Ухвала суду № 54139409, 08.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/15452/15-к Головуючий у І інстанції ГавенкоПровадження № 11-сс/780/536/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 08.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

08 грудня 2015 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого-судді Колокольнікової Н.М.

суддів Зіміної В.Б., Гриненка О.І.

при секретарі судового засідання Казьміної А.В.

з участю прокурора Мізерного В.А. захисника - ОСОБА_2 підозрюваного - ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_3

Згідно ухвали слідчого судді, 24.11.2015 року до суду надійшло клопотання слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_4, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3221655100:03:009:0018, площею 0,12га; житловий будинок №36, по вулиці Підгірна, смт. Володарка, Володарського району, Київської області, загальна площа -131,4 кв.м, житлова площа - 67,1 кв.м.; транспортний засіб MITSUBISHI GALANT, державний знак НОМЕР_1, 4MBSRDM1A9E706558, СХХ001753, оскільки у провадженні Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110000000221 від 06.08.2015 за фактом вимагання службовими особами юридичної особи приватного права неправомірної вигоди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що слід відмовити в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки у власності підозрюваного ОСОБА_4 CO. майно, на яке просив у своєму клопотанні накласти арешт слідчий, вже не перебуває. Так, автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний знак НОМЕР_1, він продав, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, земельну ділянку за кадастровим номером 3221655100:03:009:0018, площею 0,12га; житловий будинок №36, по вулиці Підгірна, смт. Володарка, Володарського району, Київської області, загальна площа -131,4 кв.м, житлова площа - 67,1 кв.м. подарував, згідно договору дарування та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.11.15р.

В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, яке перебувало у власності ОСОБА_3, а на даний час перебуває у власності його сина ОСОБА_5, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3221655100:03:009:0018, площею 0,12га; житловий будинок № 36, по вулиці Підгірна, смт. Володарка, Володарського району, Київської області, загальна площа -131,4 кв.м, житлова площа - 67,1 кв.м., оскільки в порушення ч.1 ст.172 КПК України, судом клопотання слідчого розглянуто за сплином дводенного терміну - 27.11.15, тоді як 26.11.15 підозрюваний ОСОБА_4 встиг відчужити майно, яке підлягало арешту. Крім того, дії підозрюваного ОСОБА_4 дають достатні підстави вважати, що його майно відчужено з метою уникнення накладення на нього арешту та можливої подальшої його конфіскації чи спеціальної конфіскації.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_2 та підозрюваного, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали за апеляційною скаргою та матеріали, які надійшли від суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Так, судом вірно встановлено, що в провадженні СВ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12015110000000221 від 06.08.15 за фактом вимагання службовими особами юридичної особи приватного права неправомірної вигоди за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України.

28.10.15 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, тобто у одержані службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для третіх осіб за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того хто надає таку вигоду, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Висновок слідчого судді, яким відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3221655100:03:009:0018, площею 0,12га; житловий будинок №36, по вулиці Підгірна, смт. Володарка, Володарського району, Київської області, загальна площа -131,4 кв.м, житлова площа - 67,1 кв.м.; транспортний засіб MITSUBISHI GALANT, державний знак НОМЕР_1, 4MBSRDM1A9E706558, СХХ001753 відповідає вимогам ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, належним чином обґрунтований, з детальним викладенням мотивів прийнятого рішення, з яким апеляційний суд погоджується.

Доводи прокурора, викладені в його апеляційній скарзі, не спростовують рішення слідчого судді. Крім того, слід звернути увагу, що 28.10.15 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, і лише 24.11.2015 року до суду надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, тобто фактично майже через місяць.

Таким чином, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, постанову слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ухвалив :

ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3221655100:03:009:0018, площею 0,12га; житловий будинок №36, по вулиці Підгірна, смт. Володарка, Володарського району, Київської області, загальна площа -131,4 кв.м, житлова площа - 67,1 кв.м.; транспортний засіб MITSUBISHI GALANT, державний знак НОМЕР_1, 4MBSRDM1A9E706558, СХХ001753 - залишити без змін.

Головуючий

Судді