Постанова № 54157312, 30.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р. Справа № 816/3978/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2015р. по справі № 816/3978/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод", звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості та пені.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2015р. позовні вимоги задоволено.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, не погоджуючись з постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2015р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" зареєстровано 19 лютого 1992 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість, що підтверджується випискою з ЄДР від 25 червня 2015 року.

Позивачем до контролюючого органа подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, згідно якої у рядку 30 відображена сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 606120,00 грн. (а.с. 10-11).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року з урахуванням уточнюючого розрахунку до неї від 06 квітня 2015 року платником визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1199807,00 грн.

Позивачем 20 квітня 2015 року до ДПІ у м. Полтаві подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (додаток № 4).

Контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року.

За наслідками проведення перевірки ДПІ у м. Полтаві складено довідку від 19 травня 2015 року № 2009/16-01-15-02/00110792 у якій контролюючий орган підтвердив правомірність визначення платником суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню, в розмірі 606120,00 грн. (а.с. 30-70).

З метою отримання інформації щодо дати надання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Полтавській області листом № 12/3-009941 від 19 червня 2015 року (а.с. 71).

Листом № 2641/10/16-31-20-02-54 від 16 липня 2015 року контролюючий орган повідомив позивача про те, що на виконання п.2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011р. №68/23 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №199/18937) (далі - Порядок) та Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування, за податковими деклараціями у сумі 100 тис. грн. і більше, затвердженого наказом ДПС України від 06.11.2012р. №991 «Про організацію роботи із проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (далі - Регламент), суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку декларації з податку на додану вартість №9045137075 від 20.03.2015 у розмірі 606120 грн. включено в інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами суб'єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування19 травня 2015р. та направлено на погодження до Державної фіскальної служби. Згідно п. 5 Порядку та Регламенту після отримання від Державної фіскальної служби України узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, висновок про суми відшкодування податку на додану вартість буде передано до управління ДКСУ у м. Полтава (а.с.72).

Не погоджуючись з висновками відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, та з того, що на час розгляду справи заявлена та підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 606120,00 грн. не погашена, позивачу належить до стягнення з бюджету пеню на вказану заборгованість за 88 днів, з 02.06.2015 по 28.08.2015, у сумі 52607,89 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення відповідних розрахунків встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду.

У відповідності до положень пунктів 200.2 та 200.3 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі - Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (від 20.03.2015 №9045137075), згідно якої у рядку 30 задекларовано суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 606 120 грн.

Крім того, 06.04.2015 року до ДПІ у м. Полтаві ппозивачем подано уточнюючий розрахунок (від 06.04.2015р. №9060118368) до декларації з податку на додану вартість за лютий 2015р. у якому внесено зміни до вказаної податкової звітності та в рядку 23.2 відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку розмірі 1 199 807 грн.

За змістом пункту 9 Порядку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Колегія суддів наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ.

В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального та матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2015р. по справі № 816/3978/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 07.12.2015 р.