Ухвала суду № 54147276, 24.11.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43219/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Бец В.А.,

за участю прокурорів Мальованого В.В., Юрьєвої Н.В., Лупу А.К .,

слідчого Свідлера М.С.,

адвоката Монтян Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Свідлера Михайла Семеновича , погодженого з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К.

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Свідлер М.С. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К. та просив застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та заставою у розмірі не меншому ніж 162560131,17 гривень.

Старший слідчий посилався на таке: Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001836, внесеному 03.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах групою осіб та у службовому підробленні офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Інкриміновані злочини ОСОБА_4 вчинив за таких обставин.

Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 16.04.2010 № 75рк ОСОБА_4 призначено на посаду заступника голови Донецької обласної державної адміністрації. Відповідно до ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Статтею 119 Конституції України встановлено, що місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон) місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня. Статтею 5 цього Закону визначено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Статтею 8 Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноваження з моменту призначення. На підставі ст. 10 Закону перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи. Вимогами ст. 16 Закону встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до ст. 20 Закону місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, побутового обслуговування незалежно від форм власності. Відповідно до ст. 25 Закону на місцеву державну адміністрацію покладено забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади. Статтею 28 вказаного Закону передбачено, що для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону; одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності. Відповідно до ст. 40 Закону, перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня. Відповідно до положень розділу «Заступник голови облдержадміністрації (питання будівництва, житлово-комунального та шляхового господарства)» розподілу обов'язків між керівними працівниками облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 29.04.2010 № 231 (зі змінами, внесеними розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 28.10.2010 № 609), заступник голови Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_4 мав наступні права та обов'язки: вирішувати питання капітального будівництва, фінансування та реалізації процесів утримання та розвитку житлового, комунального та шляхового господарства, питань квартирного обліку та розподілу житла, розглядати відповідні звернення громадян; контролювати розробку та здійснення генеральних планів населених пунктів, проектів житлово-громадського будівництва в області. Координувати розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до державних норм і стандартів; забезпечувати загальне керівництво та контролювати роботу з атестації об'єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств і організацій з будівництва, житлово-комунального та шляхового господарства, контролювати дотримання ними правил користування та експлуатації відповідних об'єктів життєзабезпечення; забезпечувати контроль за розрахунками між споживачами та постачальниками енергоносіїв і комунальних послуг, розробку нових форм і методів господарювання в системі комунального господарства; забезпечувати залучення на договірних засадах коштів підприємств та організацій на розвиток житлового та комунального господарства, оперативне управління організацією будівництва на селі; контролювати виконання відповідних розділів програм соціально-економічного та науково-технічного розвитку області, вносити пропозиції до них та відповідних державних програм, їх фінансово-економічного забезпечення; погоджувати з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади питання надання державної технічної допомоги, фінансової підтримки житловому, комунальному, шляховому господарству; очолювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, створені головою облдержадміністрації для сприяння здійсненню повноважень облдержадміністрації, в тому числі з питань реформування галузей будівництва, житлово-комунального та шляхового господарства; забезпечувати координацію розробки пропозицій облдержадміністрації щодо внесення змін до законопроектів та нормативних актів з питань, що входять до його компетенції;

розглядати за пропозиціями органів місцевого самоврядування проекти планів та заходів підприємств, установ, організацій цієї сфери та вносити голові облдержадміністрації пропозиції щодо прийняття відповідних рішень; вносити голові облдержадміністрації пропозиції щодо регулювання цін та тарифів за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначати і встановлювати норми їх споживання, здійснювати контроль за їх додержанням; координувати діяльність: головного управління капітального будівництва, управління містобудування та архітектури, головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; забезпечувати взаємодію облдержадміністрації з обласним об'єднанням капітального будівництва, Службою автомобільних доріг у Донецькій області, ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області, КП «Компанія «Вода Донбасу», ОКП «Донецьктеплокомуненерго», ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», комунальним підприємством міськелектротранспорту «Облелектротранс», відкритими акціонерними товариствами «Облпаливо», з газифікації та газопостачання «Донецькоблгаз», «Донецькміськгаз», «Маріупольгаз», «Макіївкагаз», управлінням магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», Донецькою філією ДП «Нафтогазмережі», Донецьким відділенням державного фонду сприяння житловому будівництву на селі, Донецьким регіональним відділенням державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, Донбаським регіональним центром страхового фонду документації, з підприємствами, організаціями та установами будівельного комплексу (незалежно від форм власності), з обласним управлінням Національного банку України та комерційними банками з питань фінансування будівництва, розвитку потужності будівельної індустрії та виробництва будівельних матеріалів; за дорученням голови облдержадміністрації виконувати інші функції; з питань, які входять до його компетенції, представляти інтереси облдержадміністрації у Верховній Раді України, Адміністрації Президента України, Кабінеті Міністрів України та інших центральних органах виконавчої влади.

