Рішення № 54141652, 30.11.2015, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.11.2015 Єдиний унікальний номер 205/6966/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я 205/6966/15

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Басової Н.В.,

при секретарі Волкобоєвій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну звільнення від сплати заборгованості по аліментам за минулий період, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18 вересня 2015 року звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування вказав, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 1998 року по 29 січня 2001 року. Сімейне життя не склалося, вже на першому році спільного життя позивач почав помічати дивну поведінку дружини, незрозумілі пояснення, брехню про нібито затримку на навчанні. Від шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Майже все життя позивача був впевнений, що дитина не є його рідною та народжена від іншого чоловіка. На це вказували чутки родичів, сусідів. 09 вересня 2005 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, від якого мають двох дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. На протязі тривалого часу позивач справно сплачував аліменти, однак після створення нової сім`ї, погіршився матеріальний стан, останні шість років позивач офіційно не працює, та має мінливий заробіток. З 2010 року у позивача погіршився стан здоровя, виявлена хронічна хвороба нирок, пієлонефрит. Майже щороку позивач знаходиться на лікуванні. Дружина на теперішній час не працює, батьки є пенсіонерами, мати постійно перебуває під наглядом лікарів. Позивач просив частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментам на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за виконавчим листом, виданим Ленінським районним судом м. Дніпропетровська від 31.10.2013 року № 12-32-200, яка станом на травень 2015 року становить 22838 грн., визначивши йому до сплати 3000 грн., заборгованості за вказаними аліментами за минулий період.

Від позивача надійшла письмова заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовну заяву підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про день і час проведення слухання справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 1998 року по 29 січня 2001 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2000 року з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття (а.с.45).

Красногвардійським ВДВС ДМУЮ примусово виконується вказане рішення суду, на підставі виконавчого листа № 12/32/2000, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 31.10.2013 року.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року у частині відмови у зміні розміру аліментів скасовано, та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Змінено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і стягувати їх у твердій грошовій сумі у розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 30 липня 2015 року, і до повноліття дитини або зміни матеріального чи сімейного стану сторін.

Згідно із ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Право державного виконавця обчислювати розмір заборгованості з аліментів встановлено ч.4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець вправі обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів, складати відповідний розрахунок та повідомляти про нього стягувану і боржнику, в т.ч. і за заявою сторін виконавчого провадження.

Згідно ст. 195 СК України та ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), для працюючих боржників визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно з п. 7.5.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, то заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Державним виконавцем Цибульською А.В. нарахована заборгованість по аліментам, яка загалом складає 22838 грн.

Позивач просить частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментам на утримання дитини ОСОБА_3, яка станом на травень 2015 року становить 22838,00 грн., визначивши йому до сплати 3000 грн., заборгованості за аліментами за минулий період.

Встановлено, що позивач 09 вересня 2005 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, від якого мають двох дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-15).

З 2010 року у позивача погіршився стан здоровя, виявлена хронічна хвороба нирок, пієлонефрит. Майже щороку позивач знаходиться на лікуванні. Дружина на теперішній час не працює, батьки є пенсіонерами, мати постійно перебуває під наглядом лікарів, у звязку з чим у позивача погіршився матеріальний стан.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько (мати) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обовязок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Тобто, повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв'язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо). Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" також передбачено, що суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості (п. 22).

Враховуюче вищевикладене, суд вважає за можливе частково звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, що утворилась за виконавчим листом № 12/32/2000 від 31.10.2013 року, виданим Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, яка станом на травень 2015 року становить 22838 грн., визначивши йому до сплати 20000 грн.

Керуючись ст.197 СК України, ст. ст. 5, 6, 10, 27, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну звільнення від сплати заборгованості по аліментам за минулий період задовольнити частково.

Частково звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, що утворилась за виконавчим листом № 12/32/2000 від 31.10.2013 року, виданим Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, яка станом на травень 2015 року складає суму в розмірі 22838 грн., а саме звільнити на суму 2838 грн., визначивши йому до сплати 20000 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Басова