Рішення № 54143721, 07.12.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9635/15-ц

Провадження № 2/344/3787/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, стягнення судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01.10.2015 року було залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

У позовній заяві зазначено, що позивач надає послуги теплопостачання в квартиру за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Новгородська, 9 А, кв.23, де проживають відповідачі, яка є споживачем даної послуги. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.05.2015 року було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просила позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, хоч про час і місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачі про причини неявки суд не повідомили, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» проводить господарську діяльність в т.ч. у сфері теплопостачання, та надає послуги до будинку, де знаходиться квартира відповідачів, що не спростовано належними доказами та підтверджено сторонами.

В квартирі АДРЕСА_1 А в м. Івано-Франківську проживають відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою (а.с.27-28).

Позивачем надано розрахунок заборгованості, за яким відповідачі за період з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року заборгували за надані послуги теплопостачання 20277,95 грн. (а.с.4).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вказаного закону, термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг з конкретним споживачем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме як вже зазначалось Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобовязання, установлених ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобовязань.

За вимогою ч.3 ст.815 ЦК наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які існували між сторонами на підставі усного договору про надання послуг з теплопостачання, є зобовязанням, у якому, серед інших прав і обовязків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обовязок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідачами не надано доказів ненадання позивачем послуг централізованого опалення.

Таким чином, врахувавши вищевказане, суд приходить до висновку, що позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» слід задовольнити: стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ДМП «Івано_Франківськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.06.2012 по 01.06.2015 року в розмірі 20277,95 грн.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв.23, ідентифікаційний номер невідомий, ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв.23, ідентифікаційний номер невідомий, ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв.23, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в солідарному порядку на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м.Івано-Франківськ, вул.. Б.Хмельницького, 59 А, код ЄДРПОУ 03346058, заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року в розмірі 20277 (двадцять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв.23, ідентифікаційний номер невідомий, ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв.23, ідентифікаційний номер невідомий, ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв.23, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в солідарному порядку на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м.Івано-Франківськ, вул.. Б.Хмельницького, 59 А, код ЄДРПОУ 03346058, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2015 року.

Суддя Польська М.В.