Вирок № 5413624, 24.02.2009, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 1-24/09

В И Р О К

ім’ям України

смт.Кегичівка 24 лютого 2009 р.

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Криворотова С.В., при секретарі Колотюк Ю.В., з участю сторін: з боку обвинувачення – державного обвинувача прокурора Сліпака О.О. та потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5, з боку захисту: підсудного ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу, за якою

ОСОБА_6, народився 3 січня 1985р. в селищі Вільшани Дергачівського району Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружений, до взяття під варту не працював, проживав ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше засуджений:

1) 01.06.2000р. Ленінським р\с м. Харкова за ч.2 ст. 140, ч.2 ст.141, 42 КК до 3р 6м п\в, звільн. 24.07.01р. УДО на 1р. 9м.;

2) 26.03.02р.Київським р\с м.Харкова за ч.2 ст. 141, 43 КК до 3р. п\в, звільнений 21.08.04р. за відбуттям строку;

3) 26.05.05р. Комінтернівським р\с м.Харкова за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, 395, 70 КК до 4р п\в;

4) 06.03.07р. Московським р\с м.Харкова за ч.2 ст. 186, 69, 70 КК до 4р. п\в – згідно з постановою Харківського районного суду Харківської області від 14.03.08р., звільнений 22.04.08р. умовно-достроково на невідбуту частину 8 міс. 14 днів,

- обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1,2 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 7 липня по 15 жовтня 2008 року ОСОБА_6 вчинив наступні злочини:

1) 7 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., знаходячись поблизу вул. ОСОБА_8 м. Харкова, умисно, із корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 зустрів незнайомих йому ОСОБА_1 та ОСОБА_9, пригрозивши останньому, що дістане ніж і ударить, почав вимагати телефон. Отримавши від ОСОБА_1 під приводом «подзвонити» мобільний телефон „NOKIA-N 70” вартістю 1004 грн., залишив його у себе, а коли власник намагався його відібрати, відкрито вихопив телефон, почав вимагати за нього гроші і отримав 100 грн. Утримуючи телефон, витягнув з кишені ніж, відкрив лезо і відкрито демонстрував його, погрожував фізичною розправою. Таким чином, погрожуючи ножем та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я, утримав і заволодів телефоном та грошима, спричинивши потерпілому збитки на суму 1104 грн. Ці дії кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України, як розбій. Збитки не відшкодовані, позов про їх відшкодування не заявлений.

2) 11 липня 2008 року, приблизно о 21 год., знаходячись поблизу будинку №4\6 по вул. Наріманова м. Харкова та перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, із корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 зустрів незнайомого йому ОСОБА_10 Незважаючи на незгоду, вимагав і вилучив мобільний телефон „NOKIA-N 93” вартістю 1739 грн., із картою пам’яті micro SD на 2 Gb вартістю 69 грн., всього на суму 1808 грн. Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений повторно. Викрадене вилучено і повернуто власникові.

3) 20 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., знаходячись на вул. П’ятисотницькій м. Харкова та перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, із корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 силою висадив із мотоцикла-скутера „VIPER VIKTORY” його водія неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. В результаті заволодів цим транспортом вартістю 6790 грн., а також набором із 20 накидних і ріжкових ключів за 55 грн., набором із 6 відкруток за 28 грн., плоскогубцями за 8 грн., молотком за 7 грн., ліхтарем за 75 грн., грошима 29 грн., спричинивши власниці, матері потерпілого, ОСОБА_11 збитки на загальну суму 6992 грн. Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно. Збитки не відшкодовані, у зв’язку з чим ОСОБА_11 заявлений до підсудного позов на суму 6790 грн.

4) 8 вересня 2008 року, приблизно о 15 год., знаходячись поблизу будинку №61 по вул. Івана Минайленка м. Харкова, умисно, із корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 зустрів незнайомих йому неповнолітніх ОСОБА_12, 2 грудня 1994 року, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4. Погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я насильства, вирвав з рук ОСОБА_12 мобільний телефон „Sony Ericsson W 700 1” зі стартовим пакетом „Life” вартістю 2414 грн., а з рук ОСОБА_13 – мобільний телефон „NOKIA-N 95” з таким же стартовим пакетом та чохлом вартістю 842 грн. Своїми діями спричинив зазначені збитки власницям, матерям потерпілих, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений повторно. Збитки не відшкодовані, позов про їх відшкодування не заявлений.

