Ухвала суду № 54157123, 01.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1787/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу від 22 червня 2015 року № 7-о про звільнення ОСОБА_2 з посади головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту головного управління Міндоходів у Черкаській області; поновлення ОСОБА_2 на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту головного управління Міндоходів у Черкаській області; зобов'язання запропонувати позивачу всі вакантні посади у головному управлінні ДФС у Черкаській області у зв'язку з проведенням реорганізації головного управління Міндоходів у Черкаській області; стягнення на корись позивача з головного управління Міндоходів у Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язання виплатити позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності за час перебування на лікуванні за період з 05.05.2015 по 19.06.2015 (включно); постановлення ухвали про стягнення з головного управління Міндоходів у Черкаській області середнього заробітку за час затримки головного управління Міндоходів у Черкаській області виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, як такого, що незаконно звільнений та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення на користь позивача з головного управління Міндоходів у Черкаській області моральну шкоду в сумі 21924 грн. 00 коп.; стягнення з головного управління Міндоходів у Черкаській області на користь позивача витрати на юридичні консультації та написання позовної заяви в сумі 2370 грн. 00 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 01.06.2013 № 4-о ОСОБА_2 з 01 червня 2013 року призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту головного управління Міндоходів у Черкаській області в порядку переведення з державної податкової служби у Черкаській області.

Кабінет Міністрів України постановою від 06.08.2014 року № 311 утворив територіальні органи Державної фіскальної служби та реорганізував територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

В зв'язку з даною обставиною, наказом голови комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Черкаській області від 12.01.2015 року № l-о, позивача звільнено з займаної посади через реорганізацію та скорочення чисельності на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Не погоджуючись з прийнятим наказом позивач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 12 січня 2015 року № 1-о «Про звільнення ОСОБА_2.». Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Черкаській області. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.01.2015 р. по 23.02.2015 р. у сумі 22387 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 20 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 рішення першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з головного управління Міндоходів у Черкаській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.01.2015 по 23.02.2015 у сумі 5205 (п'ять тисяч двісті п'ять) гривень 75 копійок.; в іншій частині постанову від 23.02.2015 залишено без змін.

На виконання зазначених вище рішень судів наказом головного управління Міндоходів у Черкаській області від 27.04.2015 № 5-о поновлено з 13 січня 2015 року ОСОБА_2 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту головного управління Міндоходів у Черкаській області.

При цьому, наказом головного управління Міндоходів у Черкаській області від 22.06.2015 №7-о позивача звільнено з 22.06.2015 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту головного управління Міндоходів у Черкаській області за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність виданого відповідачем наказу про звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з огляду на подання останнім відповідної власноруч написаної заяви зі всіма необхідними реквізитами та її прийняття відповідачем, тобто досягнення сторонами згоди про припинення трудового договору.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. ч. 1 ст. 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Як зазначено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Таким чином, основними умовами для припинення трудового договору за угодою сторін є досягнення останніми згоди щодо його припинення як такого та строк, з якого договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, у власноруч написаній ОСОБА_2 заяві від 22.06.2015 р., позивач просив звільнити його з займаної посади за угодою сторін згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 22.06.2015 року.

При цьому, вказана заява містить дату її складання - 22.06.2015 р., підпис позивача, підставу для звільнення - угода сторін та дату звільнення - 22.06.2015 р., а також була прийнята відповідачем, про що свідчить резолюція, тобто сторони досягли домовленості про дату та підстави припинення трудового договору.

Щодо доводів апелянта про написання заяви про звільнення під тиском, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх необґрунтованість з огляду на відсутність відповідних доказів.

Наведене свідчить про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо звільнення позивача із займаної посади протиправними та скасування наказу, на підставі якого позивач звільнений.

У зв'язку з цим, решта позовних вимог, які є похідними від зазначених, також не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С