Ухвала суду № 54155217, 04.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2015 Справа № 908/4337/14

Суддя Кагітіна Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні

- скаргу за вих. №1805 від 13.08.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП № 46453291 від 21.07.2015 р.;

- та скаргу за вих. № 2040 від 29.09.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р.

по справі № 908/4337/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, буд. 7)

до відповідача: Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 (85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, електронна пошта ugnodon1@gmail.com)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (87500, м. Маріуполь Донецької області, пр. Леніна, 68)

2) Управління державної казначейської служби України у Маріїнському районі Донецької області (85600, Донецька область, м. Марїнка, пр. Ворошилова, буд. 8)

про стягнення заборгованості в сумі 17 550 000,00 грн.,

за участю: Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не зявився;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1, довіреність №34 від 12.01.2015 р.;

представник ВПВР ДВС України: ОСОБА_2, посвідчення ЗП №692, довіреність №20-22/53 від 27.04.2015 р.;

треті особи: не зявилися;

ВСТАНОВИВ:

21.08.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга за вих. №1805 від 13.08.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південно донбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України про визнання дій головного державного виконавця Нідченко Д.Є. неправомірними в частині не проведення опису конкретного майна боржника на загальну суму боргу 19385388,00 грн. при примусовому виконанні рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2014 р. по справі №908/4337/14; визнання постанови головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 21.07.2015 р. недійсною; зобовязання головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 зняти арешт з усього майна ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1. Ухвалою суду від 21.08.2015 р. скаргу прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 15.10.2015 р.

25.08.2015 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано апеляційну скаргу ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.08.2015 р. по справі № 908/4337/14. Ухвалою від 26.08.2015 р. провадження у справі № 908/4337/14 зупинено до розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. у справі №908/4337/14 апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

У звязку з знаходження судді-доповідача у щорічній відпустці провадження за скаргою не поновлювалося до виходу судді з відпустки.

06.10.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга за вих. № 2040 від 29.09.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південно донбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України про визнання дій головного державного виконавця Нещадим І.С. щодо винесення постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р. про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах незаконними, скасування постанови головного державного виконавця Нещадим І.С. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах від 24.06.2015р. ВП № 46453291. Суд визнав за необхідне прийняти скаргу до розгляду.

07.10.2015 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано апеляційну скаргу ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.08.2015 р. по справі № 908/4337/14.

Ухвалою від 06.10.2015 р. скаргу прийнято до розгляду, провадження у справі №908/4337/14 за скаргою (вих.№2040 від 29.09.2015р.) Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання дій головного державного виконавця незаконними, скасування постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р. про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, зупинено до розгляду апеляційної скарги ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.08.2015р. по справі № 908/4337/14.

Матеріали справи направлено до Донецького апеляційного господарського суду разом із апеляційною скаргою.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р. у справі №908/4337/14 апеляційну скаргу повернуто без розгляду. Справу повернуто до господарського суду Запорізької області.

У звязку з знаходженням судді Кагітіної Л.П. на лікарняному, ухвалою суду від 23.11.2015 р. на підставі ст. 79 ГПК України, господарський суд поновив провадження у справі, по розгляду скарги за вих.№1805 від 13.08.2015 р. про визнання дій головного державного виконавця Нідченко Д.Є. не правомірними в частині не проведення опису конкретного майна боржника, а постанову ВП № 46453291 від 21.07.2015р. недійсною, а також по розгляду скарги за вих.№2040 від 06.10.2015 р. про визнання дій головного державного виконавця Нещадим І.С. щодо винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника ВП№46453291 від 24.06.2015 р. незаконними та скасування постанови. Судом визнано за доцільне розглянути скарги у спільному розгляді (в одному судовому засіданні), розгляд справи призначено на 04.12.2015р.

