Ухвала суду № 54146818, 08.12.2015, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/873/15-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року Сторожинецький районний суд

у складі головуючого судді Дячук О.О.

при секретарі Яворській М.І.

за участю прокурора Воловідника Р.І.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4,

розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 1 КК України від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4 поступило клопотання про призначення по справі комісійної судово-медичної експертизи в якому він зазначає, що ознайомившись із матеріалами провадження, дослідивши їх в судовому засіданні, і зокрема висновками судово-медичних експертиз №005 від 31.01.2014 року та №167-Д від 19.12.2014 року вважає, що вони проведені не обєктивно, з грубим порушенням норм чинного законодавства та не компетентно, що вказує на вкрай низький рівень фаховості експерта- доповідача та його колег.

Ним виявлено процесуальні порушення складання виготовлення висновку експерта. Станом на момент проведення експертизи вказаний документ чітко визначає учасників кримінального провадження, в тому числі, фактично встановлює причетність особи до вчиненого злочину, визначає роль кожного учасника, чітко встановлює предмети, які відсутні взагалі.

При цьому, у відповідності до матеріалів кримінального провадження, останнє зареєстроване по факту спричинення гр.. ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а підозра по даний час нікому не предявлялась. Таким чином, доказ який здобув орган досудового розслідування в порушення статей 85-87 КПК України не може бути використаний для підтвердження обставин елементів складу злочину.

Разом з тим в новому КПК не визначено форми реалізації стороною захисту права самостійного залучення експерта. Зокрема, не зрозуміло, який документ у такому випадку буде підставою для проведення експертизи - доручення, заява, адвокатський запит чи інший документ, який повинен містити інформацію про особу, яка залучається у якості експерта, питання, що ставляться експерту, перелік матеріалів (зразків, документів), що надаються для дослідження, попередження про кримінальну відповідальність експерта тощо. Щодо проведення судово-медичних експертиз взагалі не передбачений порядок залучення захистом.

Проведення даних експертиз відбулось із порушенням права особи на захист, адже питання, які визначенні для експертів та порядок її проведення істотно звужують права ОСОБА_3, як то на збирання доказів, постановку власних питань, відводу і таке інше. Це підтверджується тим, що орган досудового розслідування під часу збору доказів свідомо не визначив статус ОСОБА_3 як сторони в процесі, чим позбавив можливості реалізувати право на захист.

Експертна комісія визнавши у висновку, що тілесні ушкодження наніс ОСОБА_3 0.І. значно перевищили надані їм законом повноваження, істотно порушуючи вимоги КПК України, оскільки такими можливостями наділений відповідний правоохоронний орган та суд.

Висновок експерта виготовлений із порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України 08.01.1998 № 53/5, а саме: у відповідності до п.4.14 у вступній частині висновку не зазначено нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література. Крім того, в порушення п.4.18 не зазначені: дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як вихідні дані.

У відповідності п. 1.37-1.41 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України №6 від 17.01.95 року у висновку експерта повинні зазначатись методики, які використовувались та опис речових доказів, інші вимоги.

Експерти визначають використання при нанесенні тілесних ушкоджень кастету (п.5 підсумків), в той же час видів кастетів величезна кількість, і який саме використовувався, адже такого речового доказу в матеріалах справи не має та відсутній його опис. Такі факти, крім всього іншого вказують на упередженість експертів. В судовому засіданні експерт-доповідач спростував вказаний висновок, однак таке протиріччя має бути усунене документально із посиланням на відповідні методики, а не «мовчання» та «не знаю чому так сталось».

Крім того, в порушення п.2.8-2.10 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України №6 від 17.01.95 року експерти користувались доказами, зібраними з порушенням процедури їх отримання: а саме, безпосередньо без присутності слідчого оглядали потерпілого ОСОБА_1, особисто від нього отримувати медичні документи, не узгоджували ці питання з особою, що призначала експертизу, не попереджали інших фахівців про кримінальну відповідальність та їх причетність до проведення експертизи.

