Рішення № 54154895, 07.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.15 Справа № 904/9290/15

За позовом: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Віс-Майор", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 121 005,17 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №4/10-146 від 18 березня 2015 року, начальник відділу кодифікацій нормативно-правових актів управління правового забезпечення департаменту корпоративних прав та правового забезпечення

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01 листопада 2015 року, представник

Від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №10/15-802 від 17 вересня 2015 року, спеціаліст І категорії - економіст відділу розвитку інфраструктури міста фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська міська рада звернулася до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з приватного підприємства "Віс-Майор" грошові кошти у сумі 121 005,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у червні 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було здійснено позапланову ревізію фінансово - господарської діяльності фінансово - економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, в ході якої було надано департаменту копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.06.2012 №ДП14312100879: "Будівництво автомайстерні з побутовими приміщеннями, майстерні та навісу по вул. 20-річчя Перемоги, 34А у м. Дніпропетровську", загальною площею 235, 9 кв.м., замовник об'єкта - приватне підприємство "Віс - Майор". Однак, в порушення статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначений об'єкт було введено в експлуатацію ПП "Віс-Майор" без виконання свого обов'язку щодо перерахування забудовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до місцевого бюджету коштів пайової участі. Відповідач не звертався до міської ради щодо укладення договору про пайову участь. У зв'язку з викладеним, у останнього виникла заборгованість у розмірі 121 005,17 грн. Про наявність декларації про готовність обєкта до експлуатації від 18.06.2012 №ДП14312100879, замовником якого є приватне підприємство "Віс-Майор", міська рада в особі департаменту корпоративних прав та правового забезпечення, який є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси міської ради та її виконавчих органів, міського голови в загальних і спеціальних судах всіх інстанцій, дізналася з листа фінансово-економічного департаменту міської ради від 04.08.2015 №10/13-633. Позивач вважає, що початком перебігу строку звернення міської ради до суду є отримання міською радою в особі департаменту корпоративних прав та правового забезпечення листа фінансово-економічного департаменту міської ради 04.08.2015.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що Декларацією про готовність обєкта до експлуатації №ДП14312100879 об'єкт "Будівництво автомайстерні з побутовими приміщеннями, майстерні та навісу по вул. 20-річчя Перемоги, 34А у м. Дніпропетровську" введено в експлуатацію 18.06.2012. Відповідно до положень частини другої ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Відповідач зазначає, що реконструкція та будівництво обєктів було здійснено та закінчено у 2010 році, тобто до прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції від 12.03.2011). Вказана обставина підтверджується рішенням Самарського районного суду від 01.10.2010. Частиною третьою статті 40 Закону встановлено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Проте, зазначені положення ч.3 ст. 40 Закону вступили в законну силу з 01.01.2013. Згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №23-11/6294/6-11 від 22.07.2011 "Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має укладатися до прийняття обєкта в експлуатацію. За доводами відповідача договір є єдиною підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема, 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для нежитлових будівель та споруд.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач заявляє про застосування до спірних відносин позовної давності.

Третя особа просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Розгляд справи був відкладений з 09.11.2015 на 23.11.2015. У судовому засіданні 23.11.2015 оголошено перерва на 07.12.2015.

У судовому засіданні 07.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 01 жовтня 2010 року у справі №2-2794/10р за позовом приватного підприємства "Віс-Майор" до ОСОБА_4 визнано за приватним підприємством "Віс-Майор" право власності на будівлі та споруди автомайстерні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 34А, а саме: літ.А-1 майстерня, в тому числі підвал під літ.А-1 загальною площею 122,5 кв.м; літ. Б-1 майстерня, загальною площею 15,9 кв.м; літ. В-1 майстерня, загальною площею 15,6 кв.м. під літ.В-1 оглядова яма; літ.Е-1 автомайстерня з побутовим приміщенням загальною площею 167,7 кв.м, під літ.Е-1 оглядові ями; літ. Ж-1 майстерня загальною площею 68,2 кв.м; літ. З навіс, огорожа - № 1-3, зливна яма № 4, мостіння І, без акту введення в експлуатацію.