Таким чином, ОСОБА_4, з 16.04.2010 по 25.07.2011 обіймаючи в органі державної влади посаду заступника голови Донецької обласної державної адміністрації, яка згідно із Законом України «Про державну службу» віднесена до другої категорії посад і пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, був службовою особою.

Відповідно, на ОСОБА_4 як заступника голови Донецької обласної державної адміністрації покладалися обов'язки щодо організації в межах компетенції роботи обласної державної адміністрації згідно з вимогами Закону України «Про місцеві державні адміністрації», спрямовування її на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня та завдань, покладених на облдержадміністрацію, у тому числі з організації виконання законів України та постанов Кабінету Міністрів України, а саме: Закону України «Про нафту і газ», постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля». При цьому ст. 4-1 Закону України «Про нафту і газ» визначено, що підприємства, частка держави у статутному капіталі яких складає 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах. Стартова ціна (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, постачання і зберігання) на біржових аукціонах для нафти та газового конденсату визначається на підставі митної вартості нафти за даними центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення біржового аукціону, та з урахуванням надбавки за якість для нафти сирої і газового конденсату. Зниження ціни на нафту або на газовий конденсат на біржових аукціонах нижче стартової ціни не допускається.

Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. п. 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» (в редакції станом на 27.12.2006) Міністерством економіки разом з Міністерством палива та енергетики затверджено склад аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля. Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації разом з НАК «Нафтогаз України» зобов'язано подавати Міністерству економіки до 15 числа місяця, в якому проводиться спеціалізований аукціон з продажу скрапленого газу для задоволення побутових потреб населення регіонів, інформацію про обсяг скрапленого газу за формою, затвердженою Міністерством економіки за погодженням Міністерством палива та енергетики (у іншій редакції - Міністерством економічного розвитку і торгівлі за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості). У редакції станом на 21.07.2010 п. 7 доповнено та удосконалено: Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 20 січня Міністерству палива та енергетики і аукціонному комітетові за формою, затвердженою аукціонним комітетом, зведену інформацію з обґрунтуванням кількості суб'єктів господарювання, що реалізують скраплений газ населенню у відповідному регіоні, зареєстрованих газобалонних установок у відповідному регіоні, газобалонних установок, що перебувають на обслуговуванні у кожного суб'єкта господарювання, що реалізують скраплений газ населенню у відповідному регіоні, а також обсягу середньорічного споживання скрапленого газу однією газобалонною установкою за попередні два роки. На Державну податкову адміністрацію України (пізніше - Державну податкову службу України) за поданням Міністерства палива та енергетики разом з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями покладено проведення контролю за цільовим використанням скрапленого газу, реалізованого на спеціалізованих аукціонах з його продажу для потреб населення (пункт 7 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 № 601). Згідно з абзацом 4 п. 11 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 (в редакції станом на 06.04.2009), покупець, учасник спеціалізованого аукціону має право подати зазначену заявку в разі реалізації ним скрапленого газу, придбаного на попередньому спеціалізованому аукціоні, виключно населенню. Абзацом 22 п. 12 указаного Положення визначено, що покупець повинен подати біржі довідку про обсяг та напрями реалізації скрапленого газу, придбаного ним на попередньому спеціалізованому аукціоні. Узагальнені матеріали біржа подає аукціонному комітетові. Водночас у редакції цього Положення станом на 23.12.2009 абзацом 22 п. 12 змінено та покупця зобов'язано подати біржі довідку, погоджену із заінтересованими органами виконавчої влади та виконавчими органами міських рад, про обсяг та напрями реалізації скрапленого газу, придбаного ним на попередньому спеціалізованому аукціоні. Узагальнені матеріали біржа подає аукціонному комітетові (зміни внесені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1405). Таким чином, згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599, підприємства, які були допущені до участі в спеціалізованому аукціоні з продажу скрапленого газу для потреб населення, повинні були підтверджувати офіційними документами фактичну реалізацію ними скрапленого газу населенню задля отримання права на подальшу участь у цих аукціонах.