В порушення п.7, 24 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз, затверджених Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995 року, в Бюро судово-медичних експертиз, експертами не досліджені оригінали медичних документів необхідних для встановлення обєктивного, а не упередженого висновку, зокрема не надані на дослідження рентгенограми, не досліджено перебіг надання медичної допомоги ОСОБА_1, не встановлені необхідні для висновків щодо визначення втрат працездатності, не оглянуто історію хвороби і інше. З цим фактом погодився експерт-доповідач, зауваживши, що в дійсності наявність таких даних вплине на висновок експертів.

Вимоги до експертиз містяться в «Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від. 17.01.1995 року: «4.4. При проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи мають бути засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу. Як вбачається із виписки, таких даних як відсутність рентгенографії, наявність суперечливих КТ досліджень і таке інше не міститься, що знову ж таки істотно впливає на обєктивність висновків.

В необхідних випадках судово-медичний експерт може використовувати відомості досліджень, що проводяться із залученням відповідних спеціалістів, не обстежуючи потерпілого особисто. У цих випадках, у висновках експерта (акті) зазначається: де, коли і ким досліджувався потерпілий, які відомості при цьому встановлені і яких висновків дійшов спеціаліст. Підсумки складаються експертом з урахуванням вказаних результатів, що викладені письмово.»

У відповідності до ч. 1 ст.101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обгрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно з ч.5 вказаної статті висновок експерта не може грунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Матеріали кримінального провадження, що були повернуті Сторожинецьким районним судом для проведення досудового розслідування є такими, що зібрані з істотним порушенням норм чинного на той час норм кримінально-процесуального законодавства, а отже є не допустимим в розумінні ст..87-89 чинного КПК України. Вказані документи є недопустимими доказами, а тому не можуть бути використані експертом при виготовленні висновку.

Статтею 102 КПК України встановлені обовязкові вимоги до висновку експерта.

За даними, що були долучені захистом вбачається, що докази якими користувались експерти, не несуть в собі обєктивної інформації, зокрема перша КТ- діагностика працювала із похибками, деякі лікарі взагалі не працювали в закладах від імені яких видавали довідки, деякі заключення давались фахівцями із закладу який очолює родич потерпілого. В тому числі, в цьому закладі працює Голова експертної комісії ОСОБА_5, лікар який ВПЕРШЕ, без рентгенографії встановив діагноз - перелом щелепи.

Відсутність вказаних вихідних даних, отримання деяких з них з порушенням процедури їх одержання, грубого порушення вимог КПК та інших зазначених процесуальних порушень, відсутності винятковості випадку при виготовленні висновку призвело до упереджених та неправильних висновків, що виключає визнання висновку як джерела доказів.

Втрату працездатності встановлює МСЕК.

У відповідності до п. 4. «Правил проведення комісійних судово- медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи» затверджених наказом МОЗ України №6: залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так фахівці інших медичних (у тому числі і фахівці медико-соціальних експертних комісій МОЗ) і немедичних спеціальностей. За своїм процесуальним становищем всі вони при проведенні експертизи є експертами.

В даному конкретному випадку, експертам БСМЕ слід було залучити не викладачів ВУЗу, який очолює родич потерпілого, а Фахівців МСЕК.

Експертами при визначенні втрати працездатності використаний документ, а саме «Інструкцію про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» затвердженої ГУ держстрахування СРСР МФ СРСР №2 від 08.01.1986 року. Вказана інструкція застосовується для визначення ступеню втрати працездатності при наявності страхових випадків. В той же час, як зазначено в п.2.1. даного клопотання наявне вітчизняне законодавство для визначення подібних питань. Не використання чинного законодавства при проведенні експертизи вказує на упередженість та некомпетентність експертів.