Цим рішенням встановлено, що приватним підприємством "Віс-Майор" 06.06.2003 було придбано нежитловий комплекс по вул. 20-річчя Перемоги, № 34а у м. Дніпропетровську на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 6 червня 2003 року, укладеного між ПП "Віс-Майор" та ОСОБА_5. Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6П, номер у реєстрі 726. На підставі вказаного договору було зареєстроване право власності позивача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.08.2003 року.

18 вересня 2006 року ПП "Віс-Майор" уклав договір оренди земельної ділянки розміром 0,0803га, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, визначені додатками до договору, за адресою: м. Дніпропетровськ вул. 20-річчя Перемоги, № 34а. Договір посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2896.

Позивач самовільно переобладнав вказаний нежитловий комплекс, та КП ДМБТІ було проведено технічну інвентаризацію переобладнаного нежитлового комплексу. Відповідно до технічного паспорту від 12.08.2010 будівлі та споруди по вул. 20-річчя Перемоги, № 34а у м. Дніпропетровську мають наступні характеристики: літ.А-1 майстерня, в тому числі підвал під літ.А-1 загальною площею 122,5 кв.м; літ. Б-1 майстерня, загальною площею 15,9 кв.м; літ. В-1 майстерня, загальною площею 15,6 кв.м. під літ.В-1 оглядова яма; літ.Е-1 автомайстерня з побутовим приміщенням загальною площею 167,7 кв.м, під літ.Е-1 оглядові ями; літ. Ж-1 майстерня загальною площею 68,2 кв.м; літ. З навіс, огорожа - № 1-3, зливна яма № 4, мостіння І.

ТОВ "Промтехстальпроект", ліцензія АВ № 051902, дійсна з 21.04.2006 до 21.04.2011, було проведено обслідування будівельних конструкцій літ.А-1, Б-1, В-1, Е-1, Ж-1 та літ.3 по вул. 20-річчя Перемоги № 34а у м. Дніпропетровську. Згідно обслідування та висновку від 21.07.2010 наявні конструкції будівель та споруд (фундамент, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться у нормальному і задовільному стані (категорія 1 і 2), архітектурно-планувальні та конструктивні рішення будівель та приміщень відповідають діючим санітарним та протипожежним нормам і правилам та придатні до подальшої експлуатації.

На підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська за приватним підприємством "Віс-Майор" 01.11.2010 зареєстровано право власності на будівлі та споруди автомайстерні.

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

18 червня 2012 року приватним підприємством "Віс-Майор" подана Декларація про готовність обєкта "Будівництво автомайстерні з побутовими приміщеннями, майстерні та навісу" по вул. 20 річчя Перемоги,34 А у м. Дніпропетровську до експлуатації.

Згідно Декларації про готовність обєкта до експлуатації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 200 000,00грн., у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 184 000,00грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 16 000,00грн.

Відповідно до частини 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, обєкт будівництва прийнятий до експлуатації 18.06.2012.

У червні 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було здійснено позапланову ревізію фінансово - господарської діяльності фінансово - економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, в ході якої було надано департаменту копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.06.2012 №ДП14312100879: "Будівництво автомайстерні з побутовими приміщеннями, майстерні та навісу по вул. 20-річчя Перемоги, 34А у м. Дніпропетровську", загальною площею 235, 9 кв.м., замовник об'єкта - приватне підприємство "Віс - Майор".

За результатами проведеної ревізії складено ОСОБА_3 від 19.06.2015 позапланової ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2009 по 30.04.2015 (а.с.85).

Згідно Додатку до ОСОБА_3 від 19.06.2015 позапланової ревізії "Розрахунок величини при новому будівництві" (п.38 розрахунку) величина пайової участі у інфраструктурі міста Дніпропетровська складає 97 953,57грн. (а.с.149).

Згідно наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку заборгованість приватного підприємства "Віс-Майор" відповідно до поданої декларації про готовність обєкта до експлуатації від 18.06.2012 №ДП14312100879 складає: інші приміщення, функціональне призначення яких не визначено у сумі 97 953,57грн., станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки у сумі 23 051,6грн., а всього 121 005,17грн.

Фінансово-економічним департаментом міської ради на адресу відповідача направлено листа від 30.07.2015 №10/15-571 з вимогою сплатити грошові кошти у сумі 121 005,17грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязання про сплату пайового внеску, встановленого Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", сплата якого повинна бути здійсненна до завершення будівництва та прийняття обєкта нерухомості в експлуатацію, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Статтею 27 1 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати, зокрема, 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення).