Відповідними офіційними документами були довідки про обсяг та напрями реалізації скрапленого газу, придбаного ними на попередньому спеціалізованому аукціоні, що повинні бути погоджені із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Вказані довідки повинні були підтверджувати обсяги споживання скрапленого газу, необхідного для повного задоволення потреб населення регіону, якому підприємство постачає скраплений газ. Але ОСОБА_4, будучи службовою особою, наділеною повноваженням щодо погодження довідок про обсяги та напрями реалізації скрапленого газу населенню, а отже, відповідальною за об'єктивне відображення наведених у них відомостей, зловживаючи службовим становищем, умисно, з метою заволодіння державним майном, діючи на власну користь та на користь інших осіб, усупереч зазначеним вимогам Закону України «Про нафту і газ», постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля», у складі групи осіб вчинив заволодіння державним майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин. Так, з 2000 року виробники скрапленого газу ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта» (продавці скрапленого газу) щомісячно здійснювали його продаж для потреб населення виключно на біржових аукціонах у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599. До 2009 року покупцями скрапленого газу для потреб населення та монопольними операторами ринку реалізації скрапленого газу населенню були підприємства структури облгазів, їх дочірні підприємства. Існувала усталена система прийняття заявок від населення на придбання скрапленого газу для побутових потреб через сільські ради та інші органи місцевого самоврядування, які в подальшому спрямовувалися до підприємств структури облгазів, де за вказаних обставин накопичувалася статистична інформація про обсяги скрапленого газу, необхідні для задоволення побутових потреб населення відповідних регіонів, визначених зонами обслуговування конкретного підприємства. При цьому ціна реалізації скрапленого газу для потреб населення була значно нижчою від ціни реалізації скрапленого газу суб'єктам господарської діяльності для комерційних потреб. У 2008 році у групи не встановлених на теперішній час слідством осіб під загальним керівництвом ОСОБА_7, досудове розслідування щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Для реалізації злочинного умислу вказаною групою осіб під керівництвом ОСОБА_7 розроблено детальний план вчинення злочину, згідно з яким передбачалося здійснити протиправне заволодіння значними обсягами належного ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта» скрапленого газу шляхом його придбання за нижчими від ринкових цінами, визначеними виключно для випадків реалізації скрапленого газу для потреб населення, хоча насправді планувалися подальша його реалізація комерційним структурам через мережу підконтрольних підприємств та отримання злочинного прибутку. Оскільки такий вид діяльності передбачав необхідність отримання дозволу Держгірпромнагляду України, наявність значної матеріально-технічної бази, залучення реальних спеціалістів у вказаній сфері та в подальшому підтвердження факту реалізації газу населенню, за відсутності наміру реалізовувати навіть частину придбаного за згаданих обставин скрапленого газу населенню групою осіб під керівництвом ОСОБА_7 у не встановлений слідством час протягом 2008 року прийнято рішення про створення та придбання низки підприємств, яким шляхом оформлення підроблених документів слід було надати видимість законності діяльності на ринку реалізації скрапленого газу населенню, правомочності участі у спеціалізованих аукціонах та наявності можливості і наміру подальшої реалізації скрапленого газу саме населенню.

З цією метою у 2009 - 2010 роках створено (придбано) 12 підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Харків-СПБТ» та ТОВ «Харківспецгазснаб».

