Постанова № 54159353, 07.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10134/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/810/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 07.12.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2015року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю представника ВЧ № 2215 ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10. 2015 року, якою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, головного сержанта командира відділення взводу охорони роти охорони прапорщика військової частини А2215, який проживає в м. Бориспіль, в/ч А2215 казарма № 19, кімната №5, Київська область, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правоорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гаупвахті на строк 2 (дві) доби.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три ) грн. 60 коп. на користь держави.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2015 року, 09.10.2015 року під час здачі посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони у прапорщика ОСОБА_3 була виявлена нестача речового майна: ремінь поясний-1 шт., ремінь брючний- 1 шт., плащ брезентовий- 3 шт., килим «приліжковий» - 48 шт., «підматрасники» - 35 шт. На загальну суму 151, 70 грн.

Таким чином своїми діями ОСОБА_3 не забезпечив правильне зберігання та використання майна роти, чим порушив вимоги статей 121,122 Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Вчинення даного правопорушення ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи, а саме : протоколом про адміністративне правопорушення № 17 від 22 жовтня 2015 року, Актом проведення службового розслідування у військовій частині А2215 по факту нестачі майна під час прийому-передачі посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони військової частини 2215 від 09 жовтня 2015 року, довідкою № 1/1 від 21 жовтня 2015 року про вартісну оцінку заподіяної шкоди, поясненням ОСОБА_3 від 15 жовтня 2015 року та поясненням ОСОБА_4від 19 жовтня 2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Боріспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2015 року. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова суду є неправильною, що недоведені обставини, що мають суттєве значення по справі, які суд першої інстанції визнав встановленими, також висновки суду не відповідають обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ВЧ 2215 зазначив, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, суд дані обставини врахував при накладенні стягнення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ВЧ 2215, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийняті рішення щодо ОСОБА_3 суддею першої інстанції було дотримано вказані вимоги закону.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 09.10.2015 року під час здачі посади сержанта з матеріального забезпечення роти охорони у прапорщика ОСОБА_3 була виявлена нестача речового майна: ремінь поясний-1 шт., ремінь брючний- 1 шт., плащ брезентовий- 3 шт., килим «приліжковий» - 48 шт., «підматрасники» - 35 шт. На загальну суму 151, 70 грн.

Так згідно, пояснень вказаних вище, очевидним є той факт, що саме ОСОБА_3 здійснив дане адміністративне правопорушення.

Суддя, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту вчинення даного правопорушення громадянином ОСОБА_3.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Також, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначення стягнення, суддею враховано вищезазначені норми Закону та те, що ОСОБА_3 свою вину у вчинення зазначеного адмінправопорушення визнав.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків судді про доведеність вини ОСОБА_3 у даному правопорушенні.

Виходячи з вищевикладеного, підстав для зміни чи скасування постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2015 року щодо ОСОБА_3 суд не вбачає, у звязку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10. 2015 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду О.М. Рудніченко

Київської області