За письмовим клопотанням представників відповідача та ВПВР ДВС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проти скарги заперечив, про що надав письмові заперечення №3-2/18 від 15.10.2015 р. та №3-2/32 від 30.11.2015 р., просить в задоволенні скарг відмовити. В обґрунтування заперечень позивач посилається на ч. 1, 2, 3 ст.57 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження. Зазначає, що головний виконавець при винесенні постанови ВП№ 4653291 від 21.07.2015 р. та постанови ВП № 46453291 від 24.06.2015 р. керувався діючим законодавством України, що не порушує право власності боржника. При цьому, вважає посилання відповідача на порушення строку направлення ВПВР постанов про арешт майна боржника від 21.07.2015 р. та арешт коштів боржника від 24.06.2015 р. на адресу підприємства зі спливом більш ніж двох місяців безпідставними, оскільки порушення строків направлення постанови не означає їх неправомірності, боржником у добровільному порядку борг не сплачено. Посилання відповідача на несвоєчасність виплати заробітної плати, допомоги з державного соціального страхування, порушення законних інтересів членів трудового колективу вважає безпідставними та необґрунтованими. За доводами позивача, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Представник відповідача (скаржник) скаргу підтримав, на виконання ухвали суду від 23.11.2015 р. на адресу суду надав письмові пояснення №2458 від 04.12.2015 р., відповідно до яких вважає дії головного державного виконавця про накладення арешту на все майно незаконними, а постанову про арешт майна боржника такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування заперечень посилається на приписи ч. 2, 3 ст. 57 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження», вважає, що спірною постановою ВПВР щодо накладення арешту на все майно підприємства при відсутності його опису у межах суми звернення стягнення, порушено право власності підприємства відповідно до ст. 319 ЦК України, ст. 134 Господарського кодексу України та позбавляє його права володіти, користуватися та володіти належним йому майном.

Представник ВПВР ДВС України проти скарг заперечив, зазначив, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 р. по справі №908/4337/14, а саме при винесенні постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника, діяв в межах і у відповідності до вимог ОСОБА_4 України Про виконавче провадження, тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Треті особи у судове засідання не зявилися, вимоги ухвали суду від 23.11.2015 р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу №1805 від 13.08.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південно донбаське №1 на дії ВПВР Департаменту державної виконавчої служби України про визнання дій державного виконавця неправомірними в частині не проведення опису конкретного майна боржника на загальну суму боргу 19385388,00 грн.; визнання постанови від 21.07.2015 р. недійсною; зобовязання головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 зняти арешт з усього майна ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1;

- скаргу № 2040 від 29.09.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південно донбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України про визнання дій головного державного виконавця Нещадим І.С. щодо винесення постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р. про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах незаконними, скасування постанови головного державного виконавця Нещадим І.С. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому ОСОБА_4, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим ОСОБА_4, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_4 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_4 підлягають примусовому виконанню (ст.1 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2014 р. у справі № 908/4337/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод до Державного підприємства Шахтоуправління Південно донбаське №1 задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на користь Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод 17 550 000 (сімнадцять мільйонів пятсот пятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за державні кошти №406Т від 25.09.2012 р. та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2014 р. у справі № 908/4337/14 судом було видано наказ від 16.01.2015 р.

13.02.2015 р. за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження ВП №46453291 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 р. № 908/4337/14.

Судом встановлено, що 24.06.2015 р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України накладено арешт на грошові кошти ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» по виконавчому провадженню ВП № 46453291 по примусовому виконанню рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2014 р. по справі № 908/4337/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про стягнення з підприємства 17 550 000грн. 00 коп. заборгованості за договором на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за державні кошти № 406Т від 25 вересня 2012 року та 73080грн. 00 коп. судового збору (надалі Постанова про арешт коштів). А саме, на підставі рішення накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26000002300177 у Публічному акціонерному товаристві Європейський промисловий банк, МФО 377090, а також всі інші рахунки боржника відкриті в установах банку і також на рахунки, які можуть бути відкриті після винесення даної постанови, що належать боржнику ОСОБА_5 підприємству Шахтоуправління Південнодонбаське №1, у межах суми 19 385 388,00 грн.

У скарзі боржник вказує, що постанова про арешт грошових коштів може призвести до того, що працівники підприємства не отримають нараховану їм заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності. Через зрив фінансування планових заходів з охорони і техніки безпеки існує реальна загроза життю і здоровю працівників. Арешт коштів паралізував фінансові платежі, призупинив закупівлю необхідних підприємству матеріалів і устаткування. У тому числі арешт накладено на рахунки які, як вказує боржник, використовуються ним для виплати заробітної плати, електричної енергії, оплату по спец рахункам для виплати лікарняних листів за рахунок коштів від фондів соціального страхування. Керуючись статтями 7, 37, 82 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження боржник просить визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови №46453291 про арешт коштів боржника від 24.06.2015 р. незаконними та скасувати зазначену постанову.