Окрім того, вчинення вказаного злочину через наявність відповідного нормативного регулювання та в силу усталених відносин у сфері реалізації скрапленого газу населенню не могло бути розпочатим без отримання необхідних погоджень від найвищих посадових осіб центральних органів державної влади, обласних державних адміністрацій, службових осіб ПАТ НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України», тому групою осіб під керівництвом ОСОБА_7 у не встановлений слідством точний час і в нез'ясованому місці упродовж 2008 - 2009 років також заплановано їх залучення до реалізації злочинних намірів щодо незаконного заволодіння скрапленим газом. Згідно з розробленим групою осіб під керівництвом ОСОБА_7 злочинним планом, починаючи з 2009 року, службові особи обласних державних адміністрацій, на території областей яких планувалося вчинення злочину, спільно зі службовими особами НАК «Нафтогаз України», на підставі п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 повинні були подавати Міністерству економіки інформацію про наперед визначені необґрунтовано завищені обсяги скрапленого газу, необхідного нібито для задоволення побутових потреб населення семи областей України.

У свою чергу, члени аукціонного комітету та службові особи профільних міністерств та інших центральних органів державної влади за очевидної нелогічності значного збільшення потреб населення у скрапленому газі, будучи обізнаними з усталеними на той час відносинами з реалізації скрапленого газу населенню, згідно з досягнутими попередніми злочинними домовленостями, без будь-якої перевірки наданої інформації про реальні потреби населення регіонів у скрапленому газі мали визнати їх достовірними та дозволити реалізацію відповідних завищених обсягів скрапленого газу нібито для потреб населення. Усі співучасники злочину розуміли або байдуже ставилися до того, для яких потреб у дійсності підлягав реалізації скраплений газ у таких обсягах за зниженими цінами. Оскільки підприємства, підконтрольні групі осіб під керівництвом ОСОБА_7, не реалізовували скраплений газ населенню і не мали цього на меті, розробленим злочинним планом було передбачено складання довідок про обсяг та напрями реалізації скрапленого газу, придбаного ними на попередньому спеціалізованому аукціоні, із внесенням до них завідомо недостовірних відомостей про обсяги та напрями реалізації скрапленого газу саме населенню регіону, які службові особи відповідних обласних державних адміністрації, будучи обізнаними з недостовірністю відомостей, зазначених у довідках, діючи на виконання розробленого злочинного плану, повинні були погоджувати їх, підтверджуючи неіснуючий факт реалізації скрапленого газу населенню зазначеними підприємствами. Зокрема, відповідно до розробленого групою осіб під керівництвом ОСОБА_7 злочинним планом у 2009 - 2010 роках на території Черкаської, Харківської, Київської, Донецької, Луганської, Чернівецької, Запорізької областей розпочато вчинення вказаного злочину шляхом забезпечення реалізації на спеціалізованих аукціонах скрапленого газу, призначеного для потреб населення, згаданим 12 підприємствам з ознаками фіктивності, які насправді населенню газ не реалізовували, а купували його для подальшого продажу суб'єктам підприємницької діяльності. За таких передбачених злочинним планом обставин та на його виконання у період із квітня 2010 року по липень 2011 року включно вчинення злочину на території Донецької області відбулося за безпосередньої участі ОСОБА_4, де скраплений газ реалізовувався, зокрема, одному із указаних дванадцяти підприємств, а саме ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» (код за ЄДРПОУ 36032091). Вказане підприємство протокольним рішенням аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля на підставі листа Донецької обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 06/12-3492 допущено до участі у спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу нібито для потреб населення. Розуміючи злочинні наміри групи осіб під керівництвом ОСОБА_7, обіймаючи посаду заступника голови Донецької обласної державної адміністрації, ОСОБА_4 безпосередньо вирішив брати участь у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим приблизно у квітні 2010 року розпочав здійснення протиправних дій, спрямованих на спільне з групою осіб під керівництвом ОСОБА_7 та інших не встановлених слідством осіб, матеріали досудового розслідування за фактами діяльності яких містяться в окремому кримінальному провадженні, заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем. Діючи згідно з єдиним злочинним планом, ОСОБА_4 з метою незаконного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах і для усунення перешкод його вчинення, приховання вчинення злочину та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності у квітні 2010 року умисно прийняв рішення не забезпечувати належним чином виконання ст.