5) 12 жовтня 2008 року, приблизно о 23 год. 30 хв., знаходячись на перехресті вулиць Цюрупи та Комбайнової м. Харкова, умисно, із корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 підійшов до незнайомого йому ОСОБА_3 Погрожуючи ножем та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я насильства, вимагав і вихопив з рук потерпілого мобільний телефон „Sony Ericson K 750 1” зі стартовим пакетом „Life” вартістю 250 грн. та картою пам’яті micro SD 512 Мb за 20 грн., всього на суму 270 грн. Ці дії кваліфіковані досудовим слідством за ч.2 ст. 187 КК України, як розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій. Збитки не відшкодовані, позов про їх відшкодування не заявлений.

6) 15 жовтня 2008 року, приблизно о 21 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, таємно, умисно, із корисливих спонукань, здійснив крадіжку DVD плеєра «LQ», вартістю 250 грн., 28 DVD дисків б/у, вартістю 10 грн., чоловічої балонової куртки, вартістю 150 грн., із домоволодіння по вул. Постишева, 42, с. Шляхове Кегичівського району Харківської області, що належить ОСОБА_16, спричинивши власнику речей, ОСОБА_17, збитки на загальну суму 920 грн. Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як крадіжка, вчинена повторно. Викрадене знайдене і здане на зберігання потерпілому.

7) Після цього, того ж дня, приблизно о 21 год. 20 хв., ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно здійснив підпал вказаного будинку, що знаходиться за адресою вул. Постишева, 42, с. Шляхове Кегичівського району Харківської області, що належав ОСОБА_16, вартістю 15412 грн. Крім того, в будинку згоріло майно ОСОБА_16: шафа двостороння вартістю 200 грн., телевізор вартістю 1000 грн., 2 дивани вартістю по 100 грн. кожний, комод вартістю 80 грн., сервант вартістю 120 грн., журнальний столик вартістю 50 грн., роздвижний стіл вартістю 150 грн., 4 кухонних стільця вартістю по 30 грн. кожний, тумбочка під телевізор вартістю 60 грн., холодильник «Ярна» вартістю 150 грн., чотирьохконфорна газова плита вартістю 200 грн., перина вартістю 100 грн., 2 ватяних ковдри вартістю по 30 грн. кожна, шерстяна ковдра вартістю 40 грн., 2 ковдри вартістю по 45 грн. кожна, 2 покривала вартістю по 50 грн. кожне, 5 махрових рушника по ціні 10 грн. кожне, 4 комплекти постільної білизни вартістю 50 грн. кожна, електрочайник вартістю 60 грн., палас 2х3 м вартістю 90 грн., 12 ложок по 2 грн. кожна, 12 глибоких тарілки по 4 грн. кожна, 12 мілких тарілки по ціні 3 грн. кожна, 6 чайних чашок по ціні 1,50 грн. кожна, чайний сервіз на 6 персон вартістю 25 грн., дві 2-х л алюмінієвих каструлі вартістю 40 грн. кожна, дві 3-х л алюмінієвих каструлі вартістю 50 грн. кожна, сковорода вартістю 30 грн., 5-ти л алюмінієва каструля вартістю 35 грн., дві 3-х л. алюмінієві каструлі вартістю 40 грн. кожна, чим завдав власнику збитки на загальну суму 1200 грн. Також згоріло майно ОСОБА_4: весільна сукня вартістю 1200 грн., дві кожушини із штучного хутра вартістю 200 грн. кожна, осіння куртка вартістю 180 грн., осіння куртка із лайки вартістю 100 грн., брюки джинсові вартістю 170 грн., спортивні штани вартістю 200 грн., брюки х/б вартістю 80 грн., ботинки шкіряні зимові вартістю 250 грн., праска вартістю 200 грн., пральна машинка «Білка» вартістю 100 грн., чим спричинив збитки на загальну суму 3430 грн. Крім цього, знищене майно ОСОБА_17: чоловічий костюм вартістю 750 грн., 2 джинсових брюк вартістю по 200 грн. кожні, брюки вартістю 100 грн., ботинки шкіряні зимові вартістю 300 грн., дублянка із натурального хутра вартістю 1000 грн., кросівки вартістю 220 грн., чим завдав збитки на загальну суму 2770 грн. Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст. 194 КК України, як умисне знищення майна шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Збитки не відшкодовані, ОСОБА_17 заявлений позов про стягнення всієї суми за обвинуваченням, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 позови не заявлені.

У пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1,2 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 у судовому засіданні винним себе по першому епізоду (за ч.1 ст. 187 КК за фактом заволодіння майна у ОСОБА_1В.) визнав частково, по решті епізодів, а також заявлені до нього ОСОБА_11 та ОСОБА_17 позови - визнав повністю. Дати пояснення погодився, заявив клопотання про скорочений порядок судового слідства.

Підсудний пояснив суду, що 7 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., він разом з випадковим незнайомим йому перехожим ішов на Баварії, поблизу вул. ОСОБА_8 м. Харкова, підійшов до незнайомих йому ОСОБА_1 та ОСОБА_9 Попросив телефон, щоб подзвонити, узяв мобільний телефон „NOKIA-N 70”, пообіцявши повернути його, попросив за це і взяв гроші 100 чи 150 грн., але нічого не повернув. Словесні погрози з його боку, може, і були, можливо, у нього і були в руках ключі з брелоком у вигляді невеличкого ножичка довжиною біля 5см, але справжнім ножем він не погрожував.

Також ОСОБА_6 пояснив, що 11 липня 2008 року, приблизно о 21 год., на вул. Наріманова м. Харкова, у стані алкогольного сп’яніння, зустрів незнайомого йому ОСОБА_10, вимагав і відібрав мобільний телефон „NOKIA-N 93” із картою пам’яті. 20 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., на вул. П’ятисотницькій м. Харкова, у стані алкогольного сп’яніння, він висадив із мотоцикла-скутера його водія ОСОБА_2 (про те, що той є неповнолітнім, він не знав), і забрав як мотоцикл, так і інструменти (набори накидних і ріжкових ключів, відкруток, плоскогубці, молоток, ліхтар), а також гроші 29 грн. 8 вересня 2008 року, приблизно о 15 год., поблизу будинку №61 по вул. Івана Минайленка м. Харкова,він зустрів незнайомих йому ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (про те, що вони є неповнолітніми, він не знав), відібрав із рук обох мобільний телефон „Sony Ericsson W 700 1” зі стартовим пакетом, мобільний телефон „NOKIA-N 95” зі стартовим пакетом та чохлом. 12 жовтня 2008 року, приблизно о 23 год. 30 хв., на перехресті вулиць Цюрупи та Комбайнової м. Харкова, він підійшов до незнайомого йому ОСОБА_3, показавши білий металевий ніж «бабочку» довжиною біля 15 см, відібрав мобільний телефон „Sony Ericson K 750 1” зі стартовим пакетом та картою пам’яті. 15 жовтня 2008 року, приблизно о 21 год., пішов до будинку Симонових, де раніше бував, щоб забрати свій одяг. Підійшов з огороду, витягнув у дверях пробоєць, зайшов у приміщення. Своїх речей не знайшов, тоді забрав DVD плеєр з дисками, спортивний одяг і куртку ОСОБА_17 Виходячи, запальничкою підпалив у коридорі штору, зачинив двері і пішов, для чого це зробив, пояснити не може. В Чапаєвому плеєр та диски продав незнайомому хлопцеві за 200 грн. Свою вину глибоко усвідомив, у вчинених злочинах щиро розкаюється, збитки за позовами ОСОБА_11 та ОСОБА_17 згоден відшкодувати.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 7 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., коли він ішов з ОСОБА_9 поблизу вул. ОСОБА_8 м. Харкова, підійшов раніше незнайомий їм підсудний, попросив і забрав телефон, щоб подзвонити. Коли він намагався відібрати його назад, ОСОБА_6 знову вихопив телефон і залишив у себе, вимагав за нього гроші, він дав йому 100 грн. На його вимогу повернути телефон, підсудний дістав металевий розкладний ніж довжиною до 15 см, відкрив його і тримав перед собою у зігнутій руці, з піднятим догори лезом довжиною біля 10см. Потерпілий уточнив, що він сприйняв це як реальну загрозу своєму життю. Телефон і гроші йому не повернуто, проте зараз претензій до підсудного не має, позов не заявляє. Вважає, що підсудний був тверезий.

