Постанова № 54156398, 01.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/17396/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Стороженко Ю.В. - представник за дов. №18/02 від 04.01.2015 року, Ялівчук А.А. - представник задов. №16/02 від 04.01.2015 року;

від відповідача: Данилевський О.М. - представник за дов. №14-89 від 18.04.2014 року,

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року

у справі № 910/17396/15 (суддя: Шкурдова Л.М.)

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач) про зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" списати Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" 3728 129,04 грн пені, 1030151,00 грн 3% річних, 607938,08 грн інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі № 924/942/14.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" зі змінами, внесеними до нього Законом України № 423-V111 від 14.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягають списанню пені, штрафні та фінансові санкції, в т.ч. нараховані на підставі рішень судів на заборгованість за спожитий природній газ до 01.01.2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року у справі № 910/17396/15 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" списати Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" 3728 129,04 грн пені, що підлягає стягненню на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі № 924/942/14. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання списати 1030151,00 грн 3% річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі №924/942/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Так, скаржник зазначав, що 1030151,00 грн 3% річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань, стягнутих рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі №924/942/14, є фінансовими санкціями в розумінні ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та підлягають списанню на підставі її положення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" було прийнято до провадження.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі в частині зобов'язання позивача списати пеню Міському комунальному підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго» у розмірі 3728129,04 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Також апелянт зазначив, що до нього не може бути застосована норма ч. 13 ст. 18 Закону України про засади функціонування ринку природного газу.

Крім того, скаржник зазначав, що оскільки на даний час механізм реструктуризації (а отже і списання) та типовий договір Кабінетом Міністрів України не затверджений, компанія та боржник не мають правових підстав здійснювати таке списання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було прийнято до провадження.

29.10.2015 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року підлягає скасуванню в частині відмови Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання списати 1030151,00 грн 3 % річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі №924/942/14, а апеляційна скарга Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" задоволенню, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами, Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі №924/942/14 задоволено позов НАК "Нафтогаз України" до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ та штрафних санкцій за несвоєчасну його оплату. З підприємства стягнуто 45 314 826,26 грн основного боргу, 3728129,04 грн пені, 1030151,00 грн 3 % річних, 607938,08 грн інфляційних нарахувань та 73080,00 грн судових витрат.

Заборгованість виникла у зв'язку з несвоєчасною оплатою природного газу, отриманого відповідачем згідно договору № 13/3021-ТЕ-34 від 28.12.2012 року протягом січня-грудня 2013 року

На виконання рішення 08.08.2014 року судом першої інстанції було видано наказ № 924/942/14.

06.10.2014 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду. На виконання рішення суду позивачем перерахувано стягувачу 45314826,26 грн основної суми боргу за отриманий газ, тобто повністю погашено основну суму боргу.

Штрафні та фінансові санкції та стягнутий судовий збір на загальну суму 5439298,12 грн залишились непогашеними.

06.06.2015 року набрали чинності зміни до ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

26.06.2015 року позивач направив на адресу відповідача лист №1797/01 від 24.06.2015 року, яким просив списати вищевказані штрафні та фінансові санкції (а.с 18).

Згідно ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

Таким чином, даною нормою встановлено, що за умови погашення теплопостачальним підприємством заборгованості за спожитий газ, спожитий до 01.01.2014 року, підлягають списанню пеня, штрафні та фінансові санкції, нараховані на дану заборгованість та стягнуті судовим рішенням.

Тобто, як у випадку із укладенням договору про реструктуризацію заборгованості за газ, спожитий з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, так і у випадку погашення заборгованості за газ, спожитий до 01.01.2014 року, дані норми вказують на заборгованість, яка не була погашена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» набрав чинності 06.06.2015 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у позивача станом на дату набрання чинності цим Законом була відсутня заборгованість перед відповідачем як за газ, спожитий до 01.01.2014 року, так і за газ, спожитий з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, що підтверджується доданими рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі № 924/942/14, копією платіжного доручення № 331 від 02.10.2014 року на суму 45314826,26 грн, копіями актів звіряння розрахунків та не заперечується відповідачем, і відповідно позивачу немає чого реструктурувати або погашати.