ст. 16, 28 Закону України «Про обласні держані адміністрації» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» щодо перевірки цільового використання скрапленого газу в частині його реалізації населенню на території області та умисно не організував роботу із указаного напряму. Починаючи з квітня 2010 року, ОСОБА_4, перебуваючи у м. Донецьк, зокрема у своєму службовому кабінеті за адресою розташування Донецької обласної державної адміністрації: м. Донецьк, бульв. Пушкіна, 34, на виконання своєї ролі у злочинному плані заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно почав погоджувати своїм підписом, скріпленим печаткою Донецької обласної державної адміністрації, передбачені п. 12 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля довідки, які містили завідомо неправдиві відомості про обсяги та напрями реалізації скрапленого газу. Вказані довідки покупець скрапленого газу, підконтрольний цій злочинній групі, - підприємство з ознаками фіктивності ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» надавало біржі як виконання обов'язкової умови участі у спеціалізованих аукціонах, а отже, обов'язкової умови отримання можливості продовження вчинення злочину. Використовуючи такі умисно підроблені довідки, які містили завідомо недостовірні дані, ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» отримувало доступ до участі у спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, на яких у період з квітня 2010 по липень 2011 року включно здійснювало закупівлю скрапленого газу для потреб населення за ціною, яка є значно нижчою від ціни на скраплений газ, який реалізовувався на комерційних аукціонах, тобто тієї, за якою насправді вказане підприємство мало право закуповувати такий скраплений газ. За таких обставин ОСОБА_4, будучи службовою особою, представником органу державної влади, з метою реалізації спільного з іншими співучасниками злочинного умислу, достовірно знаючи, що на території Донецької області скраплений газ, придбаний на спеціалізованих аукціонах для потреб населення, реалізовувався виключно спеціалізованими підприємствами з газопостачання та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз», ПрАТ «Макіївкагаз» і ПАТ «Маріупольгаз», володіючи інформацією про фактичні обсяги реалізованого населенню скрапленого газу, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з квітня 2010 по липень 2011 року у своєму службовому кабінеті у приміщенні Донецької обласної державної адміністрації за адресою: м. Донецьк, бульв. Пушкіна, 34, умисно погодив своїм підписом як посадова особа та гербовою печаткою Донецької обласної державної адміністрації виготовлені невстановленими особами завідомо підроблені довідки, які містили завідомо недостовірну інформацію щодо реалізації ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» скрапленого газу начебто для потреб населення: від 07.05.2010 № 4, від 07.06.2010 № 5, від 06.07.2010 № 6, від 03.08.2010 № 7, від 02.09.2010 № 8, від 04.10.2010 № 9, від 01.11.2010 № 10, від 01.12.2010 № 11, від 04.01.2011 № 12, від 01.02.2011 № 13, від 01.03.2011 № 14, від 04.04.2011 № 15, від 04.05.2011 № 16, від 02.06.2011 № 17, від 01.07.2011 № 18. У такий спосіб ОСОБА_4 систематично протиправно підтверджував неіснуючий факт реалізації придбаного на спеціалізованих аукціонах скрапленого газу нібито населенню, чим створив умови та безпосередні підстави для заволодіння державним майном. Уповноважені представники підконтрольного злочинній групі підприємства ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» відповідно до п. 12 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599, надавали довідки, що містили недостовірні дані, до біржі, на якій проводилися спеціалізовані аукціони з продажу скрапленого газу. Отримавши за вказаних обставин явно незаконний доступ до участі у спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» здійснювало закупівлю скрапленого газу начебто для потреб населення за ціною, яка є значно нижчою від ринкової ціни на скраплений газ, тобто у протиправний спосіб набувало скраплений газ, належний ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі.