Під час судового слідства свідок ОСОБА_9 показав, що його з ОСОБА_1 у липні 2008 року, приблизно о 17 год. поблизу вул. ОСОБА_8 м. Харкова зустріли двоє чоловіків, один з них – підсудний. ОСОБА_6 почав вимагати телефон, на його відмову пригрозив, що дістане ніж і ударить. Забрав у ОСОБА_1 телефон, гроші, дістав ніж довжиною 15-20см, держав його у зігнутій в руці лезом догори, на рівні своїх грудей. Я сприйняв це як реальну загрозу життю. Збитки йому не завдані, претензій до підсудного не має.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 20 липня 2008 року він з товаришем ОСОБА_18 на скутері поїхав на ставок за Пташиним ринком, коли до них підійшов раніше незнайомий йому підсудний з дівчиною, попросив покататись, і він погодився. Приблизно о 17 год. 30 хв. на вул. П’ятисотницькій м. Харкова підсудний ріками і всім тілом зіштовхнув його зі скутера, сів за кермо і поїхав. В багажнику також бути набори ключів, відкруток, плоскогубці, молоток, ліхтар, гроші 29 грн. Скутер, інструменти та гроші не повернуті. Позов свої матері підтримує.

Законний представник цього потерпілого, його мати ОСОБА_11 показання свого сина підтвердила. Скутер купила новий, у квітні 2008р., щоб подарувати сину. Просить стягнути з підсудного вартість скутера 6790 грн.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 12 жовтня 2008 року, приблизно о 23 год. 30 хв., він разом із ОСОБА_19 був на перехресті Цюрупи та Комбайнової м. Харкова, коли підійшов підсудний, пригрозив ножем типу «бабочки» довжиною до 15см потребував у нього і відібрав мобільний телефон „Sony Ericson K 750 1” зі стартовим пакетом та картою пам’яті. Погрозу ножем він сприйняв реально і боявся за своє життя. Збитки не відшкодовані, позов не заявляє.

Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що 15 жовтня 2008 року по телефону вона дізналась про те, що із дому в с. Шляхове Кегичівського району Харківської області, що належить її свекрусі ОСОБА_4, ОСОБА_6 викрав плеєр, диски, куртку її чоловіка ОСОБА_17, і підпалив будинок. Із домом згоріли речі свекрухи, її, та чоловіка. Викрадене повернуте, претензій до ОСОБА_6 не має, позов не заявляє.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив показання ОСОБА_2 про те, як скутером останнього заволодів підсудний.

У судовому засіданні, у порядку ч.1 ст. 257 КПК України, досліджені зібрані досудовим слідством докази.

1) За фактом заволодіння майна у ОСОБА_1В.(справа №1-35):

Згідно з постановою від 16.07.08р., справу у цій частині порушено за ч.2 ст. 186 КК, до неї долучено заяву про вчинення злочину, протокол огляду місця події зі схемою, пояснення заявника та очевидців пригоди, рапорти та довідки (а.с.1-15). Згідно з протоколом допиту, потерпілий ОСОБА_1 показав, що 7 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., коли він ішов з роботи із ОСОБА_9 поблизу вул. ОСОБА_8 м. Харкова, до них підійшли двоє незнайомих чоловіків, один з них пригрозив ножем, вимагав і відібрав у нього мобільний телефон „NOKIA-N 70” та гроші 100 грн. Просить стягнути з підсудного 1104 грн. (а.с. 17-18). Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_9,останній показання потерпілого повністю підтвердив (а.с.21-22). Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 очевидцем події не був (а.с.33). Згідно з протоколами упізнання, потерпілий ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_9 вказали на ОСОБА_6 як на особу, яка вчинила злочин (а.с.113-114). Відповідно до протоколів очних ставок між ОСОБА_6, з одного боку, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_9, останні підтвердили, що при вчиненні злочину підсудний витягнув з кишені і тримав у руці ніж (а.с.45-48). ОСОБА_1 та ОСОБА_9 також уточнили, що присутній чоловік із підсудним умовляв останнього залишити їх у спокої і просив повернути телефон (а.с.51-52). Згідно з висновком експертизи, вартість мобільного телефону „NOKIA-N 70” на час злочину становила 1004 грн. (а.с.60). На підставі постанови від 30.12.08р., кваліфікація злочину змінена на ч.1 ст. 187 КК (а.с.306).

