Постанова № 54157464, 26.11.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Житомир справа № 806/5051/15

категорія 8.3.16

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черняхович І.Е., суддів: Романченка Є.Ю., Сичової О.П.,

за участі секретаря Господарчук І.В,

за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкову консультацію від 22.05.2015 р. №10885/6/99-99-15-04-02-15,

встановив:

Державне підприємство "Коростишівське лісове господарство" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 22.05.2015 р. №10885/6/99-99-15-04-02-15 в частині "Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів". В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана податкова консультація суперечить нормам Податкового кодексу України, її зміст не містити переконливих роз'яснень, а зазначені роз'яснення є протилежними відповіді ДФС від 04.06.2015.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що у зв'язку зі змінами в Податковому кодексі України, позивачем було направлено запит до Державної фіскальної служби України за № 498 від 21.04.2015, в якому, зокрема, було поставлено питання: які суми збору зазначені в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році повинно декларувати підприємство щокварталу з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (а.с. 8).

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, так як тривалий час не надходила відповідь на запит, позивач, як добросовісний платник податків, нарахував та сплатив рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по факту заготівлі сировини станом на 19.05.2015.

У червні 2015 року позивач отримав податкову консультацію, що викладена у листі від 22.05.2015 № 10885/6/99-99-15-04-02-15 (а.с. 28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 14.1.172 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отже, податкову консультацію від 22.05.2015 було надано в межах строку, визначеному податковим законодавством України.

Щодо змісту податкової консультації від 22.05.2015 в частині "Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів", суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної податкової консультації, сума рентної плати обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи і визначається у таких дозволах (пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 ПК України). Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Плати наростаючим підсумком з початку року. Разом з тим, статтями 256, 257, 258 ПК України не передбачено поділ суми Плати, яку зазначено у спеціальному дозволі, рівним щоквартальними частками. Таким чином, платник при складанні податкової декларації із Плати, починаючи з І кварталу 2015 року, вказують всю суму Плати, обчислену та зазначену суб'єктними лісових відносин у виданих ними спеціальних дозволах. Сума податкових зобов'язань з Плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої декларації (а.с. 29-30).

Представники позивача в судовому засіданні зауважили, що у консультаціях від 22.05.2015 №10885/6/99-99-15-02-02-15, адресованої Державному підприємству Коростишівське лісове господарство ДП "Коростишівський лісгосп" та від 04.06.2015 №13433/5/99-99-15-04-01-16, адресованої Державному агентству лісових ресурсів України містяться розбіжності.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, статті Податкового кодексу України, на які посилається відповідач в податковій консультації від 04.06.2015, не регламентують іншого порядку нарахування та проведення плати ніж того, який зазначений в оскаржуваній консультації від 22.05.2015. Зокрема, пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України, на яке посилається відповідач в обох консультаціях, визначено, що сума рентної плати обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Приписами п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України закріплено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Отже, зазначені податкові консультації містять єдину правову позицію щодо правовідносин, що виникають при сплаті рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а щодо вказаних представниками позивача відмінностей, суд зазначає, що консультацією від 04.06.2015 додатково поінформовано Державне агентство лісових ресурсів України про наявність законопроекту, розробленого Міністерством фінансів України, яким передбачено внесення змін у п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що п. 1 ч. 6 ст. 89 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10.02.2010, № 1861-VI, визначено, що законопроект - це проекти законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру. Суд звертає увагу, що вказаний законопроект на даний час не є частиною національного законодавства, а є лише одним із етапів законотворчого процесу. Лише після проходження усіх стадій (законодавча ініціатива, підготовка проекту закону до розгляду ВРУ, розгляд і обговорення проекту ВРУ, прийняття закону ВРУ та введення його в дію), проект закону набуває статусу обов'язкового до виконання нормативно-правового документу - Закону України та може бути використаний в якості нормативного підґрунтя у спірних правовідносинах. Отже, вказана представниками відмінність не є доказом існування протиріч в податкових консультаціях від 22.05.2015 та від 04.06.2015, оскільки проект закону є одним з етапів законодавчого процесу та не породжує жодних правових наслідків для учасників правовідносин.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, податковим законодавством чітко визначено підстави визнання податкової консультації недійсною.

При дослідженні податкової консультації від 22.05.2015 №10885/6/99-99-15-04-02-15 в частині "Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів" під час розгляду справи в судовому засіданні не було встановлено підстав для визнання податкової консультації недійсною.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Судді Є.Ю. Романченко,

ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлено: 04 грудня 2015 р.