За таких обставин ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» здійснено закупівлю скрапленого газу у ПАТ «Укргазвидобування»: у травні 2010 року - 1262,96 т за ціною 3351053,87 грн., у червні 2010 року - 3580,43 т за ціною 9470237,34 грн., у липні 2010 року - 3993,02 т за ціною 10561537,90 грн., у серпні 2010 року - 1657,82 т за ціною 2942630,50 грн., у вересні 2010 року - 2166,76 т за ціною 3845999,00 грн., у листопаді 2010 року - 2021,26 т за ціною 4859445,92 грн., у грудні 2010 року - 1905,54 т за ціною 4581235,75 грн., у січні 2011 року - 3333,29 т за ціною 8013784,71 грн., у лютому 2011 року - 2445,48 т за ціною 6103510,50 грн., у березні 2011 року - 2446,01 т за ціною 6308667,46 грн., у квітні 2011 року - 3104,62 т за ціною 8007332,42 грн., у травні 2011 року - 3232,63 т за ціною 5737918,25 грн., у червні 2011 року - 2938,30 т за ціною 5215482,50 грн., у липні 2011 року - 2510,50 т за ціною 4456137,50 грн. (загалом упродовж зазначеного періоду - 36598,62 т за ціною 83454973,63 грн. без ПДВ). Крім того, за вказаних обставин ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» здійснено закупівлю скрапленого газу у ПАТ «Укрнафта»: у червні 2010 року - 3075,63 т за ціною 8135041,35 грн., у липні 2010 року - 5514,66 т за ціною 13161673,58 грн., у вересні 2010 року - 3117,87 т за ціною 7495879,12 грн., у листопаді 2010 року - 3451,72 т за ціною 8298510,17 грн., у грудні 2010 року - 7792,11 т за ціною 19447807,87 грн., у січні 2011 року - 741,56 т за ціною 1912609,31 грн., у лютому 2011 року - 997,99 т за ціною 2573982,54 грн., у березні 2011 року - 2560,09 т за ціною 4544159,75 грн., у квітні 2011 року - 3663,75 т за ціною 6503156,25 грн., у травні 2011 року - 32003,12 т за ціною 56805538,00 грн., у червні 2011 року - 259,27 т за ціною 460204,25 грн. (загалом упродовж зазначеного періоду - 66641,69 т за ціною 137666403,19 грн. без ПДВ). Незаконно придбаний на спеціалізованих аукціонах скраплений газ ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» далі використовувався у комерційних цілях групи осіб під керівництвом ОСОБА_7 усупереч його цільовому призначенню, не для задоволення побутових потреб населення. Внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_4, який діяв спільно з невстановленою на теперішній час групою осіб під керівництвом ОСОБА_7, матеріали досудового розслідування за фактами діяльності яких містяться в інших кримінальних провадженнях, указаними особами вчинено незаконне заволодіння згідно з єдиним спільним злочинним умислом майном ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі, а саме виробленим ними скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах становила 162560131,17 грн. (без ПДВ), що підтверджується висновком комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи від 24.04.2015 № 1411614117/14-45/2123/15-53/7388?7409/15-45 і є особливо великим розміром.

Злочинними діями ОСОБА_4 та не встановленої на цей час групи осіб під керівництвом ОСОБА_7, як вказано в клопотанні, інтересам держави в особі ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», а також іншим їх власникам спричинені матеріальні збитки на вказану вище суму.

Таким чином,як вказано у клопотанні, своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем групою осіб та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Горлівка Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

02.07.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: інформаціями НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта» про те, що упродовж 2010 - 2014 років скраплений газ для потреб населення Донецької області закуповувало, зокрема, ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009»;

-висновком комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи від 24.04.2015 № 1411614117/14-45/2123/15-53/7388?7409/15-45, відповідно до якого, за умови використання скрапленого газу не для потреб населення, заподіяно збитки ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта» внаслідок закупівлі ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах, що полягають у різниці цін закупівлі з вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах, і складають 162560131,17 грн. (без ПДВ);

-інформаціями НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта» про те, що, починаючи з середини 2010 року комерційні аукціони припинили проводитись у зв'язку з тим, що весь обсяг скрапленого газу почав реалізовуватись на спеціалізованих аукціонах за зниженими цінами;