2) За фактом заволодіння майна у ОСОБА_10 (справа №1-35):

Відповідно до постанови від 16.07.08р., цю справу порушено за ч.1 ст. 186 КК, факт його вчинення підтверджено заявою, поясненнями заявника, довідкою про вартість мобільного телефону „NOKIA-N 93” вартістю 1289 грн. (а.с.62-71). Потерпілий ОСОБА_10 на досудовому слідстві показав, що 11 липня 2008 року, приблизно о 21 год., по дорозі додому від своєї бабусі, на вул. Наріманова м. Харкова розмовляв зі своїм знайомим ОСОБА_21, коли підійшов чоловік, вимагав і відібрав мобільний телефон „NOKIA-N 93” із картою пам’яті. (а.с.75-76). Показання потерпілого підтвердили свідок ОСОБА_22 та ОСОБА_21 (а.с.79-82). Як зазначено у поясненнях та протоколах допитів, ОСОБА_6 цей факт також визнав і повідомив, що телефон продав раніше незнайомому ОСОБА_23, останній це підтвердив, відповідно до протоколів від 4.12.08р. та 9.12.08р., цей телефон вилучено, упізнано потерпілим і в робочому стані здано йому на зберігання (а.с.87-91,94-97,102-103,104-105). Згідно з протоколами від 10.12.08р., потерпілий ОСОБА_10 упізнав ОСОБА_6 як того, хто вчинив злочин, вони обидва підтвердили свої показання під час очної ставки (а.с.98-100). На підставі постанови від 10.12.08р., кваліфікацію злочину змінено на ч.2 ст. 186 КК (а.с.101). Відповідно до висновку експертизи, вартість мобільного телефону „NOKIA-N 93” складає 1739 грн.,карти пам’яті - 69 грн.(а.с.110).

3) За фактом заволодіння майна у неповнолітнього ОСОБА_2 (справа №1-35):

Постановою від 29.07.08р., справу за цим епізодом порушено за ч.1 ст. 186 КК, приводом для цього послугували протокол заяви та пояснення неповнолітнього та його матері, інших осіб (а.с.112-122). На досудовому слідстві неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 показав, що 24 квітня 2008р.. мати ОСОБА_5 купила скутер. 20 липня 2008 року він на скутері з товаришем ОСОБА_18 поїхали на ставок за Пташиним ринком. Там до них підійшов незнайомий чоловік з дівчиною, попросив його підвезти, а коли від’їхали, запропонував йому вставати, на відмову руками скинув його із сидіння, сів за кермо і поїхав. Скутер не повернуто, у багажнику також були набори ключів, викруток, плоскогубці, молоток, ліхтар, 29 грн. грошей (а.с.126-127). Законний представник потерпілого ОСОБА_5 показання сина підтвердила (а.с.128-130, 134). Згідно з протоколами допиту, показання ОСОБА_2 також підтвердили свідки – безпосередні очевидці злочину ОСОБА_18 та ОСОБА_24, а також і сам ОСОБА_6 (а.с.135-136, 140-141, 144-145). Згідно з протоколами упізнання та очної ставки, потерпілий ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_6 як на особу, яка вчинила злочин і підтвердив викладені ним обставини (а.с.148-151). На підставі постанови від 10.12.08р., кваліфікація злочину змінена на ч.2 ст. 186 КК (а.с.154). Відповідно до висновку експертизи, вартість мотоцикла-скутера „VIPER VIKTORY” становить 6790грн.(а.с. 157-160). В результаті товарознавчої експертизи, визначено вартість набору із 20 накидних і ріжкових ключів - 55 грн., набору із 6 відкруток - 28 грн., плоскогубців - 8 грн., молотка - 7 грн., ліхтаря - 75 грн. (а.с.170). На підставі постанови від 30.12.08р., кваліфікація злочину остаточно змінена на ч.2 ст. 289 КК (а.с.307).

