Ухвала суду № 54157091, 24.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10751/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2014 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо прийняття рішення № 4122-09/836 від 02.12.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4122-09/836 від 02.12.2014 року;

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «СПР-ГРУП» висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями строком на 240 днів, що здійснювалися відповідно до контракту № 08-07/13-01 від 08.07.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПР-ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 32765648) та «Teria Energy Spotka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia KRS" (Польща).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" (далі по тексту - ТОВ "СПР-ГРУП") (Покупець) та «Teria Energy Spotka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia KRS" (Польща) (Продавець) було укладено контракт №08-07/13-01, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити комплекс технологічного обладнання глибокої біологічної очистки для каналізаційних очисних споруд смт. Баришівка.

28 серпня 2014 року позивачем у відповідності до умов вказаного контракту та платіжного доручення №11 була перерахована сума попередньої оплати за товар у розмірі 273 959 євро.

Згідно Додаткових угод №3, 4 від 27.12.2013р. та від 01.09.2014р. сторони перенесли строк поставки та продовжили строк дії контракту №08-07/13-01 від 08.07.2013р. спочатку до 31.12.2014р. та потім до 10.05.2015р.

У зв'язку з укладенням Додаткових угод № 3, 4 від 27.12.2013р. та від 01.09.2014р. позивач 18.10.2014р. звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з листом - зверненням №1801/14-01, в якому просив надати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями строком на 240 днів, що здійснювалися відповідно до контракту № 08-07/13-01 від 08.07.2013 року, укладеного між ТОВ «СПР-ГРУП» та «Teria Energy Spotka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia KRS" (Польща).

Листом №4122-09/836 від 02.12.2014р. відповідач повідомив позивача про необхідність відповідного обґрунтування продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на 240 днів, вказуючи на те, що у відповідності до підпункту 6.1. пункту 6 Контракту поставка товару здійснюється протягом 90 календарних днів здійснення передплати, тобто в законодавчо встановлені строки. У разі не постачання товару у вказані строки Продавець зобов'язується повернути Покупцю суму рівну вартості товару, що не було поставлено.

У зв'язку з цим, відповідач виходячи з вимог підпункту 1 пункту 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409, повідомив позивача про необхідність усунення вищенаведеного зауваження.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із статтею 2 вказаного Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України від 06.11.2012 року № 5480-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» статтю 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» доповнено частиною четвертою, відповідно до якої Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

За змістом статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України. (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року N 1409 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Пунктами 4, 5, 7, 9, 10 вищевказаного Порядку встановлено, що для одержання висновку резидент подає Мінекономіки такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку копії: зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українській мові; свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - резидента; документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономіки.

Мінекономіки розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

У видачі висновку може бути відмовлено в разі: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; після закінчення встановлених строків; 2) невідповідності поданих резидентом документів законодавству.

У разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено, починаючи з дати реєстрації в Мінекономіки повторно поданих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СПР-ГРУП" та «Teria Energy Spotka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia KRS" (Польща) за взаємною згодою були підписані додаткові угоди до Контракту №08-07/13-01 від 08.07.2013р., а саме: від 31.10.2013 року (а.с. 17) - продовжено строк дії Контракту до 31.12.2013р.; від 05.11.2013р. (а.с. 18); від 27.12.2013р. (а.с. 19) - продовжено строк дії Контракту до 31.12.2014р.

18 жовтня 2014 року позивачем на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було направлено лист-звернення за №1801/14-01, в якому ТОВ "СПР-ГРУП" просило продовжити строк розрахунків за Контрактом №08-07/13-01 від 08.07.2013р. на 250 календарних днів (сума розрахунку - 273 959,00 євро).

Підставою для цього став лист «Teria Energy Spotka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia KRS" (Польща) від 17.10.2014 б/н, в якому Продавець посилаючись на технічні характеристики комплексу технологічного обладнання глибокої біологічної очистки для каналізаційних очисних споруд вказав на необхідність збільшення терміну його поставки, оскільки загальний строк тільки виробничого циклу, не враховуючи роботу проектного відділу та відділу менеджменту, складає від 180 до 200 календарних днів (а.с. 30-31).

У зв'язку з цим, сторонами 01 вересня 2014 року було підписано додаткову угоду № 4 до Контракту №08-07/13-01 від 08.07.2013р., якою збільшено терміни поставки обладнання на митну територію до 250 календарних днів.

Оцінюючи обставини даної справи разом з наявними в ній доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на момент укладення Контракту №08-07/13-01 від 08.07.2013р. та підписання додаткових угод в повній мірі усвідомлював факт настання для нього негативних наслідків, зокрема, у зв'язку із введенням тимчасових обмежень на валютному ринку Національним банком України.

Що стосується тверджень позивача про обов'язкову необхідність підписання сторонами додаткових угод до Контракту №08-07/13-01 від 08.07.2013р., яка на його думку виникла у зв'язку з настанням непередбачуваних подій в Україні, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

До форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Права торгово-промислових палат визначені приписами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997р. №671/97-ВР.

А положенням пункту 2 частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено виключні повноваження Торгово-промислової палати України щодо засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Дана норма кореспондується також із положенням Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, в силу статті 3.3. Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої Торгово-промисловою палатою України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Положенням статті 4.1. Регламенту передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України.

В статті 4.2 Регламенту зазначено, що регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної торгово-промислової палати.

Відповідно до статті 4.3. Регламенту, регіональні торгово-промислові палати з питань, які згідно ст.4.1 Регламенту віднесені до компетенції Торгово-промислової палати України, надають інформаційно-консультаційні послуги, сприяють зацікавленим особам у підготовці заявок і формуванні необхідного пакету документів, з подальшою передачею цих заявок та документів на розгляд Торгово-промислової палати України.

Тобто, з аналізу вищевикладених положень Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вбачається, що повноваження щодо надання довідки (сертифікату), що підтверджує настання форс-мажорних обставин, у випадку укладення міжнародного договору (як у випадку ТОВ "СПР-ГРУП" та «Teria Energy Spotka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia KRS" (Польща)) є виключними повноваженнями Торгово-промислової палати України.

Водночас, матеріали даної справи не містять доказів наявності відповідної довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору на підтвердження настання на час виникнення спірних правовідносин форс - мажорних обставин.

Крім того, колегія суддів зауважує, що обставини, на які посилається позивач як на форс-мажорні: непередбачувані події в Україні (революційні події наприкінці 2013 року - на початку 2014 року, які призвели до виникнення складнощів у перевезенні вантажу та розрахунків) у контексті невиконання зобов'язань не обумовлені непереборною силою, тобто не є надзвичайними і невідворотними, адже жодних дій щодо повернення валютної виручки позивачем вчинено не було.

Водночас, твердження позивача стосовно складності комплексу технологічного обладнання глибокої біологічної очистки для каналізаційних очисних споруд, наслідком чого стало отримання ним від Київської митниці Міндоходів попереднього рішення про класифікацію та кодування товару згідно УКТ ЗЕД № 06.1-47/2/12-664, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в згаданому рішенні Київської митниці Міндоходів не міститься висновків на підтвердження того, що обумовлений сторонами товар є складним технічним виробом в розумінні пункту 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 30.11.15р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.