-показаннями свідків - членів Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які вказали на те, що контроль за цільовим використанням скрапленого газу несуть посадові особи облдержадміністрацій;

-показаннями свідків - заступників, перших заступників голів районних державних адміністрацій та голів міських, селищних, сільських рад на території Донецької області ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та інших які в своїх показаннях вказують на те, що постачальниками скрапленого газу були підприємства структури облгазів;

-показаннями свідків - працівників ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та інших осіб, працівників ПАТ «Маріупольгаз» - ОСОБА_26, ОСОБА_5 та інших, зокрема, працівників, які займались прийманням заявок від населення на скраплений газ та безпосереднім розвезенням балонів зі скрапленим газом на території Донецької області, які вказують на те, що лише вони займалися реалізацією скрапленого газу для побутових потреб населення на території області;

-п.4 розпорядження НАК «Нафтогаз України» №12-р від 19.02.2005, в якому вказано, що обласні державні адміністрації здійснюють суворий контроль за цільовим використанням скрапленого газу, закупленого на спеціалізованих аукціонах;

-іншими матеріали кримінального провадження.

У провадженні встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду. Крім того, обставинами, які свідчать про ризик зникнення ОСОБА_4, є:

- факт його реєстрації у АДРЕСА_1, тобто, у населеному пункті, на території якого органи державної влади України наразі не здійснюють свої повноваження;

- факт мешкання ОСОБА_4 на території міста Горлівка Донецької області (який також відноситься до тимчасово неконтрольованої державною владою території) з метою ухилення від слідства, який підтверджується інформацією оперативного підрозділу.

Під час досудового розслідування вжито заходів до встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та вручення йому повідомлення про підозру.

Так, повідомлення про підозру направлено за місцем роботи ОСОБА_4 до Донецької обласної ради, депутатом якої він є. Крім того, вжито заходів до направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 поштовим зв'язком на адресу місця його реєстрації по АДРЕСА_1, але згідно з інформацією УДППЗ «Укрпошта», надсилання поштових відправлень у місто Донецьк не здійснюється.

Крім того, ОСОБА_4 для вручення повідомлення про підозру викликався до слідчого телеграмою, спрямованою на адресу місця його реєстрації по АДРЕСА_1. Відповідно до повідомлення про отримання, телеграму отримано тещею ОСОБА_4 03.07.2015 о 16.50. У призначений телеграмою час ОСОБА_4 до слідчого не з'явився.

Згідно з інформацією оперативного підрозділу, ОСОБА_4 станом на 31.01.2014 обіймав посаду Горлівського міського голови. Відповідно до повідомлення Донецької обласної ради, переміщення Горлівської міської ради на територію, підконтрольну державній владі, не здійснювалось.

Відповідно до повідомлення операторів служби прийому телеграм, для доставки у місто Горлівка прийом телеграм не здійснюється.

Отже, вжитими під час досудового розслідування заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_4 не надалося за можливе.

Також, слідство враховує, що ОСОБА_4 має впливовий статус у суспільстві (бо тривалий час працював заступником голови обласної державної адміністрації, першим заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України), за родом своєї управлінської діяльності володіє широкими зв'язками, у тому числі, і серед осіб з вагомим соціальним статусом, що свідчить про наявність ризику здійснення ним спроб вплинути на свідків, схилити їх до зміни показань, або з використанням численного кола знайомств переховатись від слідства чи суду.

У провадженні висунута та перевіряється версія щодо можливої причетності до вчинення злочину інших осіб, що передбачає можливість для підозрюваного погоджувати показання із співучасниками вчинення злочину та сприяти їм в ухиленні від кримінальної відповідальності.

На наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого ОСОБА_4 злочину, а саме тривалість його здійснення, вчинення злочину групою осіб, продуманість схеми вчинення, цинічний характер злочинних дій, що вказує на стійкість сформованих злочинних намірів.