4) За фактом заволодіння майна у неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (справа №1-35):

Згідно з постановою від 15.09.08р., справу за цим фактом порушено за ч.2 ст. 186 КК, приводом для цього стали рапорт, заяви та пояснення неповнолітніх, їх матерів, інших осіб (а.с.172-190). Відповідно до протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13, 8 вересня 2008р., приблизно о 15 год., він з товаришем ОСОБА_12 ішли із поліклініки, біля школи до них підійшов незнайомий чоловік, почав погрожувати, вимагати і відібрав у них мобільні телефони: у ОСОБА_12 - „Sony Ericsson W 700 1” а у нього - „NOKIA-N 95”, який йому купила мати ОСОБА_15 (справа №1-35, а.с.194-195). Законний представник потерпілого ОСОБА_15 показання сина підтвердила (а.с.197-198).Як видно з протоколу, неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 показання ОСОБА_13 також підтвердив і уточнив, що йому телефон купила мати ОСОБА_14 (а.с.203-204). Його представник ОСОБА_14 показання свого сина також підтвердила (а.с.206-207). Факт вчинення цього злочину визнав ОСОБА_6 (а.с.216). Потерпілі упізнали його як особу, що вчинила заволодіння їх майном, що підтверджується протоколами (а.с.219-222). Під час очних ставок між потерпілими та підсудним, показання усіх учасників цих слідчих дій повністю співпали (а.с.223-226). Як зазначено у висновку експертизи №268, мобільний телефон „Sony Ericsson W 700 1” зі стартовим пакетом „Life” вартістю 2414 грн., а з рук ОСОБА_13 – мобільний телефон „NOKIA-N 95” з таким же стартовим пакетом та чохлом вартістю 842 грн.(а.с.232).

5) За фактом заволодіння майна у ОСОБА_3 (справа №1-35):

Справа порушена постановою від 9.12.08р. за ч.2 ст. 186 КК, в якості приводу для цього долучені заява, пояснення заявника ОСОБА_3 та очевидця ОСОБА_19 (а.с.234-242). На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_3 показав, що 12 жовтня 2008 року, приблизно о 23 год. 30 хв., він зі своїм другом ОСОБА_19 відпочивав на перехресті вулиць Цюрупи та Комбайнової м. Харкова. До них підійшов незнайомий чоловік, який тримав у руці складаний ніж, погрожував, вимагав і відібрав у нього мобільний телефон „Sony Ericson K 750 1” зі стартовим пакетом і втік (а.с.244-245).Згідно з протоколом допиту ОСОБА_19, свідок показання потерпілого про викладені тим обставини нападу та погрожування ножем повністю підтвердив (а.с.248-249). В результаті упізнання, ОСОБА_3 показав на ОСОБА_6 як на особу, яка вчинила на нього напад (а.с.254). Під час очної ставки з ОСОБА_6О, потерпілий показав, що ножа не розгледів, а свідкові здалось, що ніж був сувенірний. Після цього, в ході додаткового допиту вони уточнили, що в руках у підсудного таки був «маленький ножичок», він крутив його в руках, але словесно ним не погрожував; потерпілий зізнався, що він «злякався за своє життя» (а.с.255-260). Згідно з висновком експертизи №17, мобільний телефон „Sony Ericson K 750 1” зі стартовим пакетом „Life” коштує 250 грн., карта пам’яті micro SD 512 Мb - 20 грн. (а.с.265-266). На підставі постанови від 30.12.08р., кваліфікація злочину змінена на ч.2 ст. 187 КК України (а.с.308).

Всі вказані епізоди об’єднані в одне провадження у справі №1-35 (а.с.269). Під час допиту по ній в якості підозрюваного ОСОБА_6 виклав обставини заволодіння майном потерпілих, проте наявність у нього ножа по першому та останньому епізоду не підтверджував (а.с.274-276). Проте, при пред’явленні в якості обвинуваченого, винним себе за всіма епізодами визнав повністю і зазначив, що щиросердно розкаюється (а.с.291-293, 328-329). В ході відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_6 показав місця вчинення злочинів, які співпадають з показаннями потерпілих (а.с.295-301).