Він вважає, що оскільки, зазначені вище нормативно-правові акти не були використані експертами, методики при проведенні експертизи не описані, в порушення зазначених в розділі 1 даного клопотання, слід дійти висновку, що експерти не компетентні в даній галузі, а тому їх висновок є необ єктивним.

Як вбачається з п.7 висновку експерта при визначенні втрати працездатності ОСОБА_1, застосовуючи «Інструкцію про порядок організації та проведення лікарсько- страхової експертизи» затвердженої ГУ держстрахування СРСР МФ СРСР №2 від 08.01.1986 року, експерти застосували: вразі звуження поля зору - 15%; зниження гостроти зору - 20%; різкого порушення прикусу і відкривання щелепи - 25%. При цьому експерти застосовують принцип складування, виходячи на рівень 60% втрати працездатності.

Виходячи з такого принципу, злам щелепи в даному конкретному випадку призвів, на думку експертів, до III групи інвалідності згідно п. 1.9. Наказу МОЗ України від 05.06.2012р. № 420 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоровя, повязане з виконанням трудових обовязків».

Якщо б потерпілого було ще ушкодження, наприклад злам ребер чи ще чогось, то втрата працездатності вийшла би понад 100%.

Крім того, у відповідності до п. 4.12. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від. 17.01.1995 року - при наявності ушкоджень різного ступеня тяжкості експерт не має права визначити цей ступінь "у сукупності" за найбільш тяжким ушкодженням. В таких випадках можливе лише об'єднання однакових за ступенем тяжкості ушкоджень.

У відповідності до п.2.2. вказаного вище наказу МОЗ №420 - основним принципом експертизи професійної працездатності потерпілого є сукупний аналіз таких критеріїв: клініко-функціональних;

-характеру професійної діяльності (кваліфікації, якості і обсягу праці, здатності до його виконання);

-виду і ступеня обмеження життєдіяльності.

Як вбачається з дослідницької частини експертного висновку такий принцип та сукупний аналіз критеріїв експертами не використовувались, так само як не описано який саме принцип використовувався, що вказує на вкрай низький рівень підготовки та некомпетентність комісії (чи доповідача, якщо останній завів інших членів в оману).

При обєктивному дослідженні втрати працездатності експертам слід було встановлювати обєктивні дані у відповідності до п.2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від. 17.01.1995 року, і не на підставі сумнівних консультативних висновків працівників БДМУ, які рекомендують проходження поперечної рентгенограми, а системним та постійним, на протязі тривалого часу спостереженням за хворим, як то визначено в п.4, 5 Наказу МОЗ України від 09.04.2008 року № 189 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності».

Також, у п.4.4 та п.4.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995року визначаються вимоги до таких обєктивних даних, які використовуються експертами.

Експерти використали висновок працівників БДМА від 22.01.2014 року (стор.5 висновку), в порушення положення підпункту 2.3.2 розділу 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України 08.01.1998 № 53/5, якими встановлено заборону експерту самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих матеріалах неоднозначно.

Експерти використали так звані «консультативні висновки», які зроблені не у клінічних приміщеннях, без відповідного огляду медперсоналом, без застосування відповідної апаратури та медтехніки, а зроблені у навчальному закладі, особами не попередженими про кримінальну відповідальність ні в силу своїх службових обов 'язків, ні в силу відповідного попередження.

З п.6 підсумків експертизи наслідки неправильно зрощеної щелепи потребують хірургічного втручання, а це в свою чергу вказує, що необоротної втрати функції не має, що вказує на невірність у визначенні стійкої втрати працездатності, і як наслідок необєктивності висновку експерта. Крім того, важливим є встановлення причинно- наслідкового зв'язку з цього приводу, оскільки лікарська помилка, жування гумки через тиждень після потрапляння в лікарню і таке ін. може призвести до наслідків описаних експертами.

