Ухвала суду № 54157392, 01.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р.Справа № 540/999/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 01.10.2015р. по справі № 540/999/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області

про визнання рішення нечинним та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку,

ВСТАНОВИЛА:

10.09.2015 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Машівському району Полтавської області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати нечинним рішення Пенсійного фонду №8 від 27.07.2015 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобовязати пенсійний орган призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24 березня 2015 року.

Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 01.10.2015 року позов задоволений.

Визнано нечинним рішення пенсійного органу №8 від 27.07.2015 року щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязано відповідача призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24 березня 2015 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2 категорії постраждалих, внаслідок Чорнобильській катастрофи.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 16.07.2015 року про призначення йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років у відповідності до приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням відповідача від 27.07.2015 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році підтверджена наявною у справі копією посвідчення та наданими до суду матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років.

На підставі ч.1,ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Виходячи із змісту наведених вище норм, колегія суддів дійшла до висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є відповідне посвідчення.

Підставою для відмови відповідачем у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років у відповідності до приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стало відсутність підтвердженого в установленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем отримано дане посвідчення, дублікат якого є в спрві, серія А №234824 С, виданий 05.03.2015 року Полтавською облдержадміністрацією.

Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що до заяви про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку позивачем були надані наступні документи, а саме: копія дубліката посвідчення, архівна довідка від 21.04.2015 року №179/1/4609, довідка №761 від 16.10.20186 року командира військової частини 22457; довідка від 28.03.1994 року №1068 керівника підприємства (організації Машівського райвійськкомату) довідка №31 від 08.04.1998 року Машівського районного військового комісаріату; грамота начальника військової частини 22457 від 30.09.1986 року; витяг з військового квитка №375 від 12.06.1997 року, копію директиви начальника Головного штабу Збройних Сил України від 14.04.1993 року № ДТП-63 «Про введення в дію Переліку військових частин, установ. Підприємств та організацій, особистий склад, яких приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження», які підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років у відповідності до приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Апеляційна скарга дублює позицію відповідача наведену у запереченнях до позову, та не спростовує висновків суду.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

В силу приписів ст..41 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Машівського районного суду Полтавської області від 01.10.2015р. по справі № 540/999/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2015 р.