6) За фактом крадіжки майна ОСОБА_17 (справа №1-24):

Відповідно до постанови від 24.10.08р., справу про це порушено за ч.2 ст. 185 КК, в якості приводу долучені заява, рапорт, пояснення заявника та інших осіб (а.с.15-17, 22-25). Згідно з протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_25, у помешканні знайдено DVD плеєр «LQ» та 22 DVD диски, які вилучені (а.с.19-20). Після цього речі оцінені, вилучене майно оглянуте, визнане в якості речових доказів і здане на зберігання власнику, що підтверджується протоколом, постановою, розпискою (а.с.26-28, 39-41). Допитаний на досудовому слідстві в якості потерпілого ОСОБА_17 факт викрадення ОСОБА_6 його речей підтвердив, позов на досудовому слідстві не заявив (а.с.38). Згідно з протоколом допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_6 показав, що 15.10.08р. в с. Шляхове Кегичівського району він пішов до ОСОБА_17 щоб забрати свої речі, дома нікого не було, він витягнув про боєць, зайшов у будинок. Своїх речей не знайшов, тому забрав DVD плеєр з дисками, спортивний костюм, куртку ОСОБА_17, плеєр продав. Свої показання підтвердив під час відтворення обстановки, що підтверджується протоколом від 28.10.08р. з фототаблицями (а.с.42, 49-54). Обставини цієї слідчої дії підтвердили свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (а.с.55-58). Свідок ОСОБА_25 показав, що 16.10.08р. ОСОБА_6 продав йому плеєр з дисками, які потім у нього вилучили працівники міліції (а.с.75). Це підтвердили також свідки ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 (а.с.76-78).

7) За фактом підпалу будинку ОСОБА_16 та знищення речей (справа №1-24):

Згідно з постановою від 24.10.08р., справу порушено за 2 ст. 194 КК , приводом для цього послугували рапорти, протокол огляду місця події та акт про пожежу про те, що її причиною стало занесення відкритого джерела запалення, а також пояснення очевидців (а.с.1-12). Згідно з поясненням ОСОБА_6, факт підпалу він визнав, показав про це під час допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого, підтвердив в ході відтворення обстановки і обставин події (а.с.13, 42, 49-54). Показані ОСОБА_6 рем С.О. обставини підтвердили також свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 Б,Ф. (а.с.55-58)Належність будинку ОСОБА_16 підтверджена довідкою БТІ (а.с.14). Відповідно до протоколу допиту в якості обвинуваченого, ОСОБА_31О. винним себе у вчиненні підпалу та викрадення речей визнав повністю (а.с.63). Згідно з протоколом допиту потерпілої ОСОБА_16, остання показала, що у травні 2008р. вона купила будинок по вул. Постишева, 42, с. Шляхове Кегичівського району Харківської області, в якому проживав її син ОСОБА_17. 15 жовтня 2008р. син по телефону їй повідомив, що будинок згорів, у ньому знаходились її речі. Дізналась, що підпал зробив ОСОБА_6, син співмешканки її брата, позов на досудовому слідстві заявляти не буде (а.с.80). Потерпіла ОСОБА_4 на досудовому слідстві показала: 15 жовтня 2008р. дізналась, що згорів будинок її свекрухи, в якому були і її речі, підпал зробив ОСОБА_6, позов на слідстві не заявила (а.с.82). Допитаний на досудовому слідстві в якості потерпілого ОСОБА_17 пояснив, що внаслідок пожежі будинку згоріли і його речі (а.с.38). Взяти участь у судовому розгляді справи ОСОБА_17 бажання не виявив, свої показання підтвердив і заявив позов про стягнення збитків у повному обсязі на суму обвинувачення.

Судом досліджено копію свідоцтва про народження підсудного 1-ВЛ №298285, виданого повторно Вільшанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 3 грудня 2004р., згідно з цим документом, прізвище підсудного українською мовою значиться як ОСОБА_6, ім’я та по батькові – ОСОБА_32, народився 3 січня 1985р. в селищі Вільшани (справа №1-35, а.с.309). Тому всі процесуальні документи у справі із написанням прізвища російською мовою як „Колосарь” у називному відмінку, суд визнає такими, що стосуються особи підсудного ОСОБА_6.

