Рішення № 54137961, 30.11.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7605/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління у Київській області про визнання удаваним правочину договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль, звільнення майна з під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його, тим що ОСОБА_3, 25 жовтня 2006 року придбав автомобіль марки BMW модель 530і, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АІС №020145, виданий та зареєстрований Києво-Святошинським МРЕВ ДАІ від 19.07.2006 року, у ОСОБА_2, яка отримала за продаж належного їй автомобілю 9000 доларів США, про о написала відповідну розписку.

Окрім цього відповідач ОСОБА_2 після отримання грошових коштів передала позивачу вище зазначений автомобіль, та нотаріальну посвідчену довіреність від 25 жовтня 2006 року з правом повного розпорядження. Фактично від 25 жовтня 2006 року, автомобіль знаходився в володінні та на законних підставах у позивача.

07 червня 2005 року інспектором ДПС, було затримано автомобіль про що було складено акт огляду та затримання транспортного засобу, з наведеною підставою в звязку з розшуком в ВДВС, згідно постанови 1069, від 09/09/2010 року, відділу виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київської області.

За вказаних обставин позивач змушений звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав власності на автомобіль.

Тому позивач визнати удаваним правочином договір купівлі-продажу автомобіля марки BMW модель 530і, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АІС №020145, виданий та зареєстрований Києво-Святошинським МРЕВ ДАІ від 19.07.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки BMW модель 530і, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Зобовязати відділ виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київські області зняти арешт з автомобіля марки BMW модель 530і, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримали та просила позов задоволити, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС № 020145, виданого Києво-Святошинським МРЕВ ДАІ, 19 липня 2006 року, є власником автомобіля марки BMW модель 530і, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Києво-Святошиснким МРЕВ ДАІ, 19.07.2006 року.

25.10.2006 року ОСОБА_2 видала на ім`я ОСОБА_3, ОСОБА_4 довіреність на користування, а також розпорядження від її імені автомобіль марки BMW модель 530і, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Згідно розписки від 25.10.2006 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 як оплату за автомобіль грошові кошти в розмірі 9 000 дол. США.

Згідно ч.1, та ч.3, ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Як передбачає ч.5, ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, тобто між сторонами виникають права та обов`язки, але не ті, що випливають із змісту правочину.

Довіреність на ім`я позивача була видана на право користування та розпорядження автомобілем. Сплата коштів при видачі довіреності в такому випадку може свідчити лише про можливу домовленість сторін про те, що кошти виручені від продажу автомобіля залишаться у особи, на ім`я якої видано довіреність, проте зазначена обставина не свідчить про домовленість сторін на укладення договору купівлі - продажу автомобіля саме між ними. Позивач, отримавши довіреність на розпорядження автомобілем не став покупцем цього автомобіля та відповідно до вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України, згідно з якою представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, і не міг стати стороною за договором купівлі - продажу цього автомобіля.

Оформлення договору купівлі - продажу автомобіля шляхом видачі довіреності не відповідає вимогам законодавства.

Видачу довіреності на транспортний засіб без укладення договору купівлі - продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.

П. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Сторони не визначили питання про зняття автомобіля з обліку, сплату податків, платежів за огляд автомобіля, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків, а також про оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку, а тому відповідно не досягли всіх істотних умов, визначених законом для укладення договору купівлі - продажу.

Згідно з пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9 за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов»язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Тому сама по собі довіреність на право розпоряджатись автомобілем не свідчить про укладання між сторонами договору купівлі-продажу транспортного засобу, поскільки не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль за правочином, а розписка не є правомірним документом придбання транспортного засобу в розумінні п.7 та п.8 Правил.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки сторонами не додержано належної форми та процедури оформлення купівлі-продажу автомобіля, тому підстави для визнання одностороннього правочину удаваним відсутні.

У відповідності до ч.1, та ч.2, ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч.1, ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 60 ЦПК України визначає що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини купівлі-продажу спірного автомобіля, оформленні згідно діючого законодавства, тому позивач не набув права власності на вказаний автомобіль.

За таких обставин суд відмовляє і у вимозі про звільненні з-під арешту вказаного автомобіля.

Керуючись ст.10, 11, 60, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.202; 203; 207; 208; 235; 244; 328; 334; 638 ЦК України, п.2; 7; 8 „Правил державної адміністрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7.09.1998 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління у Київській області про визнання удаваним правочину договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль, звільнення майна з під арешту відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.