Згідно консультативного висновку працівника БДМУ від 21.01.2014 року (абз.2 стор.5 висновку) вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 є перелом нижньої щелепи з фрагментами, що неправильно зрослися. Слід зазначити, що під час допиту в суді першої інстанції потерпілий зазначив, що після ушкодження під час лікування йому лікарі порадили купувати та жувати жуйки для розроблення щелепи (Т.1 а.с.220).

На доказ цього потерпілий надав копії чеків, де придбавались жувальні гумки на 1 тиждень лікування. Цьому факту експерти не дали оцінки. Як і не дали оцінки всьому обєму призначеного та проведеного лікування, правильності методів лікування, застосування відповідних методик за для встановлення прямого причинно-наслідкового звязку між отриманим тілесним ушкодженням та наслідками. При таких обставинах цілком ймовірна вина або лікарів, що проводили лікування або ж самого потерпілого, що істотно впливає на визначення кола осіб винних у таких наслідках.

Ще один факт, який в своєму системному звязку вказує симуляцію потерпілого та його здатність до викривлення обєктивних даних - це надання чеків у своєму цивільному позову датовані 2008 роком з приводу обєму медикаментозного лікування. Цілком очевидно, що воно не співпадає із історією хвороби потерпілого, яку експерти не досліджували.

При цьому експерти навіть не проаналізували той факт, що питання по зору виникло тільки при їх огляді (тобто через 1.5 роки після подій), про те, це питання відсутнє в скаргах потерпілого перелічених на стор. 4 експертизи. А компютерна томограма від 22.01.2013 року взагалі не бачить проблем зору та очей. Перша скарга потерпілого на зір зявилась тільки після огляду комісією стор.5 в 2014 року, що вказує на явну симуляцію потерпілого, заангажованість експертів, та відсутність прямого причинно-наслідкового звязку між зламом щелепи та погіршенням зору.

Що стосується висновку експертів №167Д 1.2 а.с.90, то тут слід звернути увагу, що комісія встановила факти тілесних ушкоджень щодо подій 13 березня 2012 року, в той час як події які описуються в підозрі стосуються червня 2012 року. При цьому, ніде в тексті експертизи не визначено точної дати подій, а тому вважати такий факт описку не можливо. Тим паче, згідно допиту експерта-доповідача останній повідомив, що проводили експертизу виключно із питань поставлених слідчим.

Слід вернути увагу також на лист Головного Управління БСМЕ України Т.1 а.с.72, згідно якого експерти просять надати попередні історії хвороби, оригінали медичних документів, інше, яке має істотне значення для проведення експертизи. Таке відношення вище стоячої інстанції щодо обєму досліджуваних доказів викладене з метою постановления обєктивного висновку, натомість місцевим експертам такого взагалі не потрібно, що вказує на явну упередженість при проведенні експертиз.

Досліджені матеріали справи не містять доказів на які посилаються експерти в своїх експертизах, посилання потерпілого, що у нього «все є» не доводить обєктивності висновків експертів, адже таких документів не має, так як і підтвердження експертом ОСОБА_6, що вони користуються матеріалами які надає слідчий. Тобто, зі слів експерта - інших даних вони отримати не могли і не мали права, в той же час отримали і використовували інші дані яких не має в матеріалах провадження.

За таких обставин, вважає, що експертні висновки комісійної експертизи №005 та №167-Д є вкрай необєктивними, проведеними упереджено, на низькому професійному рівні, без належних вихідних обєктивних даних та без залучення відповідних спеціалістів МСЕК, що виключає їх використання як належні та допустимі докази у справі..

Порушення цих вимог закону позбавляє висновок експерта юридичної сили, тому він не може бути використаний як доказ у справі. Як вбачається із зібраних та досліджених по справі доказів більшість з цих вимог до експертів була порушена.