21.07.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику, в межах суми звернення стягнення 19 385 388,00 грн.

У скарзі боржник вказує, що накладення арешту на все майно підприємства при відсутності його опису у межах суми звернення стягнення є неправомірним, оскільки в даному випадку порушено право власності підприємства відповідно до ст. 319 ЦК України, ст. 134 Господарського кодексу України та позбавляє його права володіти, користуватися та володіти належним йому майном. Просить визнати дії державного виконавця неправомірними та визнати постанову від 21.07.2015 р. недійсною.

За доводами присутнього у судовому засіданні представника Державної виконавчої служби, державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 № 908/4337/14, а саме при винесенні постанови про арешт коштів боржника та постанови про арешт майна боржник діяв в межах і у відповідності до вимог ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні скарг необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_4 України Про виконавче провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 абз. 1 ч. 2 ст. 11 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_4 заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим ОСОБА_4.

Як свідчить ч. 1 ст. 27 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього ОСОБА_4 для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому до заходів примусового виконання рішень згідно ст. 32 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження належить звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Звернення стягнення на кошти та інше майно боржника зокрема полягає у їх арешті, вилученні та примусовій реалізації (ст. 52 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження).

Також частинами 2 та 5 статті 52 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Тобто, статтею 52 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, і лише за відсутності у боржника коштів і інших цінностей - на належне йому інше майно. На вказану обставину звернув увагу Пленум Верховного суду України в пункті 15 постанови від 26 грудня 2003 року № 14.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ОСОБА_4, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 57 ОСОБА_4, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ОСОБА_4, постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до частини 4 статті 57 ОСОБА_4 копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї стані та органам, що ведуть ОСОБА_5 реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим ОСОБА_4.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Копія оскаржуваної постанови про арешт майна боржника від 21.07.2015 р. була надіслана боржнику з супровідним листом від 21.07.2015 р. № 580/4-20-2/2015 р. Із наданої відповідачем ксерокопії конверту визначити, коли саме направлено зазначену постанову, неможливо. За доводами відповідача, копію постанови отримана 06.08.2015 р., що підтверджується відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції за № 685 від 06.08.2015 р. Згідно відмітки на конверті, скаргу направлено 13.08.2015 р., тобто в межах десятиденного строку.

В обґрунтування пізнього звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 24.06.2015 р. заявник вказує, що зазначену постанову отримано 23.09.2015 р. та надає ксерокопію конверта від 19.09.2015 р. Згідно відміткою поштового відділення на конверті, скаргу направлено 29.09.2015 р., тобто в межах десятиденного строку з дня отримання постанови державного виконавця.

Приймаючи до уваги доводи скаржника, зважаючи на місцезнаходження його у зоні АТО, суд вважає строки подання скарг не пропущеними.

З аналізу вище наведених норм випливає, що визначальним при примусовому виконанні рішення суду та звернення стягнення на належні боржнику майно та кошти, за відсутності у боржника коштів достатніх для задоволення вимог стягувача, є обмеження такого звернення розміром стягуваної суми.

Згідно ч. 3 ст. 60 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим ОСОБА_4. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, нормами ОСОБА_4 України Про виконавче провадження передбачено особливий порядок зняття арешту з майна (коштів) боржника, а саме у різі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим ОСОБА_4, накладений постановою державного виконавця арешт може бути знято за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. При цьому, скасування постанови, якою такий арешт на майно (кошти) боржника був накладений, ОСОБА_4 України Про виконавче провадження не передбачено.

В оскаржених боржником постановах державної виконавчої служби чітко зазначено, що арешт на майно та кошти боржника накладено в межах суми 19 385 388,00 грн., що відповідає сумі, стягнутої за рішенням господарського суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорювані скаржником Постанова про арешт коштів боржника від 24.06.2015 р. та Постанова про арешт майна боржника від 21.07.2015р. винесені у повній відповідності до приписів ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження».

При цьому суд зауважує, що законодавство обмежує розмір лише примусово стягуваних з боржника сум. Відсутність проведення опису майна боржника не впливає на розмір фактично стягуваної суми, тому доводи боржника стосовно накладення арешту на все майно боржника без складання опису є необґрунтованими.

