Вирок № 54153885, 09.12.2015, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3297/15

Провадження № 1-кп/740/203/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бережняка В.Д.

суддів Діденко О.П., Пантелієнко В.Г.

при секретарі Полторацькій В.М.

за участю прокурора Неволько І.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині кримінальне провадження №12015270200000201 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, вдови, не працюючої, не судимої маючої базову середню освіту, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2015 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_4, знаходячись у будинку за адресою м.Носівка Чернігівської області вул.Полівка, буд.56 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою умисного вбивства нанесла ОСОБА_2 один удар ножем в область грудної клітки зліва, чим спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді одного колото-різаного ушкодження грудної клітки зліва, проникаючого в ліву плевральну порожнину з ушкодженням перикарду і правого шлуночка серця з гемі перикардом і кардіогенним шоком ІІ-ІІІ ст., ускладненого посттравматичним перикардом та лівобічним плевритом і пневмонією, анемією ІІ ст., які згідно висновку судово-медичної експертизи №164 від 25.06.2015 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, довівши свій злочинний умисел до кінця, але смерть ОСОБА_2 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4, тому що потерпілій було надано невідкладну медичну допомогу.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 вину не визнала, але пояснила, що знаходячись в будинку за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_8 15 травня 2015 року близько 13 години, до неї прийшла колишня дружина її чоловіка ОСОБА_2, і на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними виник конфлікт. Вона сиділа на дивані з дитиною на руках, а ОСОБА_2 наносила їй удари по тілу. Злякавшись, що ОСОБА_2 може нанеси удар і дитині, вона піднялась з дивану і почала відступати. Опершись в стіл, який був між диваном і кріслом, вона рукою попала на ніж, який там лежав, взяла його і нанесла ОСОБА_2 удар ножем в грудну клітку, після чого ОСОБА_2 пішла з будинку. Їх конфлікт тривав хвилин 10-15, а з моменту, коли вона взяла ніж і нанесла удар ним, пройшло секунд 5-10. В момент нанесення удару ножем, вона не усвідомлювала своїх дій, так як боялась за дитину.

І хоча ОСОБА_4 вину не визнала її вина підтверджується слідуючими доказами: так потерпіла ОСОБА_2 в суді пояснила, що 15 травня 2015 року близько 13.00 год. вона прийшла до ОСОБА_4, на вул..Полівка 56 м.Носівка щоб вияснити, коли вони з чоловіком будуть переселятись з квартири, так як вона домовилась з власником квартири, що переїде у дану квартиру для проживання. Зайшовши в першу кімнату, а потім у другу її побачила ОСОБА_4, нічого не відповідаючи пішла на кухню і повернувшись підійшла до неї та вдарила її у грудну клітку ножем, а сама після цього пішла та сіла на диван у кімнаті. Вона мала наміри стягнути з дивана ОСОБА_4 та забрати ніж, але її покидали сили і вона пішла на вулицю. На вулиці їй стало погано і вона втратила свідомість.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він проживав з ОСОБА_4 з якою вони мають дитину по вул..Полівка 56 м..Носівка і вирішили переїхати проживати до його матері по цій же вулиці - Польова 26. З його матірю проживала його колишня дружина з сином - ОСОБА_2, яка мала намір переїхати на квартиру де вони проживали. 15 травня 2015 року вони вирішили переїхати, але йшов дощ, тому чекали поки він стихне. Біля 13.00 год. він йшов до матері і бачив ОСОБА_2 яка трималась за бік і розмовляла по телефону. Йому вона нічого не сказала і уже до будинку його матері прийшла кума і сказала, щоб він викликав «швидку», так як ОСОБА_2 лежить під забором. Він викликав «швидку» і бачив у ОСОБА_2 рану.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 15 травня 2015 року його попросила ОСОБА_2 щоб він допоміг їй перенести речі на іншу квартиру і вони чекали її по місцю проживання. В цей час, близько 13.00 год. прибіг син ОСОБА_2 - Женя і повідомив, що мати лежить під забором. Він побіг до ОСОБА_2 і побачив у неї рану. ОСОБА_2 йому повідомила, що її ударила ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10. суду пояснив, що він 15 травня 2015 року близько 13 години йшов по вул..Польова м.Носівка і бачив ОСОБА_2 яка йшла по вулиці і розмовляла по телефону. В розмові вона говорила, що все одно її вб*є, при цьому йшла у сторону будинку де проживала ОСОБА_4.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснив, що 15 травня 2015 року його попросив ОСОБА_8 допомогти перевезти речі з квартири до місця проживання його матері на вул..Полівка 26 м.Носівка.. Він прийшов до місця проживання матері ОСОБА_8 і разом з ним знаходився в хаті, так як йшов дощ. Близько обіду з роботи прийшла ОСОБА_2 забрала малолітнього сина ОСОБА_12 і пішла. Через деякий час прийшов в будинок Женя і плакав. Вийшовши на вулицю він побачив, як ОСОБА_2В трималась рукою за бік, говорила по телефону, а потім упала біля огорожі.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 травня 2015 року по місцю проживання ОСОБА_4 І.М. м.Носівка вул..Полівка 56 органами досудового слідства був вилучений ніж. В ході проведення слідчого експерименту 16 травня 2015 року ОСОБА_4 підтвердила, що вона і нанесла ножем ОСОБА_2 удар у ліву частину грудної клітки.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №164 від 22 червня 2015 року, ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, ОСОБА_4 виходячи з протоколу №37 медичного огляду поліклінічного відділення Носівської ЦРЛ від 15 травня 2015 року не знаходилась в стані наркотичного чи алкогольного сп*яніння. А довідка Носівської ЦРЛ свідчить, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебувала.

Висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 363/371 від 17 червня 2015 року підтверджує, що у ОСОБА_4 не простежується клінічних ознак психічного захворювання і вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчинені якого вона підозрюється.

У ОСОБА_4 не простежується клінічні ознаки психічного захворювання і вона може правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру їй не показані.

На період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, клініко-психологічних ознак фізіологічного афекту не виявлено, вона могла перебувати у стані емоційної напруги, при цьому даний стан не міг суттєво вплинути на її поведінку.

Висновком судово-медичної експертизи №123 від 01 червня 2015 року встановлено, що на момент огляду 20.05.2015 року на тілі гр..ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 будь яких тілесних ушкоджень не виявлено, чим спростовуються пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 про можливість нанесення її дитині ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_2.

Тому, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_4, суд виходить з того, що відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність за ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України наступає тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок (смерть) не настав з причин, що не залежали від волі винної особи. При цьому зазначено, що до дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення життя, відноситься нанесення жертві удару ножем в життєво важливі органи, та ін.

Замах на вбивство в таких випадках може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя особи» від 07.02.2003 року №2 передбачено, що прямий умисел має місце у випадках, коли винний усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настане смерть іншої людини. Нанесення ушкоджень у життєво важливі органи тіла, котрі, як правило, спричиняють смерть потерпілого, але не призвели до смертельного наслідку лише в силу випадкового збігу обставин, не залежних від волі винного, належить кваліфікувати не за наслідками, що сталися, а як замах на умисне вбивство.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що ОСОБА_4 своїми умисними діями скоїла злочин передбачений ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_2

При призначенні виду і міри покарання суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів.

Враховує суд обставину, що помякшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4- позитивно характеризуючи дані, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Враховує суд відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій.

Тому вважає за можливим призначити їй покарання повязане з позбавленням волі.

Прокурор Носівського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі фінансового управління Носівської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 3589 грн. 09 коп. Обвинувачена позов не визнала, але дана сума витрат підтверджується довідкою Носівської центральної районної лікарні, та розрахунком стосовно витрат. Суд вважає, що позовні вимоги доведені і сума витрат підляга стягненню.

ОСОБА_2 в зв*язку з отриманими тілесними ушкодженнями знаходилась на лікуванні у Носівській ЦРЛ і понесла витрати на купівлю ліків. Нею було закуплено ліків на суму 3560 грн. 48 коп. , тому в поданій до суду позовній заяві ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_4 дану суму витрат. Обвинувачена позовні вимоги не визнала. Сума витрат підтверджена чеками на закупівлю ліків, тому суд вважає за можливим задовольнити позов..

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною по ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України і призначити покарання по даній статті7(сім) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту її фактичного затримання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити у виді домашнього арешту.

Речові докази одяг ОСОБА_2 (куртка, спортивна куртка, майка, бюстгальтер) передати потерпілій ОСОБА_2, кухонний ніж, жіночий халат, нігтьові зрізи з рук ОСОБА_4 , зразки крові на марлі потерпілої ОСОБА_2, змиви з ножа на марлі, що знаходяться в камері речових доказів Носівського ВП знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Носівської районної державної адміністрації р/р 31411544700361 в ГУДКСУ в Чернігівській області код 37382880, МФО 853592 3589(три тисячі п*ятсот вісімдесят дев*ять) грн.. 09 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_2., та на корить ОСОБА_2 3560(три тисячі п*ятсот шістдесят)грн.. понесених нею витрат на своє лікування.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В.Д.Бережняк

Судді О.П.Діденко

ОСОБА_13