Посилання відповідача на можливість застосування процедури списання лише за наявності заборгованості (її погашення та реструктуризація) суперечить принципу рівності перед законом.

Суд погоджується з твердженням позивача, що положення ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», підпункту 3 пункту 3 розд. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не можна вважати такими, що спрямовані виключно на захист інтересів ПАТ «НАК «Нафтогаз України» шляхом стимулювання теплопостачальних підприємств до розрахунків із даною компанією. Дані норми спрямовані також на захист інтересів теплопостачальних підприємств шляхом звільнення їх від обов'язку сплачувати на користь компанії штрафні та фінансові санкції за своєчасні розрахунки із нею.

Застосування положень вищезгаданого закону лише щодо осіб, що мали заборгованість і не застосування до осіб які погасили таку заборгованість означало б застосування дискримінаційних підходів та стимулювання теплопостачальних підприємств не здійснювати оплату відповідачу та накопичувати борги з метою їх подальшого списання, реструктуризації та списання всіх фінансових санкцій.

Тобто, позивачем виконані всі умови, необхідні для списання штрафних санкцій та фінансових санкцій згідно ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання відповідача, на відсутність механізму реструктуризації (а отже і списання) та не затвердження типового договору Кабінетом Міністрів України.

Боржник є теплопостачальним підприємством, що підтверджується доданою копією ліцензії. Таким чином, заборгованість позивача зі сплати штрафних та фінансових санкцій має бути списана відповідачем згідно ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Доводи суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача списати стягнуті за рішенням суду 1030151,00 грн 3% річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань, спростовуються наступним.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу- учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємством оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання станом на 01.09.2012 року і не сплачені станом на дату набрання цього закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Тобто, до правовідносин сторін за аналогією закону повинна бути застосована вищевказана норма, шляхом віднесення до терміну «фінансові санкції» 3 % річних та індексу інфляції.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги лист Верховного Суду України від 07. 10. 2010 року «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин» де роз'яснено, що стягнення сум згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

У постанові Верховного Суду України від 24. 10. 2011 року у справі № 6-38цс11 зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.

Також, у Постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 28.03.2006 року у справі № 2-4/1319-2004 значиться, що інфляційні втрати та три проценти річних не є збитками в розумінні ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, а за своєю правовою природою є санкціями за неналежне виконання договірного грошового зобов'язання.

Таким чином 3 % річних та інфляційні нарахування є фінансовими санкціям в розумінні ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а отже вони підлягають списанню на підставі цієї норми.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про списання з позивача 3728129,04 грн пені, 1030151,00 грн 3 % річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань та їх задоволення в повному обсязі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до невірного рішення.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд враховує, що позивач звертався до Господарського суду Хмельницької області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково у справі №910/17396/15, проте суд першої інстанції відмовив в задоволенні даної заяви, оскільки подання даної зави до вирішення справи №910/17396/15, рішення по якій впливатиме на підтвердженість вказаних у заяві обставин є передчасним.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року у справі №910/17396/15 підлягає скасуванню в частині відмови Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання списати 1030151,00 грн 3 % річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі №924/942/14, а апеляційна скарга Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" - задоволенню.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", - задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року у справі №910/17396/15 - скасувати в частині відмови Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання списати 1030151,00 грн 3 % річних та 607938,08 грн інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі №924/942/14, прийняти в цій частині нове рішення, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (29009, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Пересипкіка, будинок 5, код ЄДРПОУ 03356571) списати Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3728129 (три мільйони сімсот двадцять вісім тисяч сто двадцять дев'ять гривен) грн 04 коп. пені, 1030151 (один мільйон тридцять тисяч сто п'ятдесят одну гривну) грн 00 коп. 3% річних та 607938 (шістсот сім гривен дев'ятсот тридцять вісім гривен) грн 08 коп інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24. 07. 2014 року у справі № 924/942/14.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (29009, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Пересипкіка, будинок 5, код ЄДРПОУ 03356571) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять девять ) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (29009, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Пересипкіна, будинок 5, код ЄДРПОУ 03356571) або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду 1339,80 (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривен 80 копійок) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/17396/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк