Ухвала суду № 54136264, 08.12.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16725/15-ц

2-з/357/130/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2015 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. розглянувши заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з даною заявою мотивуючи тим, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа №357/16725/15-ц про розірвання договору № 5 на участь фізичних осіб у частковому будівництві гаражних боксів 95-квартирного житлового будинку по вул. Семашко в м. Біла Церква, що був укладений 10 грудня 2007 року між Будівельним підприємством «Екобуд» промислово-будівельного концерну «ЕКО» ( далі - TOB «Екобуд») та ОСОБА_1 та стягнення з TOB «Екобуд» грошових коштів в розмірі 50000,00 грн. Оскільки, однією з позовних вимог є стягнення грошових коштів, то у разі задоволення позову і подальшому виконанні рішення суду, може виникнути необхідність у накладенні арешту на майно відповідача та реалізації. Відповідного до даних Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також відповідно до інформації Головного територіального управління юстиції у Київській області від 10.11.2015 р. за вих. №КО-2157, на виконанні в органах Державної виконавчої служби України знаходяться 69 виконавчих провадження стосовно TOB «Екобуд» на загальну суму 5865510,97 грн. Зазначена кількість виконавчих проваджень та виконавчі дії, які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження свідчать про неможливість і небажання Відповідача виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, а інформація Головного територіального управління юстиції у Київській області від 10.11.2015 р. за вих. №КО-2157 описує дії, що свідчать про ухилення TOB «Екобуд» від виконання судових рішень. Зазначені обставини вказують на необхідність застосування заходів забезпечення позову, так як невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до даних Державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, ТОВ «Екобуд» є співзасновником Промислово-Будівельного Концерну «ЕКО» (код ЄДРПОУ Ю420395), та володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 10% . Таким чином, враховуючи, що TOB «Екобуд» не виконує свої зобов'язання перед кредиторами, в подальшому можуть виникнути труднощі з виконанням рішення суду, до цього часу не накладено арешт та не заборонено вчиняти дії з часткою TOB «Екобуд» в статутному капіталі Промислово-Будівельного Концерну «ЕКО», у зв'язку з цим, керуючись, ст. ст. 149 Цивільного кодексу України, ст. ст. 27, 31, 151-152 Цивільного процесуального кодексу України, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження частки TOB «Екобуд» в статутному капіталі Промислово-Будівельного Концерну «ЕКО» (код ЄДРПОУ 30420395), в розмірі 10% (десять відсотків), до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо частки TOB «Екобуд» в статутному капіталі Промислово- Будівельного Концерну «ЕКО» (код ЄДРПОУ 30420395), в розмірі 10% (десять відсотків) та звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 9, ч.І ст.5 Закону України «Про судовий збір», як інваліда 2 групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а якщо невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 25.11.2015 року з позовом в якому просить розірвати Договір № 5 на участь фізичних осіб у частковому будівництві гаражних боксів 95 квартирного житлового будинку по вул. Семашко в м. Біла Церква 10 грудня 2007 року між Будівельним підприємством «Екобуд» промислово будівельного концерну «ЕКО» ( ТОВ «Екобуд») та ОСОБА_1; стягнути з ТОВ «Екобуд» на його користь грошові кошти в розмірі 50 000 грн.

27.11.2015 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.12.2015 року.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову є розірвання договору та стягнення сплачених на його виконання коштів в розмірі 50 000 грн.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: зясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява позивача не містить належного обґрунтування припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення, а посилання заявника на те, що в органах Державної виконавчої служби України знаходяться значна кількість виконавчих проваджень щодо боржника - ТОВ «Екобуд» не є належним підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч.5 ст.120 ГК України, концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Відповідно до ст. 121 ГК України, підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств.

Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі. Об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання. ( ст. 123 ГК України).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців вбачається, що ТОВ «Екобуд» є співзасновником (учасником) Промислово-Будівельного Концерну «ЕКО» і розмір його внеску до статутного фонду Промислово-Будівельного Концерну «ЕКО» становить 30 000,00 грн.

Виходячи із наведеного законодавства та встановлених обставин, вклад ТОВ «Екобуд» до статутного фонду Промислово-Будівельного Концерну «ЕКО» у виді грошових коштів у сумі 30 000,00 грн. не є його власністю, а є власністю вказаного Концерну.

За таких обставин, накладення арешту або заборона розпоряджатись вказаними грошовими коштами, які не належать відповідачу, суперечитиме вимогам п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК, згідно з якою позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Вимоги щодо заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо частки TOB «Екобуд» в статутному капіталі Промислово- Будівельного Концерну «ЕКО» може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, а доказів які б спростовували дані обставини до заяви не додано.

Також, заява про забезпечення позову не підтверджена доказами наявності фактичних обставин про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи

підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо), а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник , також, посилається на ст. 149 ЦК України, яка передбачає звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів.

Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюються згідно з балансом, який складається на дату предявлення вимог кредиторами.

Отже, звернення стягнення на частку учасника можлива лише після її виділення, право вимагати виділення частки для звернення стягнення мають лише кредитори, а вимоги до боржника учасника повинні підтверджуватись відповідними документами ( рішенням суду, виконавчим написом нотаріуса, вимоги, визнані боржником) та не є підставою для забезпечення вказаного позову.

Оскільки заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику в порядку ч.8 ст. 153 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_2