Ухвала суду № 54157324, 01.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р.Справа № 820/20245/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2015р. по справі № 820/20245/14

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі відповідач) у якому, з урахуванням уточнення від 22.12.2014, просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0006011702 від 03.07.2013 року; №0006031702 від 03.07.2013 року та №0006041702 від 03.07.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 03.07.2013 року про сплату грошового зобов'язання за штрафною санкцією у розмірі 2584068,98 грн..

Стягнено з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61184, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 213 (двісті тринадцять) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року р. якою частково задоволений позов скасувати у частині відмови у задоволенні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0006011702 від 03.07.2013 року та №0006041702 від 03.07.2013 року.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення в частині задоволення позовних вимог не підлягає апеляційному перегляду згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України.

В частині відмови у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок про правомірність винесення ДПІ у Київському районі м. Харкова податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 03.07.2013 року про сплату 40079,51 податку з доходів фізичних осіб, з яких за основним платежем у розмірі 32063,61 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8015.90 грн та про прийняття податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 03.07.2013 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_4 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за наслідками якого складено Акт № 2022/17.2-09/НОМЕР_4 від 06.06.2013 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 185.1 ст. 185 ПК України, п. 187.1 ст. 187 ПК України, а саме заниження податку на додану вартість на суму 11391,00 грн.; п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та продаж неоприбуткованих товарів на загальну суму 1289823,99 грн.; п.177.1, п. 177.4 ст. 177 ПК України, а саме занижено податку на доходи фізичної особи від провадження підприємницької діяльності у сумі 32063,61 грн..

На підставі акту перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 03.07.2013 року про сплату 40079,51 податку з доходів фізичних осіб, № НОМЕР_1 від 03.07.2013 року про сплату 2584068,98 грн. штрафних санкцій за незабезпечення зберігання 14 фіскальних звітних чеків в КОРО і неведення обліку товарних запасів та продаж не оприбуткованих товарів, № НОМЕР_3 від 03.07.2013 року про сплату 12758,00 грн. податку на додану вартість.

В подальшому, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано скаргу до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, яка рішенням від 02.08.2013 року № 568/с/20-40-10-0417 була залишена без розгляду.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0006011702 від 03.07.2013 рокута №0006041702 від 03.07.2013 року, колегія суддів зазначає:

Щодо податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 03.07.2013 року про сплату 12758,00 грн. податку на додану вартість, колегія суддів зазначає:

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 200.1 ст. 200 Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 було задекларовано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 рік у сумі 8200,00 грн..

Так, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість з період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження позивачем за 2011 рік на суму 10655,00 грн. та за 2012 рік на суму 736,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом перевірки № 2022/17.2-09/НОМЕР_4 від 06.06.2013 року.

Як встановлено у судовому засіданні, наявність у ФОП ОСОБА_1 права на віднесення суми у розмірі 1781,00 грн. до податкового кредиту підтверджується податковими накладними, які складені АК "Харківобленерго", ТОВ "Дрінк Дистрибушн Систем" та ТОВ НПП "Енерготехніка".

Взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з АК "Харківобленерго", ТОВ "Дрінк Дистрибушн Систем" та ТОВ НПП "Енерготехніка" не стосується підстав нарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11391,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про прийняття податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 03.07.2013 року в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Щодо податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 03.07.2013 року про сплату 40079,51 податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів зазначає :

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок податку з доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності у період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 рік при перевірці проводився на підставі п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому періоді перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, а саме у 2011 році - 9410,00 грн., у 2012 році - 10730,00 грн..

Відповідно правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про доходи з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено заниження податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 32063,61 грн.

Так, перевіркою правильності визначення оподаткованого доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, було перераховано валовий дохід та валові витрати, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України, де оподатковуваним доходом вважається сукупний дохід, тобто різниця між загальним оподаткуванням доходом (виручка у грошовій та не грошовій фірмі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, встановленим актом перевірки.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення ДПІ у Київському районі м. Харкова податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 03.07.2013 року про сплату 40079,51 податку з доходів фізичних осіб, з яких за основним платежем у розмірі 32063,61 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8015.90 грн..

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - підлягать частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2015р. по справі № 820/20245/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2015 р.