Крім того, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою є єдиним заходом унеможливлення приховування ОСОБА_4 від встановлення належного йому на праві власності майна, для накладення на нього арештів з метою забезпечення можливої конфіскації майна, а також майна здобутого злочинним шляхом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Зазначені вище обставини - тяжкість вчиненого злочину, загроза призначення суворого покарання за нього, факт переховування ОСОБА_4 на непідконтрольній державній владі території, впливовий соціальний статус ОСОБА_4, характер вчинених злочинних дій, у яких він обґрунтовано підозрюється, - є істотними та переконливо свідчать про те, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою - не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Листом заступника керівника Робочого апарату Укрбюро Інтерполу МВС України від 04.11.2015 за № ІР/6810/15/С75/18382/ЕС2/R31 слідчого повідомлено про оголошення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у міжнародний розшук шляхом публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу червоного повідомлення № А?8960/10?2015.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні підстави для звернення до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, прошу при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі не менше суми заподіяних його злочинними діями збитків, а саме - 162560131,17 грн.

Вказаний розмір застави прошу визначити з урахуванням наступних доводів.

Так, згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 8 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи характер кримінального провадження, розпочатого щодо ОСОБА_4, та завдану розслідуваними злочинами шкоду, у органа досудового слідства немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно виходячи зі ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу. Керуючись положеннями ч. 4 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно», необхідно визначити розмір застави ОСОБА_4, який забезпечить погашення збитків, спричинених його злочинними діями та виконання останнім процесуальних обов'язків, у сумі, не меншій ніж 162 560 131,17 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для кримінального правопорушення; особисто чи через спільників незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в яких підозрюється є підстави для обрання саме цього виду запобіжного заходу.

Адвокат Монтян Т.М. у судовому засіданні заперечувала проти обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 вказаного виду запобіжного заходу, вважала необгрунтованою і суму застави, продемонструвала відео звернення підозрюваного ОСОБА_4 до суду, зазначила. що останній не визнає себе винним у скоєнні злочину, в якому підозрюється органами досудового слідства, що він не переховується, мешкає та працює у місті Донецьку, вважає можливим спілкування з ним органів досудового слідства за допомогою відео конференції чи інтернет зв,язку, що до Києва він їхати не збирається, оскільки почуває себе у небезпеці.

Підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до суду з відео зверненням, яке надала у судовому засіданні адвокат Монтян Т.М., де зазначив. що вказаний злочин він не скоював, він має місце проживання та місце роботи у місті Донецьку, не переховується від слідства.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах групою осіб та у службовому підробленні офіційних документів. що спричинило тяжкі наслідки. У відповідності до ст..12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України є особливо тяжким злочином, яким передбачено на карання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, висновком комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи від 24 квітня 2015 року, інформаційних довідок НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта» щодо здійснення закупівлі скрапленого газу для потреб населення Донецької області упродовж 2010-2014 років, обсягу та реалізації його на спеціалізованих аукціонах за зниженими цінами, іншими матеріалами кримінального провадження.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов,язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов,язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обгрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст. 191 КК України, яка передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Підозрюваний ОСОБА_4 раніш не судимий, переховується від слідства. З урахуванням вищевикладеного, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує, що особа підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, вважає за доцільним з метою запобігання визначеним у ст. 177 КПК України ризикам застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Але у відповідності до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя обирає ОСОБА_27 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов,язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. При визначенні розміру застави, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4, дані про його особу, сімейний стан, стан здоров,я, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу за максимальними межами встановленими ч.5 ст.182 КПК України для особливо тяжкого злочину у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме: одну тисячу мінімальних заробітних плат, що складає 1218000,00 гривень. При цьому слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов,язків, передбачених КПК України з урахуванням всіх обставин, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Свідлера Михайла Семеновича , погодженого з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Горлівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат в сумі 1218000,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/ на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 73 110 010 028 07;

МФО /код банку/ 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов,язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в Україну;

-утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному.

Термін обов,язків, покладений слідчим суддею, у разі внесення застави визначити строком шістдесят днів до 21 січня 2016 року

Роз,яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО номер 13 чи іншої установи, де буде утримуватись останній.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа Київського СІЗО номер 13 чи іншої установи, де буде перебувати підозрюваний, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов,язаний виконувати покладені на нього обов,язки, пов,язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв,язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя