Рішення № 54155939, 04.12.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2015 р. Справа № 918/1204/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши матеріали справи за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 15 586,70 грн

за участі представників:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність №1809 від 11.09.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У жовтні 2015 року Кузнецовське міське комунальне підприємство (далі Підприємство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 (далі Підприємець) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок несплати відповідачем орендних платежів за червень-вересень 2015 року за договором №40 від 04.03.2015 року в сумі 10 291,00 грн, з яких: 9 399,65 грн борг по орендній платі, 843,72 грн пеня та 47,83 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 20.11.2015 року.

01.12.2015 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній зазначив про донарахування орендної плати відповідачу за жовтень-листопад 2015 року, збільшення пені та 3% річних. Відтак позивач просив стягнути з відповідача на користь Підприємства 15 590,32 грн, з яких 13 851,96 грн основного боргу, 1 640,97 грн пені та 97,39 грн 3% річних. Вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, тому приймається судом до розгляду.

Крім того, у судовому засіданні 04.12.2015 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою Підприємство просить стягнути з Підприємця на свою користь 15 586,70 грн, з яких 13 851,96 грн основного боргу, 1 637,50 грн пені та 97,24 грн 3% річних у зв'язку з невірним проведенням розрахунку санкцій. Суд приймає вказану заяву до розгляду.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

На адресу суду повернувся конверт, у якому відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 34400, АДРЕСА_1, місто Кузнецовськ, надсилалась ухвала суду про відкладення розгляду справи з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 51-53). Крім того, з метою перевірки адреси відповідача, судом зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за яким Підприємець не перебуває в процесі припинення та зареєстровано за вищезазначеною адресою, вказаною в позовній заяві (а.с. 54).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки судом вжито всіх можливих заходів стосовно повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2015 року підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог поданої у судовому засіданні 04.12.2015 року.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2015 року між Підприємством (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області №40 (далі Договір, а.с. 8-10) відповідно до умов якого Орендодавець передає, Орендар приймає в строкове платне користування, терміном на 5 років окреме індивідуально визначене нерухоме майно- приміщення №146, 148 у гуртожитку №2 першого поверху, загальною площею - 28,60 кв.м. що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 2, місто Кузнецовськ Рівненської області. Майно, що надається в оренду, належить на праві власності Кузнецовській міській раді Рівненської області територіальній громаді. Майно, що передається в оренду перебуває в оперативному управлінні орендодавця. Орендар використовує орендовану площу для розміщення суб'єктів господарювання, що проводять туроператорську та турагенську діяльність (надання туристичних послуг) (п.1.1-1.3 Договору).

Пунктами 10.1., 10.4. Договору передбачено, що даний договір набирає чинності з 04.03.2015 року і діє до 03.03.2020 року включно. Зміни і доповнення або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Одностороння відмова від виконання договору та одностороннє внесення змін до цього договору не допускається.

Договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток останніх та є чинним на момент розгляду справи.

Згідно з п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений договором, відповідно до Акту прийому-передачі майна.

04.03.2015 року між Орендарем та Орендодавцем підписаний Акт приймання-передачі нерухомого майна №1, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в користування майно, визначене договором (а.с. 11).

Як передбачено п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Кузнецовської міської Ради № 229 від 28.10.2011 року, за базовий місяць розрахунку (лютий 2015 року) та складає 1 667,71 грн, крім того ПДВ 20% - 333,54 грн. Усього орендна плата в місяць разом з ПДВ складає 2 001,25 грн.

Розрахунок плати за базовий місяць наведено в додатку № 2 до договору оренди (а.с.12).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Згідно з пп. 5.2. п. 5 Договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендодавцеві орендну плату.

Позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на сплату орендних платежів згідно Договору за червень-листопад 2015 року (а.с. 36-39).

Як вбачається з матеріалів справи Підприємець виконував свої зобов'язання з оплати орендних платежів за Договором не належним чином, внаслідок чого за останнім на момент розгляду справи наявна заборгованість за період червень-листопад 2015 року за Договором в сумі 13 851,96 грн, що підтверджується розрахунком (а.с. 33) та наявними в справі доказами.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №1755 від 08.09.2015 року з вимогою сплатити борг, яка залишена Підприємцем без відповіді та задоволення (а.с.16).

Судом встановлено, що всупереч положенням Договору відповідач взятий на себе обовязок по оплаті орендних платежів не виконав і заборгованість останнього перед Підприємством складає 13 851,96 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у ч. 1 ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Плата за користування майном справляється з наймача (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати заборгованості в сумі 13 851,96 грн відповідачем суду не подано.

За приписами частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за Договором, яка складає 13 851,96 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на день прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог Підприємства про стягнення вказаної суми, у звязку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обовязку щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 637,50 грн пені, нарахованої за період з 01.06.2015 по 27.11.2015 року.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобовязання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перевірку нарахування пені за період з 01.06.2015 року по 27.11.2015 року на суми боргу вказані позивачем, та визнано правомірним її нарахування у сумі 1 637,50 грн. Тому позовна вимога про стягнення з відповідача зазначеної суми пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 01.06.2015 року по 27.11.2015 року 97,24 грн 3% річних.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми судом визнаються обґрунтованими.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства до Підприємця є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (34400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) 13 851 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одну) грн 96 коп. заборгованості по орендній платі, 1 637 (одну тисячу шістсот тридцять сім) грн 50 коп. пені, 97 (дев'яносто сім) грн 24 коп. 3 % річних та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "08" грудня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.