Рішення № 54137026, 11.06.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/1719/2012

Провадження № 2/1007/1068/2012

11.06.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

11 червня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Калита Н.М., Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом приватного підприємства Сумитрансекспедиція до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обовязків, -

встановив:

ПП Сумитрансекспедиція звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обовязків.

Позивач зазначав, що згідно наказу № СТ/К-00195 від 10.09.2009 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ПП Сумитрансекспедиція на посаду водія автотранспортних засобів.

На підставі п. 1 ст. 134 та ст. 1351 КЗпП України було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 10.09.2010 року. При прийнятті на роботу відповідач отримав заробітну картку Visa ОСОБА_2 Аваль та корпоративну грошову карту Master Card ОСОБА_2 Аваль для здійснення різних витрат по роботі під час виконання трудових обовязків. Зняття грошових коштів з цієї карти є підзвітним для кожного працівника підприємства.

13.09.2011 року було виявлено нестачу грошових коштів на карточці Master Card наданих відповідачу під звіт у розмірі 5000 грн., а саме: 13.09.2010 року зняв з корпоративної карти № 5526 5770 0008 127 Master Card 3000 грн. о 22 год. 17 хв. та 2000 грн. о 22 год. 18 хв. Зазначені кошти були зняті з банкомату по вул. Лушпи, 13. В своїх поясненнях відповідач зазначав, що він викинув грошові картки 13.09.2011 року о 19 год. 10 хв. або о 19 год. 20 хв., проте, це не відповідає дійсності, так як коди карток відомі тільки відповідачу. Збереження таємниці щодо інформації стосовно кодів карток є обовязком держателя цих карток.

Таким чином порушив умови договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача 5000 грн., державне мито в розмірі 52, 00 грн. та витрати на ІТЗ і розмірі 120,00 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду уточнену заяву, в якій просив слухати справу без його участі, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн., державне мито в розмірі 52, 00 грн. та витрати на ІТЗ і розмірі 120,00 грн.

В судове засідання відповідач не зявився, про слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомляеенями, які знаходяться в матеріалах справи. (а.с.31-32, 36, 41-42,44-45).

Судом встановлено, що згідно наказу № СТ/К-00195 від 10.09.2009 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ПП Сумитрансекспедиція на посаду водія автотранспортних засобів. (а.с.10)

10.09.2010 року між ОСОБА_1 та ПП Сумитрансекспедиція було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. (а.с.9).

При прийнятті на роботу відповідач отримав заробітну картку Visa ОСОБА_2 Аваль та корпоративну грошову карту Master Card ОСОБА_2 Аваль для здійснення різних витрат по роботі під час виконання трудових обовязків. Зняття грошових коштів з цієї карти є підзвітним для кожного працівника підприємства.

13.09.2011 року було виявлено нестачу грошових коштів на карточці Master Card наданих відповідачу під звіт у розмірі 5000 грн., а саме: 13.09.2010 року ОСОБА_1 зняв з корпоративної карти № 5526 5770 0008 127 Master Card 3000 грн. та 2000 грн., що підтверджується звітом від 12.10.2011 року (а.с.11). Зняття грошових коштів з цієї карти є підзвітним для кожного працівника підприємства.

Зазначені кошти були зняті з банкомату по вул. Лушпи, 13.

Згідно наказу № СТ/К-00217 від 15.09.2011 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин. (а.с.7).

Відповідно до п. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

Згідно до ст. 1351 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову, так як відповідачем не виконано умови договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 10 вересня 2010 року та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита на суму 52 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення на суму 120 грн.

Керуючись п. 1 ст. 134, ст. 1351 КЗпП України, ст.ст. 88, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства Сумитрансекспедиція, р/р НОМЕР_1 в АТ ОСОБА_2 Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 14006940 матеріальну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства Сумитрансекспедиція, р/р НОМЕР_1 в АТ ОСОБА_2 Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 14006940 державне мито в розмірі 52, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано потягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області.

Суддя В. С. Сердинський