Рішення № 54155806, 03.12.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 915/1773/15

за позовом: Баштанського районного відділу УМВС України в Миколаївській області /вул. Карла Маркса, 5, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська обл., 56100/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дизель Плюс /вул. 7 Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54020/

про стягнення 44790,00 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.11.2015 №1), ОСОБА_2 (довіреність від 02.12.2015)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 44790,00 грн. боргу за недопоставку паливно-мастильних матеріалів.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з поставки позивачу бензину за договором від 17.05.2012 № 0340/т, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 19.10.2015 провадження у справи було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 09.11.2015 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 09.11.2015 розгляд справи був відкладений на 03.12.2015 о 11 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів по справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 03.12.2015 знову не направив, вимоги ухвал суду від 19.10.2015 та від 09.11.2015 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 між сторонами був укладений договір № 0340/т, за яким відповідач зобовязався у обумовлені строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність позивача нафтопродукти, а саме: дизельне паливо, бензин А-80(76), бензин А-92, бензин А-95 (далі товар), а позивач, в свою чергу, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити цей товар.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору:

- товар поставляється позивачу партіями в автотранспорт позивача на автозаправних станціях відповідача (перелік яких на вимогу позивача надається відповідачем) згідно талонів на товар (далі по тексту - талони). Талони мають термін дії, який зазначено в специфікації та видатковій накладній;

- товар переходить у власність позивача в момент завантаження товару в будь-який автотранспортний засіб позивача та підписання позивачем відповідної видаткової накладної відповідача (акту приймання-передачі).

Згідно з п.п. 3.1., 3.3., 3.4. договору:

- оплата позивачем товару за цим договором здійснюється у безготівковій формі, після підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі);

- загальна вартість договору становить: 71610,00 грн.;

- позивач зобовязаний здійснити оплату товару не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку та видаткової накладної (акту приймання-передачі) за умови бюджетного фінансування на дані цілі.

Відповідно до п. 7.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань згідно з умовами даного договору.

Згідно з підписаною сторонами специфікацією від 17.05.2012 № 1 відповідач зобовязався передати у власність позивача, а позивач зобовязався прийняти і оплатити наступний товар: бензин А-80 заправка 1400 л. на суму 14210,00 грн.; бензин А-92 заправка 3780 л. на суму 41580,00 грн.; бензин А-95 заправка 1400 л. на суму 15820,00 грн., а загалом вартістю 71610,00 грн.

Цією ж датою сторони підписали видаткову накладну № РНП-001331 на поставку відповідачем позивачу бензину згідно з вказаною специфікацією на суму 71610,00 грн.

На виконання умов договору, 18.05.2012 позивач сплатив відповідачу повну вартість бензину у розмірі 71610,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.05.2012 № 85, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідач свої зобовязання в частині поставки позивачу обумовленого договором бензину виконав частково, передавши позивачу за талонами бензин А-92 в кількості 1000 л. вартістю 11000,00 грн. та бензин А-95 в кількості 1400 л. вартістю 15820,00 грн. Решта бензину відповідачем позивачу за договором не була передана. Дана обставина підтверджується оригіналами талонів, поданими суду позивачем (засвідчені копії талонів залучені до матеріалів справи), розрахунками і поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Таким чином, відповідачем не було передано позивачу на підставі договору за талонами бензин А-92 в кількості 2780 л. вартістю 30580,00 грн. та бензин А-80 в кількості 1400 л. вартістю 14210,00 грн., а загалом вартістю 44790,00 грн.

У зв'язку з цим, 03.09.2015 позивач звернувся до відповідача з претензію № 1 про повернення суми передоплати у розмірі 44790,00 грн., яка була залишена відповідачем без задоволення. Дана обставина підтверджується вказаною претензією, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 03.09.2015, поясненнями позивача та жодним чином не спростовується відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору відповідач не повернув позивачу суму передоплати за непоставлений за договором бензин у розмірі 44790,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору відповідач не повернув позивачу суму передоплати за непоставлений за договором бензин у розмірі 44790,00 грн. та залишив без задоволення направлену 03.09.2015 претензію про повернення цієї суми.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що позов позивача про стягнення з відповідача вказаної суми передоплати є таким, що грунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а отже підлягає задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дизель Плюс (вул. 7 Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54020, код 33853841) на користь Баштанського районного відділу УМВС України в Миколаївській області (вул. Карла Маркса, 5, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська обл., 56100, код 08674229) 44790 (сорок чотири тисячі сімсот девяносто) грн. 00 коп. боргу та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 08.12.2015.

Суддя Д.О.Бездоля