Ухвала суду № 54157013, 01.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3344/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська чайна компанія» до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Чернігівська чайна компанія» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10.09.2015 р. ВП № 48615173.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Господарського суду Чернігівської області від 17.08.2015 р. № 927/1711/14, державним виконавцем Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ 03.09.2015 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48615173 та стягнено з ТОВ «Чернігівська чайна компанія» на користь ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» 185092,53 грн. заборгованості по кредиту, 2073,04 грн. поточної заборгованості за процентами та 12961,61 грн. простроченої заборгованості за процентами, 09,01 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів.

Вищевказаною постановою боржника зобов'язано самостійно виконати рішення (виконавчий документ) у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

У зв'язку з невиконанням позивачем вищевказаної постанови державним виконавцем Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ було прийнято постанову від 10.09.2015 р. про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Чернігівська чайна компанія» в сумі 20013,62 грн., яка надіслана супровідним листом від 10.09.2014 р. за № 484/9.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставне стягнення державним виконавцем Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ з ТОВ «Чернігівська чайна компанія» виконавчого збору відповідно до постанови від 10.09.2015 р. у зв'язку з необізнаністю позивача про відкриття виконавчого провадження та, як наслідок, з неможливістю позивачем його добровільно виконати, а також фактичною відсутністю дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини першої та другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів, з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст.27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із частиною 1 ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам ( ч. 1 ст.35 Закону).

Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що перед початком дій щодо примусового виконання виконавчого документів, державний виконавець мав би пересвідчитися, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником, та що строк визначений у постанові для добровільного виконання вже закінчився і відсутні підстави для відкладення виконавчих дій.

З матеріалів справи вбачається, що постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2015 поштовим зв'язком позивачу була направлена 05.09.2015 р., що підтверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції на конверті.

Про вказану постанову ТОВ «Чернігівська чайна компанія» дізналося 21.09.2015 р. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень зворотне не доведено. Поштове повідомлення про дату отримання позивачем оскаржуваної постанови відповідачем до матеріалів справи не надано.

В той час, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена державним виконавцем 10.09.2015 р.

Тобто, при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець не пересвідчився чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження та не скористався наданим йому правом відкласти виконавчі дії з власної ініціативи.

Також, колегія суддів враховує, що відповідачем недотриманий строк направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, встановлених ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не пізніше наступного дня.

Зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 03.09.2015 р. року, проте направлена на адресу боржника вказана постанова - 05.09.2015 р., що підтверджується штампом на конверті, наявного в матеріалах справи.

Зазначене вище виключало можливість здійснити добровільне виконання боржником рішення та свідчить про порушення відповідачем вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до відповідача 11.09.2015 р. від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа по виконавчому провадженню і постановою від 18.09.2015 р. державного виконавця Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ наказ від 17.08.2015 р. № 927/1711/14 повернутий ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк».

Таким чином, відповідачем не було проведено фактичного стягнення заборгованості на час винесення спірної постанови, а саме не вчинено в межах виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до змісту ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рiшення є звернення стягнення на кошти та iнше майно боржника, звернення стягнення на заробiтну плату (заробiток), доходи, пенсiю, стипендiю боржника, вилучення в боржника i передача стягувачу певних предметiв, зазначених у рiшеннi; iншi заходи, передбаченi рішенням, що свідчить про відсутність права у Державної виконавчої служби виносити постанову про стягнення виконавчого збору.

Наведене дає підстави для висновку, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 28.01.2015 р. у справі № 3-217гс14.

За таких підстав, колегія суддів вважає оскаржувану постанову протиправною, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на викладене судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.