Рішення № 54156630, 07.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКорчевного Г.В., Слободянюк С.В.при секретаріЛознян О.С.,за участю: представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року позов задоволено частково./т. 3 а.с. 99-103/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема не враховано те, що предмет застави - автомобіль фактично був реалізований з прилюдних торгів ОСОБА_6 - на погашення зобов'язань боржника ОСОБА_7 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», на час проведення прилюдних торгів, результати яких ніхто не оскаржував, під забороною не перебував, у зв'язку з чим суд першої станції повинен був дійти до висновку про безпідставність позовних вимог, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 593 ЦК України, оскільки предмет застави був примусово проданий, а право застави припиняється у разі реалізації предмета застави, що також підтверджено позицією ВССУ від 26.12.2012 р. №6-35574св12. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, на підставі наступного.

№ справи 758/12784/13-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12070 /2015Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Судом встановлено, що 28 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № DNHLAK07770538, за умовами якого ОСОБА_7 отримав кредитні кошти у розмірі 42 000 доларів США, зі строком повернення до 28 квітня 2011 року для купівлі автомобіля «Mersedes Benz 320», державний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, на забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договір застави вказаного автомобіля. У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 30 вересня 2013 року становила 66 557,38 доларів США.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2012 року, було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_7 та звернуто стягнення на предмет застави - вищевказаний автомобіль.

25 лютого 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Печерського управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 36713135 з виконання виконавчого листа 2/0417/2167/2012, виданого 12 березня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми 10 000 грн. та звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором від 28 квітня 2006 року.

За даним виконавчим провадженням відомості про обтяження щодо зазначеного автомобіля державним виконавцем в Державний реєстр обтяжень рухомого майна не вносилися.

Крім того, у відділі примусового виконання рішень ДВС України знаходився на виконанні виконавчий лист № 3-554/2011, виданий 23 грудня 2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 000 367 грн.

У межах цього виконавчого провадження державним виконавцем було оголошено в розшук, а пізніше описано й постановою від 15 листопада 2012 року арештовано належний ОСОБА_7 автомобіль «Mersedes Benz 320», державний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску.

09 липня 2013 року ТОВ «Укспецторг Групп» був проведений аукціон з реалізації зазначеного автомобіля, переможцем якого став ОСОБА_6

21 серпня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було видано акт № 3168430/3 про проведення аукціону з реалізації зазначеного автомобіля.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 27 серпня 2013 року у виконавчому провадженні № 31168430 знято арешт з вказаного автомобіля, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 листопада 2012 року.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2014 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.01.2015 року, рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2014 р. та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на майно скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. / т. 3 а.с. 58-61/

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року позов задоволено частково, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_7, звернуто стягнення на автомобіль, придбаний ОСОБА_6

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 1 ст. 589 ЦК України про те, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України про те, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Встановивши, що витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 03 травня 2006 року обтяження на предмет застави було зареєстровано та відчуження автомобіля було передбачено лише за погодженням з обтяжувачем, підставою обтяження був договір застави (а. с. 140 том. 2), а пунктом 17.7 договору застави, укладеного 28 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7, передбачено не здійснювати відчуження або розпорядження предметом застави без письмової згоди заставодержателя, суд першої інстанції дійшов до висновку, що застава на спірний автомобіль не була припинена і зобов'язання забезпечене заставою боржником не було виконано а позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню в частині звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжував, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 07.08.2014 р., застава зареєстрована 10.09.2013 р., тобто після проведення аукціону від 09 липня 2013 року, та зняття арешту органами ДВС від 27 серпня 2013 р. у виконавчому провадженні.

Таким чином, оскільки відомості щодо обтяження спірного майна були відсутні, автомобіль було реалізовано органами ДВС, на виконання рішення суду про стягнення заборгованості з колишнього власника.

Крім того, судом першої інстанції також не враховано, що автомобіль було продано на торгах на виконання заочного рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2012 року, яким задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_7

Оскільки спірний автомобіль був реалізований з прилюдних торгів на погашення інших зобов'язань боржника, а на час проведення аукціону під забороною не перебував, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на нього, а відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припинилось у зв'язку з реалізацією предмета застави, процедуру якої сторони не оскаржували.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року - задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року - скасувати, постановивши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: