Рішення № 54155907, 07.12.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р. Справа № 918/1272/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання "ОСС

до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по орендній платі, пені за прострочення оплати та 3% річних в сумі 12 903 грн. 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №69 від 11.11.2014р.;

від відповідача - ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 17.04.2000р..

У судовому засіданні 07 грудня 2015 року, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі, пені за прострочення оплати та 3% річних в сумі 12 903 грн. 94 коп..

Ухвалою суду від 16 листопада 2015 року позовну заяву №69 від 10.11.2015р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1272/15, розгляд якої призначено на 30 листопада 2015 року.

30 листопада 2015 року відповідачем подано квитанцію №ПН16698 від 27.11.2015р., з якої вбачається, що відповідач 27 листопада 2015 року частково оплатив суму заборгованості в розмірі 5 000 грн..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30 листопада 2015 року на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі №918/1272/15, в частині стягнення основного боргу в розмірі 5000 грн..

07 грудня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (а.с.29-31). Як вбачається з даного клопотання представником позивача подано розрахунок нарахування пені та 3% річних, відповідно до якого зменшено суми стягнення штрафних санкцій, а саме просить стягнути з відповідача пені в сумі 2 348 грн. 09 коп., 3% річних 267 грн. 31 коп.. Вказане клопотання з розрахунком суд розцінює, як вимогу про зменшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

07 грудня 2015 року відповідачем подано квитанцію №ПН1192 від 01.12.2015р., з якої вбачається, що відповідач 01 грудня 2015 року оплатив суму заборгованості в розмірі 3 536 грн. 38 коп. (а.с.32)

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі №918/1272/15, в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 536 грн. 38 коп..

07 грудня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про повернення надміру сплаченого судового збору. Судом дану заяву прийнято до розгляду.(а.с.33)

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року Кооперативному підприємству "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС повернуто зайво сплачений судовий збір у сумі 160 грн.

У судовому засіданні 07 грудня 2015 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просив стягнути з відповідача 2 348 грн. 09 коп. пені, 267 грн. 31 коп. 3% річних, а також судовий збір в сумі 1218 грн..

У судовому засіданні 07 грудня 2015 року відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнала та погасила заборгованість, щодо стягнення штрафних санкцій покладається на розсуду суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 р. між КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС (далі-Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Орендар) укладено Договір оренди основних засобі (далі Договір).

За умовами п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування основні засоби, а саме холодильну камеру площею 50 кв.м та адміністративно-побутове приміщення площею 30.1 кв.м. (згідно з актом приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною даного договору), що знаходиться за адресою м.Рівне вул.Млинівська, 20.

Строк договору оренди встановлюється з 20 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що якщо Орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони Орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна із сторін даного договору має право відмовитися від договору в будь-який час, письмово, попередивши про це другу сторону за один місяць.

Відповідно до п.4.1 Договору визначено, що орендна плата за основні засоби, що орендуються, складає: за холодильну камеру 100 грн. з ПДВ за 1кв.м. в місяць; за адміністративно-побутове приміщення 36 грн. з ПДВ за 1кв.м. в місяць.

Орендна палата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця (п.4.2. Договору).

Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2014 року було складено Акт повернення основних засобів з оренди (а.с.31).

Крім того, судом встановлено, що на день звернення позивача з позовом, за відповідачем рахувалася заборгованість за оренду основних засобів в сумі 8 536 грн. 38 коп., що підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі 27 листопада та 01 грудня 2015 року була сплачена сума основного боргу в розмірі 8 536 грн. 38 коп.. (а.с.24,32).

Ухвалами господарського суду Рівненської області від 30 листопада та 07 грудня 2015 року провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 8 536 грн. 38 коп. припинено.

Судом продовжено розгляд позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Крім того, відповідно до п.7.2. Договору позивач просить стягнути з відповідача 2 348 грн. 09 коп. - пені та 267 грн. 31 коп. 3% річних за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення терміну перерахування коштів встановлених п.4.2., Орендар сплачує Орендодавцю пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та 3 процента річних з простроченої суми відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Нарахування пені Управлінням проведено в межах шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, визначеного ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Субєктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 2 348 грн. 09 коп. - пені, 267 грн. 31 коп. - 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення пені в сумі 2 348 грн. 09 коп. та 3% річних в сумі 267 грн. 31 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33000, м.Рівне, вул.Чорновола, 35а/46, код ЄДРПОУ 20022724751) на користь Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС (33024, м.Рівне, вул.Млинівська, 20, код 30318321) 2 348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 09 коп. пені, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 31 коп. 3% річних, а також 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 09.12.2015 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 20);

3- відповідачу рекомендованим (33000, АДРЕСА_1).