З метою удосконалення механізму залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, відповідно до, зокрема, Закону України "Про планування і забудову територій", рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року № 6/11 затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладено в новій редакції: Порядок залучення, розрахунку, використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська.

Цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська з урахуванням соціально-економічного значення обєктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста.

Пайова участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста є внеском, який замовник (забудовник) має сплатити до бюджету міста Дніпропетровська без урахування податку на додану вартість.

Згідно розділу 2 Порядку, величина пайової участі визначається в гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо обєктів.

Відповідно до п.2.6. Порядку величина пайової участі визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради звернення замовника (забудовника) про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість обєкта, з техніко-економічними показниками, погодженими з постійною комісією міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів. Величина пайової участі визначається у договорі, укладеному між Дніпропетровською міською радою, в особі департаменту, та замовником (забудовником).

Договір про пайову участь укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації департаментом звернення замовника (забудовника) про його укладення. Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі до прийняття обєкта в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором, якщо інше не передбачено договором, укладеним до набрання чинності цього Порядку.

Таким чином, залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення з Дніпропетровською міською радою в особі департаменту договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

12.03.2011 набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності". З набуттям чинності вказаним Законом втратив чинність Закон України "Про планування і забудову територій".

Згідно з приписами ч.ч.2,3,5,9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (частина третя статті 40 набирає чинності з 1 січня 2013 року) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень, господарський суд дійшов висновку, що в період до 18.06.2012 у відповідача в силу прямої вказівки закону виник обов'язок щодо укладення договору на пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

В порушення зазначених вимог Закону України "Про планування і забудову територій" та Порядку залучення, розрахунку, використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська договір про пайову участь між позивачем та відповідачем не було укладено.

Відповідно до п.п.2,11,12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 №461 (в редакції, чинній на момент введення об'єкта в експлуатацію), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, видана відповідачу декларація про готовність об'єкта до експлуатації свідчить про те, що об'єкт будівництва по вул. 20 річчя Перемоги,34 А у м. Дніпропетровську прийнято в експлуатацію. Відомості про недійсність даної декларації чи її оспорювання в суді у матеріалах справи відсутні.

Господарський суд враховує, що для реєстрації декларації чинне на той час законодавство не вимагало як подання замовником договору про пайовий внесок у розвитку інфраструктури населеного пункту, так і не визначало відсутність такого договору в якості перешкоди для введення об'єкта в експлуатацію.

За таких обставин, укладення між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста не було обов'язковою передумовою для подальшого прийняття об'єкта в експлуатацію 18.06.2012. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.11.2015 у справі №917/604/15.

При цьому, приписи ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які визначають граничний термін для укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (не пізніше дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію), є імперативними, тобто підлягають обов'язковому виконанню всіма учасниками спірних правовідносин, а не лише відповідачем як замовником будівництва.

Доказів звернення позивача або третьої особи до господарського суду з відповідним позовом матеріали справи не містять.

Наведені положення ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не містять жодних застережень щодо непоширення відповідного граничного терміну стосовно Дніпропетровської міської ради як органу місцевого самоврядування або фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, який від імені останнього уповноважений здійснювати роботу щодо укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Отже, до прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був як на добровільних засадах, так і в судовому порядку.

Оскільки, в силу фактичних обставин, встановлених судом у даній справі, минув передбачений законом граничний термін для укладення такого виду договору (до введення об'єкта в експлуатацію), і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає можливість продовження чи відновлення цього терміну, то позов про стягнення грошових коштів у сумі 121 005,17грн. задоволенню не підлягає.

Наведене також випливає з вимог ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України, згідно яких цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Зокрема, відповідач (замовник будівництва) не може бути примушений судом як до вчинення дій щодо укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська за межами законодавчо встановленого терміну, так і до внесення пайового внеску, обов'язок сплати якого виникає безпосередньо з договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Зважаючи на встановлені обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідно до 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (ст.261 ЦК України), суд не вбачає підстав застосувати до спірних правовідносин позовну давність та задовольнити заяву відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -08.12.2015