декрет КМ від 19.02.93 №15-93, закон «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 23.09.94 №185/94-ВР.Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим ч.2 ст.533 ЦК допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом НБУ. Згідно з ч.3 ст.533 ЦК використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч.2ст.192 ЦК). Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня. Отже, у національній валюті України підлягають стягненню й інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, у ст.1048 ЦК, та при застосуванні ст.625 ЦК.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору кредиту та взятих на себе зобов'язань, судприходить до висновку про необхідністьстягненняз нього заборгованості за кредитом в сумі 448267,25 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 6724,01 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,60,118,212,215 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 543, 612, 625, 651 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м.Маріуполі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м.Маріуполі, заборгованість за кредитним договором №77707С65 від 19.09.2007 року в сумі 448267 (чотириста сорок вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 25 коп., в тому числі:

-заборгованість за кредитом 364800,59 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 16945,76 доларів США);

-заборгованість за нарахованими відсотками 78943,01 грн. (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.09.2015 року 3667,07 доларів США);

-пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 03.03.2015 року по 30.09.2015 року 3489,34 грн.;

-пеня за прострочені відсотки за період з 03.03.2015 року по 09.06.2015 року 82,07 грн.;

-пеня за прострочені відсотки за період з 01.07.2015 року по 30.09.2015 року 952,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м.Маріуполі, судовий збір у розмірі 6724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 01 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.І.Папаценко