Щодо доводів боржника відносно неправомірності накладення державним виконавцем арешту на рахунки які, використовуються ним для виплати заробітної плати, електричної енергії та інші соціал і виплати, суд зазначає наступне.

Окремі питання організації виконання рішень регулюються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5.

У пунктах 4.1.8 4.1.10 даної Інструкції визначено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобовязаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 ОСОБА_4. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

ОСОБА_4 України Про виконавче провадження та Інструкції не обмежують повноважень державного виконавця щодо накладення арешту на рахунки боржника, окрім вимоги про обмеження суми коштів, які підлягають арешту, сумою стягнення.

З аналізу інших норм законодавства вбачається, що не підлягають зупиненню операції на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статті 15-1 ОСОБА_4 України Про електроенергетику. Зокрема, згідно з ч. ч. 1, 11, 12 ст. 15-1 ОСОБА_4 України Про електроенергетику, якими передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених ОСОБА_4 України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають призупиненню. Проте, скаржник у даній справі не є а ні енергопостачальником, а ні оптовим постачальником.

Також згідно з ч. 2 ст. 34 ОСОБА_4 України від 23.09.1999р. № 1105-XIV Про загальнообовязкове державне соціальне страхування страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Боржник не надав доказів віднесення рахунків, на які накладено арешт, до поточних рахунків із спеціальним режимом використання в розумінні наведених законів. Зокрема, не надано договору з банком про відкриття цих рахунків для мети оплати електроенергії, заробітної плати, оплати лікарняних листів, довідок банків про використання цих рахунків виключно для мети виплати заробітної плати, оплати лікарняних листів та електроенергії. Долучені до справи схеми розрахунків за електричну енергію та довідка про наявність банківських рахунків із зазначенням їх призначення складені боржником одноособово та не є належними доказами використання рахунків як спеціальних.

Крім того, боржником не доведено, а судом не встановлено обмежень щодо можливості накладення арешту на рахунки, з яких здійснюється виплата заробітної плати.

Також суд зауважує, що боржником не надано жодних доказів того, що рахунок №26000002300177 у ПуАТ «Європейський промисловий банк» використовується боржником саме для виплати заробітної зарплати.

Фактично, як зясовано судом зі слів представника відповідача, наведені ним у скарзі рахунки використовується не тільки для виплати заробітної плати, оплати лікарняних листів та електроенергії, а використовуються також для проведення інших платежів як поточні рахунки. Тобто зазначені рахунки є поточними рахунками, які, серед іншого, використовуються для виплати заробітної плати, оплати лікарняних листів та електроенергії. Заборони щодо накладення арешту на такі рахунки законодавство не містить.

Загальна сума заборгованості по виконавчому провадженню у справі №908/4337/14, яка підлягає стягненню, становить 19 385 388,00 грн.

Таким чином, оскаржуваними постановами державного виконавця накладено арешт на майно, а також на кошти боржника в межах стягуваної суми - 19 385 388,00 грн., що відповідає вимогам ч. ч. 1, 4 ст. 57 ОСОБА_4 України Про виконавче провадження.

Порушення строків направлення постанов про арешт майна та про арешт коштів боржнику не впливає на оцінку судом правомірності постанови, яка визначається на момент її винесення.

За результатами досліджених судом норм законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про арешт коштів від 24.06.2015 р. та про арешт майна боржника від 21.07.2015 р., тому підстав для їх скасування немає.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, скарга №1805 від 13.08.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України при винесенні постанови ВП №46453291 від 21.07.2015 р. (про арешт майна боржника), а також скарга № 2040 від 29.09.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р. про арешт коштів та інших цінностей боржника, у справі №908/4337/14 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Доводи скарги вих. № 1805 від 13.08.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП № 46453291 від 21.07.2015р., визнати неправомірними.

2. Скаргу вих. № 1805 від 13.08.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП № 46453291 від 21.07.2015 р., відхилити.

3. Доводи скарги вих. № 2040 від 29.09.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р., визнати неправомірними.

4. Скаргу вих. № 2040 від 29.09.2015 р. Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП №46453291 від 24.06.2015 р., відхилити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (04053, м.Київ, вул. Артема, 73; адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Суддя Л.П. Кагітіна