Ухвала суду № 54154820, 09.12.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" грудня 2015 р. Справа № 903/585/15Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від заявника (боржника): ОСОБА_1 (представник за дов. №38 від 09.06.2015 р.)

від позивача (стягувача): н/з

від Відділу державної виконавчої служби Горохівського управління юстиції: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області заяву фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 р. по справі №903/585/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" до фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про стягнення 479 854,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.11.2015 р. фермерське господарство "Волиньагроком" ОСОБА_2 звернулась до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 р. по справі №903/585/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" до фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про стягнення 479 854,41 грн.

Заяву мотивує тим, що у звязку із зниженням доходів від реалізації продукції, господарство перебуває у важкому фінансовому становищі, а саме відсутні кошти на рахунках в банку.

Заявник зазначає, що фермерське господарство "Волиньагроком" ОСОБА_2 перебуває у складному фінансовому становищі, що утруднює виконання рішення.

Заявник звертає увагу суду на те, що в результаті обставин, які склались у господарстві виникає загроза банкрутства.

Беручи до уваги викладене просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 р. на двадцять пять місяців.

Представник заявника в судовому засіданні заявлену заяву підтримав та просив суд розстрочити виконання рішення.

Представник стягувача в судове засідання не зявився. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відділу державної виконавчої служби Горохівського управління юстиції в судове засідання не зявився, хоча останній був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Що підтверджується повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах справи.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви по суті в судовому засіданні за відсутністю представників сторін, оскільки відповідно до Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України") та ст. 121 ГПК України заява про відстрочку виконання рішення має розглядатись в десятиденний строк, який визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання та одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи 22.07.2015 р. рішенням господарського суду Волинської області позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" до фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про стягнення 479854,41 грн. задоволено та стягнуто з фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" 479854,41грн., а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9597,09 грн. (а.с.93-94).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. апеляційну скаргу фермерського господарства Волиньагроком ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

26.08.2015 р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 р. видано наказ №903/585/15-1 (а.с.108).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобовязання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право розстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р., № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для розстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобовязання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили і обовязковість його виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин обєктивної неможливості виконати рішення суду, господарський суд прийшов до висновку, що заява фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 р. по справі №903/585/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" до фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про стягнення 479 854,41 грн. не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2015 р. по справі №903/585/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" до фермерського господарства "Волиньагроком" ОСОБА_2 про стягнення 479 854,41 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. О. Гарбар