Рішення № 54144184, 09.12.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7658/15-ц

2/405/1882/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого судді Плохотніченко Л.І.

за участю секретаря Волошиної І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підтвердження свої позовних вимог позивач вказав, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 15.12.2006 року, згідно з яким, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, в яких визначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України відповідно до норм якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобовязання, передбачені даним договором. В порушення умов договору відповідач від своєчасного виконання зобовязань ухиляється, в звязку з чим, станом на 30.09.2015 року має заборгованість в сумі 21041.40 грн., із них: заборгованість за кредитом 5957.16 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 11856.08 грн., заборгованість за пенею та комісією 1750.00 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина) та 978.16 грн. (процентна складова).

Посилаючись на викладене, умови договору та норми діючого законодавства позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості і судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно з якою розгляд справи просив здійснити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

З урахуванням викладених обставин, відповідно до ст. ст. 158 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.12.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №б/н, згідно з яким відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 6100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, в яких визначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України відповідно до норм якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання відповідачем зазначених коштів підтверджується наданим розрахунком заборгованості, в якому відображено рух коштів по рахунку.

За статтями 526, 612 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 Умов надання банківських послуг визначено, що позичальник зобовязаний погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 30.09.2015 року відповідач має заборгованість в сумі 21041.40 грн., з яких: заборгованість за кредитом 5957.16 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 11856.08 грн., заборгованість за пенею та комісією 1750.00 грн.

Ст. 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені Договором або Законом.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених даним договором більше ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову. Відповідачу нараховані штрафні санкції: 500,00 грн. (фіксована частина) та 978.16 грн. (процентна складова).

Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг, а також відсотки.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, а тому позивач має право вимагати від боржника погашення боргу, процентів та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась на його банківський рахунок.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 21041.40 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 218, 00 грн.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Керуючись ст.. ст. 10, 11, 57 60, 79, 88, 158, 212 -215 ЦПК України

ВИРІШИВ: Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570), заборгованість у сумі 21041.40 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 5957.16 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 1856.08 грн., заборгованості за пенею та комісією - 1750.00 грн., а також штрафних санкціїй - 500,00 грн. (фіксована частина) та 978.16 грн. (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області, через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення. На рішення постановлене без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко