Ухвала суду № 54155418, 03.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

03.12.2015Справа № 910/23709/14

Суддя Селівон А.М. розглянувши заяву спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 910/23709/14

за позовом державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал"

до спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 4 812 105,51 грн.

та за зустрічним позовом спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал"

про зобов'язання прийняти майно в оплату боргу

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кучеренко В.О. - представник, довіреність б/н від 15.09.2015;

Від відповідача : Погребний Є.Б. - представник, довіреність б/н від 02.11.2015.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" до спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 4 812 105,51 грн.

12.01.2015 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, надійшла зустрічна позовна заява про зобов'язання прийняти майно в оплату боргу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" основний борг в розмірі 684 296 грн. 80 коп., три проценти річних в розмірі 193 192 грн. 67 коп., індекс інфляції в розмірі 426 375 грн. 35 коп. та судовий збір в розмірі 19 804 грн. 68 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" прийняти від спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в оплату фінансової допомоги по договору №16/03/11 про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі в сумі 1 434 844 грн. 92 коп. залишок товару вартістю 1 434 844 грн. 92 коп. за договором генерального підряду на виконання робіт першої черги зі створення Національно культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал" №30-03011 від 21.06.2011 року згідно переліку. Стягнуто з державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" на користь спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір в розмірі 28 696 грн. 90 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 у справі № 910/23709/14 - задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015 у справі № 910/23709/14 - в частині первісної позовної заяви, а саме в частині присуджених до стягнення сум основної заборгованості, індексу інфляції, 3 % річних та судового збору - змінено. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015 у справі № 910/23709/14 в наступній редакції: Стягнути з Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" основний борг в розмірі 2 119 141 грн. 72 коп., три проценти річних в розмірі 197 895 грн. 42 коп., індекс інфляції в розмірі 418 819 грн. 83 коп. та судовий збір в розмірі 54 717 грн. 14 коп. Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015 у справі № 910/23709/14 - в частині зустрічної позовної заяви - скасовано. Прийнято в частині зустрічної позовної заяви нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" про зобов'язання прийняти майно в оплату боргу - відмовлено повністю. Стягнуто з Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" 27 358 грн. 57 коп. - судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 касаційну скаргу залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 910/23709/14 - залишено без змін.

12.10.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015, яка залишена постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 без змін, видано накази.

17.11.2015 до відділу діловодства господарського суду м. Києва від спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню та клопотання про витребування двох наказів господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. №910/23709/14.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17.11.15 дану заяву передано для розгляду судді Мудрому С.М..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.15 р. задоволено самовідвід судді Мудрого С.М., заяву спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю передано для автоматичного розподілу даної заяви в порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи від 19.11.15, здійсненого згідно розпорядження в. о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 19.11.15 № 04-23/1890, заява передана на розгляд судді Селівону А.М..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.11.2015 заяву про визнання наказів господарського суду міста Києва від 12.10.15 у справі № 910/23709/14 прийнято до розгляду суддею Селівоном А.М. та призначено до розгляду на 03.12.2015.

В судове засідання 03.12.15 р. з'явились уповноважені представники позивача (стягувача) та відповідача (боржника).

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 03.12.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли заперечення б/н від 03.12.15 р. на заяву про визнання наказів господарського суду м. Києва від 12.10.2015 по справі №910/23709/14 такими, що не підлягають виконанню. Заперечення на заяву судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.12.15 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі №910/23709/14 по розгляду заяви про визнання наказів господарського суду м. Києва від 12.10.2015 такими, що не підлягають виконанню до вирішення пов'язаної з нею господарської справи № 910/27613/15 за позовом ДП "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" до спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа- Солсиф" у формі ТОВ про визнання правочину недійсним. Дане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Судом встановлено за матеріалами справи, що в обґрунтування заяви про визнання наказів господарського суду м. Києва від 12.10.2015 такими, що не підлягають виконанню, заявник посилається на те, що відповідач листом № 529 від 01.10.2015 звернувся до позивача із вимогами про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно яких, зокрема, зобов'язання СП ТОВ "Основа-Солсиф" перед ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" щодо виконання постанови Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 23.02.2015 у справі №910/23709/14 та рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2015 по оплаті основного боргу в розмірі 2119141,72 грн., 3 % річних в розмірі 197898,42 грн., індексу інфляції в розмірі 418819,83 грн., судового збору у розмірі 54717,14 грн., а також судового збору у розмірі 27358,57 грн. за подачу апеляційної скарги, припиняються у повному обсязі; зобов'язання ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" перед СП ТОВ "Основа-Солсиф" щодо оплати 1434844,92 грн. по відшкодуванню вартості не використаного (втраченого) товару та 4063982,22 грн. заборгованості за виконанні роботи припиняються частково.

