Рішення № 54155327, 02.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/138/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 справа № 908/5284/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укрпромпостач» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Камянська, буд. 36, офіс 212)

до відповідача публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 28660,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 17.01.2015 р., паспорт серії АМ № 764389 від 21.02.2002 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 18-157 від 23.12.2014 р., паспорт серія СА № 546753 від 02.10.1997 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 06.10.2015 р. звернулося ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Укрпромпостач» з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про стягнення 28660,00 грн. боргу за поставлений товар на підставі договору № 410 від 18.06.2013 р. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 07.10.2015 року порушено провадження у справі № 908/5284/15, присвоєно справі номер провадження 18/138/15, судове засідання призначене на 12 листопада 2015 р.; в судовому засідання оголошувалась перерва до 02.12.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 02.12.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача надав для залучення до матеріалів справи письмові документи, що витребувані судом; письмові пояснення № 205 від 01.12.2015 р.; підтримав заявлені позовні вимоги. Вимоги вмотивовані наступним: позивач в рамках дії договору № 410 від 18.06.2013 з наступними змінами та доповненнями 09.07.2013 р. та 28.11.2013 р. поставив на користь відповідача товар редуктори Ч160-50-53-2-43 в кількості 2 штук на загальну суму 31700,00 грн. Одночасно з прийомкою товару відповідачем отримано рахунки для оплати, видаткові накладні та податкові накладні на поставлений товар. Зазначав, що в упаковці з товаром (редуктором) відповідачу передавались паспорти на редуктори, акти-сертифікати якості на виготовлену продукцію. Факт прийняття продукції із переліченими документами підтверджується довіреностями № 469 від 04.07.2013 р., № 1054 від 28.11.2013 р. та товарно-транспортними накладними від 09.07.2013 р., від 28.11.2013 р. Тобто всі необхідні документи для оплати відповідач отримав, разом з тим порушив зобовязання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 28660,00 грн.

Представник відповідача підтримав заперечення, що викладені у відзиві вих. № 18-045 від 03.11.2015 р. Заперечення вмотивовані відсутністю в доданих позивачем матеріалах доказів, які б підтверджувати факт надання відповідачу рахунків для оплати поставленого товару та інших передбачених договором документів, що, в свою чергу, є порушенням позивачем зобовязань за договором. На думку відповідача належним доказом отримання рахунку можуть бути описи вкладення разом з рекомендованим повідомленням про вручення. Звертав увагу на ст. 614 ЦК України, якою встановлено, що відповідальність наступає лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом. ПАТ «ЗЗФ» не порушувало зобовязань за договором, оскільки момент оплати, відповідно до умов розділу 5 «Про порядок проведення розрахунків» договору, не настав, внаслідок не виконання позивачем зобовязання щодо виставлення/направлення/передачі рахунку на оплату. На підставі викладеного просив в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укрпромпостач» (постачальник, позивач у справі) та публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (покупець, відповідач у справі) 18.06.2013 р. уклали договір № 410 (надалі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі Товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатках і додаткових угодах до цього договору, які є його невідємною частиною.

Загальна сума договору на момент його складання становить 16500,00 грн. з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступної (наступних) поставки (поставок) товару шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є невідємною частиною (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 договору оплата здійснюється за фактичну кількість поставленого товару шляхом оформлення покупцем на постачальника гарантованого платежу з датою виконання у майбутньому. Гарантований платіж з датою виконання у майбутньому (далі ГП) фінансовий інструмент ПАТ КБ «Приватбанк», який гарантує одержувачу оплату коштів від платника в зазначену у гарантованому платежу дату. Дата відправки ГП дата створення і підписання ЕЦП гарантованого платежу в Інтернет-банку Приват-24. Дата виконання ГП дата зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника. Гарантійний лист електронний документ, що оформлюється одночасно з гарантованим платежем, який містить в собі гарантований лист від імені ПАТ КБ «Приватбанк», що гарантує обовязкове зарахування грошових коштів на зазначену в гарантованому платежі дату. Покупець відправляє ГП на адресу постачальника. Дата відправки ГП на 5 календарний день від дати поставки товару (за фактичну кількість поставленого товару) та рахунку продавця за умови виконання продавцем п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.7 цього договору. Дата виконання ГП 15 календарний день від дати відправки ГП.

