Рішення № 54153566, 26.11.2015, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/1076/15 Справа № 734/1479/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 листопада 2015 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Анохіна А.М.

при секретарі Музиченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Госпрозрахункового обєднання підприємств громадського харчування смт. Козелець про зобоязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Госпрозрахункового обєднання підприємств громадського харчування смт.Козелець про зобов'язання видати довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, зразок якої затверджений Наказом Міністества соціальної політики України від 12.10.2012 № 644, необхідної йому для обчислення пенсії.

В обґрунтування предявлених вимог послався на те, що, він ОСОБА_1 з 22 жовтня 1986 року по 30 листопада 1986 року знаходився на військових зборах та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і неодноразово, а саме 28 разів у жовтні листопаді 1986 р. здійснював виїзди в зону відчуження, що підтверджується довідкою з архіву Міністерства оборони України від 10.02.2012 за № 1-03. Позивач звернувся за місцем роботи для отримання довідки про заробітну плату за період роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644. Вказану довідку відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинен надати саме відповідач, з яким ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах. Однак, відповідач безпідставно відмовив позивачу в отриманні необхідної для здійснення перерахунку пенсії довідки, мотивуючи це відсутністю в його архівах первинних документів, які б вказували на факт роботи позивача у населених пунктах, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, або про те, що позивач брав безпосередню участь по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вважає, що відмова у видачі такої довідки порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, порушує його права та є протиправною.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовільнити.

Представник відповідача - Госпрозрахункового обєднання підприємств громадського харчування смт.Козелець - ОСОБА_3 у судове засідання 25.11.2015 не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позивачем не доведено факт безпосереднього знаходження у 1986-1990 роках у населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у звязку з чим вважає що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За приписами ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Враховуючи, що даний спір виник із трудових відносин, тому він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з урахуванням вимог ст. 15 ЦПК України та за місцем проживання позивача відповідно до ч.ч.1, 7 ст. 110 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № 117207 с виданого 03.07.2008 (а.с.4).

Установлено, що 22 жовтня 1986 року він під час роботи на підприємстві відповідача був призваний на військові збори як військозобовязаний та виконував державне завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав дозу випромінення у 25 рентген, працював у зоні № 3, які виконував до 29 листопада 1986 року (а.с.52).

Після виконання робіт на ЧАЕС йому за місцем роботи згідно з інформацією Міністерства оборони військової частини № 18576 від 29.11.1986 підприємством була виплачена заробітня плата в розмірі 586,36 крб., що підтверджується довідкою №1-03 від 10.02.2012 за роботи по участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.6).

Із дубліката архівної довідки № 52484 від 01.04.2015 встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 22.10.1986 (наказ №180) по 29.11.1986 (наказ №218), дні виїзду в зону № 3 жовтень - 29, 30; листопад з 1 по 6, 8, з 9 по 20; «Ромашка» КССК, Припять з 21 по 27 листопада (а.с. 48, 49).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 затверджено зразок довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, необхідної для обчислення пенсії.

17 березня 2015 року позивач звернувся до Госпрозрахункового обєднання підприємств громадського харчування смт. Козелець щодо надання довідки про розмір заробітної плати за період роботи в зоні відчуження (а.с.7), але вказану довідку відповідач не надав.

Експертним висновком № 10684-157 від 07.04.2008 Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного звязку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аваріїї на Чорнобильської АЕС, встановлено, що захворювання ОСОБА_1 повязане з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.5).

На час ліквідації аварії на ЧАЕС та виконання зазначених у позові робіт позивач перебував у трудових правовідносинах з Козелецьким Госпроразунковім об'єднанням підприємств громадського харчування, де працював на посаді повара, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 50).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Із 01.01.2012 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено перерахунок пенсії чорнобильцям, виходячи із розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 7 цієї Постанови визначено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно з ст. 15 ч.4 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату на цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, що передбачено нормою ст. 49 КЗпП України.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1, передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особі видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Підпунктом 1) пункту 317 (підрозділ 4.2 «Бухгалтерський облік та звітність») «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5, встановлено, що розрахунково-платіжні відомості (особові рахунки) працівників повинні зберігатися не менше 75 років.

Отже, на підприємство, з яким позивач перебував у трудових відносинах під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, покладається обовязок видати довідку про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі документів, відповідальність за збереження яких також покладена на вказане підприємство.

Позивачу була виплачена заробітна плата Козелецьким Госпрозрахунковим обєднанням підприємств громадського харчування в сумі 586,36 карбованців (а.с. 6).

Статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Порядок оплати праці особам, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС регулювався наступними нормативними актами.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 p. N 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 p. N 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 p. N 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з 100% тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріата ВЦСПС від 07.05.1986 р. № 153/10-43 для всіх працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні забруднення, був установлений 6-годинний робочий день та 6-денний робочий тиждень, розрахункову годинну тарифну ставку в зоні відчуження обчислювали відповідно до роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 16.01.1969 р. № 1/2.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1, у вказаний у позові період за основним місцем роботи працював на підприємстві відповідача і був призваний на військові збори військовозобов'язаних, під час яких брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працював у зоні відчуження в 1986 році. Це означає, що позивач є особою, яка відповідно до наведених норм, має право на тримання зазначеної у позові довідки.

Оскільки ненадання відповідачем довідки встановлено зразка, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644, порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, підвищений рівень соціального захисту, гарантований законом, перешкоджає реалізації його прав, то його порушені права підлягають захисту в судовому порядку.

Твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 у 1986-1990 роках не перебував у населеному пункті, віднесеному до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи спростовуються дослідженими судом матеріалами справи, у тому числі документами про наявність у позивача відповідного статусу, зокрема посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії, записом у військовому квітку НУ № 8937549 від 09.10.1983, відомостями щодо виконання ним військового обовязку під час проходження військових зборів тощо.

Докази, що спростовують зазначені обставини відповідачем не надано.

Твердження представника відповідача про неможливість видати позивачеві довідку встановленого зразка для предявлення до органів Управління Пенсійного фонду у звязку з відсутністю в архіві підприємства будь-яких наказів, які б вказували на факт роботи ОСОБА_1 у населених пунктах, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, або про те, що позивач брав безпосередню участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, суд не бере до уваги, оскільки це питання повинно вирішуватися відповідачем з урахуванням положень Постанови Держкомпраці СРСР та секретаріату ВЦСПС від 07 травня 1986 року за № 153/10-43, відповідно до якої для всіх працівників, які виконували роботи, повязані з ліквідацією наслідків аварії в зоні забруднення, був установлений 6-годинний робочий день та 6-денний робочий тиждень, а розрахункову годинну тарифну ставку в зоні відчуження обчислювали відповідно до розяснень Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 16.01.1969 року №1/2.

Оскільки судом встановлено, що позивач дійсно брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одночасно перебуваючи в трудових відносинах з Госпрозрахувнковим обєднанням підприємств громадського харчування в смт. Козелець, а довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період з урахуванням визначених доплат, передбачених ліквідаторам, надаються підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками, то позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 58-60, 61 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобовязання відповідача про видачу позивачу за поданим ним зверненням довідки встановленого зразка, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 за № 644.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 1,15, 60, 110, 209, 212, 213, 215 ЦПК, України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 49 КЗпП України, ст. ст. 10,14,15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Госпрозрахункового обєднання підприємств громадського харчування про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобовязати Госпрозрахункове обєднання підприємств громадського харчування смт.Козелець видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, зразок якої затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_4