Факт надсилання боржником заяви № 529 від 01.10.15 р. на адресу стягувача - ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 4809 від 01.10.15 р. та опису вкладення в цінний лист від 01.10.15 р..

Отже, за твердженнями заявника, зобов'язання СП ТОВ "Основа-Солсиф" перед ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" є виконаним повністю, вищезазначені обставини засвідчують виконання двох наказів Господарського суду міста Києва від 12.10.15 р. у справі № 910/23709/15 в повному обсязі.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як встановлено судом, в поданій заяві відповідач (боржник) стверджує, що ним, в порядку ст. 601 ЦК України, листом №529 від 01.10.2015 заявлено позивачу про зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема, зобов'язання СП ТОВ "Основа-Солсиф" перед ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" щодо виконання постанови Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 23.02.2015 у справі №910/23709/14 та рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2015 по оплаті основного боргу в розмірі 2119141,72 грн., 3 % річних в розмірі 197898,42 грн., індексу інфляції в розмірі 418819,83 грн., судового збору у розмірі 54717,14 грн., а також судового збору у розмірі 27358,57 грн. за подачу апеляційної скарги, припиняються у повному обсязі; зобов'язання ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" перед СП ТОВ "Основа-Солсиф" щодо оплати 1434844,92 грн. по відшкодуванню вартості не використаного (втраченого) товару та 4063982,22 грн. заборгованістю за виконанні роботи, припиняються частково.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, за змістом ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України зарахування можливе лише при наявності наступних умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. Окрім того, обов'язковою умовою зарахування є відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Суд зазначає, що вимога про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 1 434844,92 грн. вже була пред'явлена СП ТОВ "Основа - Солсиф" у зустрічній позовній заяві у даній справі, в задоволенні якої постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.15 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.15 р., відмовлено.

Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.15 р. у даній справі відхилені посилання СП ТОВ "Основа - Солсіф" на заяву про закінчення виконавчого провадження шляхом зарахування однорідних вимог, оскільки зарахування однорідних вимог за своєю прововою природою є одностороннім правовочином, який може бути оспорений в судовому порядку, а відтак не може вважати беззаперечним доказом виконання рішення суду про стягнення суми заборгованості та прийняття такого виконання стягувачем.

При цьому, суд зазначає, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Також судом встановлено та підтверджено представником стягувача в судовому засіданні, що СП ТОВ "Основа - Солсіф" в межах виконавчого провадження № 49032210, відритого на підставі наказу у справі № 910/23709/14, майже повністю виконано рішення суду у даній справі шляхом перерахування на депозитний рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві грошових коштів в сумі 2536749,19 грн.. Тобто боржником на час розгляду даної заяви частково виконано оспорюваний наказ господарського суду.

Суд звертає увагу, що зарахування зустрічних вимог можливе виключно за наявності існуючої безспірної заборговності ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" перед СП ТОВ "Основа - Солсіф". Натомість матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності заборгованості позивача - ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" в розмірі 1434844,92 грн. збитків, завданих відповідачу, та яка дорівнює вартості матеріалів, придбаних СП ТОВ "Основа - Солсіф" для здійснення будівельних робіт.

Більш того, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.15 р. порушено провадження у справі № 910/27613/15 за позовом ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" до СП ТОВ "Основа - Солсіф" про визнання недійсним правочину, а саме заяви СП ТОВ "Основа - Солсіф" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.10.15 р. № 529.

Таким чином, в даному випадку наведені відповідачем обставини не підтверджують відсутності обов'язку боржника щодо виконання рішення суду, яка є чинним та набрало законної сили та не підтверджують наявність підстав, які свідчать про можливість припинення обов'язку боржника виконувати вказане рішення у спосіб, встановлений судом, отже за висновками суду, вказані обставини не є підставами, з якими процесуальний закон пов'язує визнання наказів суду таким, що не підлягають виконанню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі №910/23709/14 по розгляду заяви про визнання наказів господарського суду м. Києва від 12.10.2015 такими, що не підлягають виконанню суд зазначає, що вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі передбачений ст. 79 ГПК України.

Зокрема, згідно ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є пов'язаність справ та неможливість розгляду однієї справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Проте, зважаючи на відсутність приписів чинного процесуального законодавства щодо можливості зупинення розгляду поданої в порядку ст. 117 ГПК України заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, суд не вбачає можливості застосування в даному випадку вказаної процесуальної норми, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні відповідного клопотання заявника (боржника).

За наведених вище обставин, у задоволені клопотання про витребування двох наказів господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. №910/23709/14 та зупинення стягнення судом також відмовлено.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання наказів від 12.10.15 р. у справі № 910/23709/14 такими, що не підлягають виконанню у справі, відмовити.

Суддя Селівон А.М.