Додатковою угодою № 2 від 27.11.2013 р. пункти 5.1, 5.2 викладені в наступній редакції: оплата здійснюється за фактичну кількість поставленого товару шляхом оформлення покупцем на постачальника гарантованого платежу з датою виконання у майбутньому. Гарантований платіж «з датою виконання у майбутньому» - фінансовий інструмент ПАТ КБ «Приватбанк», який гарантує одержувачу оплату коштів від платника в зазначену у гарантованому платежу дату. Дата відправки ГП дата створення і підписання ЕЦП гарантованого платежу в Інтернет-банку Приват-24. Дата виконання ГП дата зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок «постачальника». Гарантійний лист електронний документ, що оформлюється одночасно з гарантованим платежем, який містить в собі гарантований лист від імені ПАТ КБ «Приватбанк», що гарантує обовязкове зарахування грошових коштів на зазначену в гарантованому платежі дату. Покупець відправляє ГП на адресу постачальника. Дата відправки ГП на 10-й календарний день від дати поставки товару (за фактичну кількість поставленого товару) та рахунку постачальника за умови виконання постачальником пунктів 4.1.1, 4.1.5- 4.1.7 цього договору. Дата виконання ГП 35-й календарний день від дати відправки ГП.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині гарантійних зобовязань до терміну їх закінчення.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 10.10.2013 р. постачальник зобовязується передати покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно нижчезазначеному переліку: редуктор Ч160-50-53-3У3 в кількості 2 штук, ціна за одну одиницю складає 15200,00 грн., сума з ПДВ 30400,00 грн., термін поставки 10 днів з дати відкриття акредитиву. Креслення 160-50-63-2-У3, країна виробник Україна, ТОВ «ВКП «Укрпромпостач». Загальна сума договору № 410 від 18.06.2013 р. змінилась на суму 30400 грн. і становить суму 46900,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (редуктори) на загальну суму 31700,00 грн., що підтверджується податковими накладними № 9 від 09.07.2013 р. на суму 16500,00 грн., № 98 від 28.11.2013 р. на суму 15200,00 грн., видатковими накладними № РН-0000010 від 09.07.2013 р. на суму 16500,00 грн., № РН-0000050 від 28.11.2013 р. на суму 15200,00 грн., товарно-транспортними накладними від 09.07.2013 р., від 28.11.2013 р.; довіреностями № 469 від 04.07.2013 р. та № 1054 від 28.11.2013 р. на імя ОСОБА_3

На оплату отриманого товару відповідачу виставлені рахунки-фактури № СФ-0000010 від 09.07.2013 р. на суму 16500,00 грн. та № СФ-0000099 від 28.11.2013 р. на суму 15200,00 грн.

Враховуючи положення п. 5.1 та 5.2 договору в первісній редакції відповідач оплату отриманого 09.07.2013 р. товару повинен здійснити на 15 календарний день від дати відправки ГП, дата відправки ГП - на 5-й календарний день від дати поставки товару. Оплату отриманого 28.11.2013 р., враховуючи положення п. 5.1 та 5.2 в редакції додаткової угоди № 2 від 27.11.2013 р., відповідач повинен здійснити на 35-й календарний день відправки ГП, дата відправки ГП - на 10-й календарний день від дати поставки товару.

Доказів відправки гарантованих платежів, у строки, встановлені договором та додатковою угодою до договору, відповідачем не надано.

Відповідач свої зобовязання по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, оплативши 3040,00 грн., чим порушив умови договору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати отриманого товару, позивач 28.08.2015 р. спрямував на його адресу претензію № 25 від 21.08.2015 р. з вимогою у 10-денний строк, здійснити оплату за поставлений товар в сумі 28660,00 грн.

Претензія залишена відповідачем без реагувань, борг без оплати.

Порушення відповідачем зобовязань за договором № 410 від 18.06.2013 р. стало підставою для звернення позивача за захистом порушених своїх прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 28660,00 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 28660,00 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Щодо заперечень відповідача про ненастання строку оплати поставленого товару та аргументів про неотримання рахунків на оплату товару та відсутності підстав для здійснення оплати, як того вимагає п. 4.1.1 договору, то суд визнав їх хибними.

Так, пунктом 4.1.1 договору передбачено, що постачальник зобовязаний разом з поставкою товару надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлені державною мовою: рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88; податкову накладну, оформлену відповідно до вимог ст. 187, 201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення податкових накладних», № 1379 від 01.11.2011 р.; сертифікат якості виробника товару (на українській мові або на мові країни-виробника, завірений печаткою постачальника); копію сертифікату походження товару СТ1 на мові країни-виробника, завірену печаткою постачальника (у разі необхідності); у разі, якщо товар підлягає сертифікації гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінали або належним чином завірені копії); товарно-транспортну накладну (ТТН) форми № 1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу і Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346.

Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що приймання товару за кількістю здійснюється покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_4 міністрів СРСР від 15.06.1965 р. (з наступними змінами та доповненнями). Приймання товару за якістю здійснюється покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_4 міністрів СРСР від 25.04.1966 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Приписами п. 12 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Положеннями п. 14 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 25.04.1966р., визначено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Судом встановлено, що при прийнятті товару відповідачем не складалися акти про відсутність будь-яких товаросупровідних документів. Будь-які претензії щодо не передання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв. Строк для передання не отриманих документів, відповідно до вимог ст. 666 ЦК України, не встановлював. Товарно-транспортні накладні від 09.07.2013 р. та від 28.11.2013 р. містять посилання, що разом з вантажем відповідачу передавалися, зокрема, рахунки. До того ж, відповідач не довів, що він отримав супроводжуючі документи на товар в будь-який інший день, а не в день отримання товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, п/р 26005130029045 ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укрпромпостач» (49000, місто Дніпропетровськ, вул. Камянська, буд. 36, офіс 212, код ЄДРПОУ 38530512, п/р 26006050229689 ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 28660,00 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 08 грудня 2015 р.