Зважаючи на явну низьку професійність експертів у проведенні експертиз, відношення експертів до безпосереднього збору доказів, що явно заборонено законодавством, отримання цих доказів від колег по роботі, відсутності інших експертів незалежних від Начальника БСМЕ, призводить до необхідності призначення проведення експертизи за межами Чернівецької області. При цьому звертаю увагу, що захист не наполягає на конкретно визначеній установі, однак просить, керуючись ст.332 КПК України, призначити комісійну судово-медичну експертизу на вибір в таких установах:

-КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ, знаходиться за адресою: 04112, Київ, Оранжерейна вул., 7 Тел: +380 (44) 4569190;

-ГОЛОВНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ МОЗ України: 04112, Київ, Оранжерейна вул., 9 Тел: +380 (44) 4566098.

-ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 61. Тел. +380(32) 2756497.

На вирішення експертів покласти наступні запитання:

Які характер та локалізація ушкоджень, що були заподіяні потерпілому ОСОБА_1 13.06.2012 року та чи наявні їх сліди станом на момент дослідження?

Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_1?

У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені ушкодження?

Які властивості мав травмуючий чинник (предмет)?

-Чи могли виявлені ушкодження утворитися у результаті дії одного чинника (предмета)?

-Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого?

Якою є кількість травмуючих дій та послідовність заподіяння ушкоджень?

-Чи наявний прямий причинно-наслідковий звязок між ушкодженнями та наслідками виявленими у потерпілого?

З метою дотримання повноти та правильності проведення експертизи просить також витребувати оригінали історії хвороби, про що зазначалось в клопотанні вище, вилучити оригінал історії хвороби №6924/684, а також інших медичних документів заведених на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходяться в Лікарні Швидкої Медичної Допомоги м. Чернівці (Адреса: 58023, м. Чернівці, вул. Фастівська, 2).

Прокурор у судовому засіданні вважає, що дане клопотання є безпідставним тому не може бути задоволеним.

У судовому засіданні потерпілий та його представник просять відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно є незаконним, необгрунтованим.

Обвинувачений просить задовольнити клопотання.

Вивчивши клопотання, приймаючи до уваги вищевикладенне у клопотанні, суд дійшов висновку, що клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Визначаючи місце проведення експертизи, суд приходить до висновку, що його необхідно провести у Львівському Обласному бюро судово-медичної експертизи, оскільки, по інших кримінальних провадженнях проведення експертизи було доручено Київському Обласному бюро судово-медичної експертизи та Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від яких на адресу суду надходили листи про завантаженість по проведенню експертиз та відсутність достатньої кількості експертів у звязку з чим експертизи будуть проведені через 2.5-3роки згідно черговості проведення експертиз по справах.

Керуючись ст.242,332 КПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4. про призначення комісійної судово-медичної експертизи - задовольнити.

Призначити по кримінальному провадженні комісійну судово-медичну експертизу, яку доручити Львівському Обласному бюро судово-медичної експертизи, м.Львів, вул.Пекарська,61 на вирішення якої поставити питання:

1) Які характер та локалізація ушкоджень, що були заподіяні потерпілому ОСОБА_1 13.06.2012року та чи наявні їх сліди станом на момент дослідження?

2) Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_1?

3) У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені ушкодження?

4) Які властивості мав травмуючий чинник (предмет)?

5) Чи могли виявлені ушкодження утворитися у результаті дії одного чинника (предмета)?

6) Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого?

7) Якою є кількість травмуючих дій та послідовність заподіяння ушкоджень?

8) Чи наявний прямий причинно-наслідковий звязок між ушкодженнями та наслідками виявленими у потерпілого?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.385 КК України за відмову від виконання покладених на них обов"язків, а також про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку.

Розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 призупинити.

Витребувати з лікарні швидкої медичної допомоги м.Чернівці вул.. Фастівська, 2 оригінал історію хвороби №6924/684, а також інші медичні документи заведені на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Для проведення експертизи надати експертам матеріали кримінального провадження за № 723/873/15-к по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 1 КК України та витребувані медичні документи.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Сторожинецького районного суду Дячук О.О.