Рішення № 54159810, 08.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/808/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3755/15Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - ХІЛЬ Л.М., ЧІЧІЛЯ В.А.,

за участю секретаря САМОЙЛОВОЇ М.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та примусове зняття з реєстрації відповідача, за участю третьої особи - Великосорочинської сільської ради та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання ОСОБА_2 членом сім`ї померлої ОСОБА_4, визнання його права на користування житловим будинком та вселення.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що являється власником будинку за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. В. Сорочинці,93 Миргородської дивізії 8 згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 06 серпня 2012 року.

Даний будинок належав його матері до її смерті, та в цьому будинку зареєстрований її співмешканець ОСОБА_2

У серпні 2014 року ОСОБА_2 залишив будинок та проживає з племінником.

Просив визнати МИШАСТОГО О.В. таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою в с. В. Сорочинці, вул. 93 Миргородської дивізії,8 в звязку з вибуттям на інше постійне місце проживання та примусово зняти його з реєстрації у будинку.

06 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в якій просив відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, визнати його членом сім`ї померлої ОСОБА_4, визнати за ним право користування спірним житловим будинком та усунути перешкоди в користуванні житловим будинком, шляхом вселення та зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року первісний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано МИШАСТОГО О.В. таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: Полтавська обл., Миргородський р-н, с. В. Сорочинці, вул. 93 Миргородської дивізії 8.

В решті позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову МИШАСТОГО О.В. до ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з МИШАСТОГО О.В. на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 121 грн. 80 коп.

Додатковим рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2015 року стягнуто з МИШАСТОГО О.В. на користь держави 730 грн. 80 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення місцевого суду з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального й процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 належить будинок за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. В. Сорочинці,93 Миргородської дивізії 8 ,згідно свідоцтва про право власності на спадщину від 06 серпня 2012 року ( а.с.5).

З 25 листопада 1981 року у вищевказаному будинку зареєстрований та проживав ОСОБА_2 за згодою колишньої власниці будинку ОСОБА_4, яка померла 15 грудня 2010 року.

Задовольняючи первісний позов ОСОБА_3 місцевий суд виходив з того, що члени сім`ї можуть проживати разом з власником за його згоди тоді, коли зберігається право власності певної особи на це житло.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним, з наступних підстав.

Відповідно дост. 41 Конституції Українитаст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно до ч. 1ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сімї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сімї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сімї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сімї.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 04 листопада 2014 року справа № 6-158цс 14.

Проте, висновок місцевого суду про відмову у задоволенні зустрічного позову МИШАСТОГО О.В. щодо вимоги про визнання членом сім`ї померлої ОСОБА_4 не ґрунтується на законі.

Факт проживання МИШАСТОГО О.В. як члена сім`ї померлої ОСОБА_4 сторонами не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконати процесуальні обов`язки.

В обгрунтування своїх вимог про вселення ОСОБА_2 посилався на те, що залишив будитнок після побиття його ОСОБА_3

Проте, до міліції з приводу побиття відповідач не звертався, будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів до апеляційного суду не надав.

Заслухавши апелянта та його представника , зясувавши якими доказами підтверджені їх доводи, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання МИШАСТОГО О.В. членом сім`ї померлої ОСОБА_4

Проте, визнання членом сім`ї колишнього власника не створює йому права на вселення та користування житловим приміщенням нового власника.

Посилання в апеляційній скарзі МИШАСТОГО О.В.про те, щосправарайонним судомрозглянутабез його участі не впливає на законність постановленого судовогорішення, так якпро судове засідання, призначенена 02 липня 2015 року,він та його представник були належним чином повідомлені 09.06.2015р., про що міститься в матеріалах справи повідомлення про вручення їм. судових повісток ( а.с.54,56 ).

Інші доводи апеляційної скаргивисновків судуне спростовують.

За таких обставин, рішення місцевого суду в частині відмови вимоги щодо визнання МИШАСТОГО О.В. членом сім`ї ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню частково.

Оскільки рішення місцевого суду частково скасовано апеляційним судом, судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до задоволених вимог з урахуванням норм ст.ст.80,81,88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року в частині відмови в задоволення вимоги ОСОБА_2 про визнання членом сім`ї померлої ОСОБА_4 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати ОСОБА_2 як членом сім`ї померлої ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243 грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Судді : Л.М. ХІЛЬ

ОСОБА_5

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