Згідно з довідками, а також копіями вироків та постанов, ОСОБА_6 засуджений: 1) 01.06.2000р. Ленінським р\с м. Харкова за ч.2 ст. 140, ч.2 ст.141, 42 КК до 3р 6м п\в, звільнений 24.07.01р. УДО на 1р. 9м.; 2) 26.03.02р.Київським р\с м. Харкова за ч.2 ст. 141, 43 КК до 3р. п\в, звільнений 21.08.04р. за відбуттям строку; 3) 26.05.05р. Комінтернівським р\с м. Харкова за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, 395, 70 КК до 4р п\в; 4) 06.03.07р. Московським р\с м. Харкова за ч.2 ст. 186, 69, 70 КК до 4р. п\в – згідно з постановою Харківського районного суду Харківської області від 14.03.08р., звільнений 22.04.08р. умовно-достроково на невідбуту частину 8 міс. 14 днів, покарання не відбув (справа №1-24, а.с. 103, 108-120, справа №1-35, а.с. 310, 317-319).

Відповідно до характеристики, підсудний зарекомендував себе негативно, зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок (справа №1-24, а.с.104), згідно з постановами, вчиняв крадіжки (справа №1-24, а.с.89-91).

Згідно з медичними довідками, підсудний на психіатричному обліку не перебуває, проте знаходився на лікуванні в обласній лікарні з діагнозом: психотичний розлад внаслідок вживання алкоголю та наркотиків. За результатами судово-психіатричної експертизи, страждав і страждає психопатією збуджуваного типу в стадії компенсації, по характеру якої міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними і лікування не потребує; в момент вчинення інкримінованих дій у тимчасовому хворобливому стані також не знаходився (справа №1-24, а.с. 97-98, 107, справа №1-35, а.с. 311-313, 315).

До справи долучено протокол у порядку ст. 115 КПК, згідно з яким ОСОБА_6 о 18 год. 30 хв. 24.10.08р. затримано, 27.10.08р. цей строк продовжено до 10 діб, 03.11.08р. – взято під варту (справа №1-24, а.с.31-32, 48, 65).

Як видно з протоколу, постанови та розписки, на досудовому слідстві в якості речового доказу визнаний і оглянутий мобільний телефон „NOKIA-N 93” imeі 358842000503204, викрадений у ОСОБА_10, який здано на зберігання власникові (справа №135, а.с.96-97). Згідно з матеріалами справи, вилучені під час досудового слідства та визнані речовими доказами DVD плеєр «LQ» та 22 DVD дисків здані на тимчасове зберігання власнику ОСОБА_17 (справа №1-24, а.с.40-41).

Судом в якості доказів судових витрат досліджені висновки товарознавчих експертиз у справі №1-35/09:

1. № 1884.1/1884-08 - НДЕКЦ про ГУМВСУ в Харківській області, від 30.07.2008р. = 282,47 грн. (а.с. 59);

2. № 1888.1/1888-08 - НДЕКЦ про ГУМВСУ в Харківській області, від 29.07.2008р. = 282,47 грн. (а.с.109);

3. № 339 - НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області, від 08 серпня 2008 року = 219,10 грн. (а.с.160);

4. № 39, спеціаліст-оцінщик ОСОБА_8 (пр.Гагаріна,4), від 06.08.2008р. = без вартості (а.с.170);

5. № 268 - НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області, від 13 жовтня 2008 року = 282,47 грн. (а.с.231);

6. № 17 - НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області, від 10 грудня 2008 року = 282,47 грн. (а.с.265).

Під час судового слідства досліджені долучені до справи №1-35 заяви ОСОБА_1В (а.с.19), ОСОБА_10 (а.с.77), ОСОБА_5 (а.с. 131), ОСОБА_15 (а.с.199), ОСОБА_14 (а.с.208), ОСОБА_3 (а.с. 246), Всі вони адресовані начальнику РВ ХГУ МВСУ в Харківській області, в якості предмету цих заяв зазначені прохання визнати заявників цивільними позивачами. Заяви не містять найменування суду, відповідача, не мають позовних вимог про стягнення збитків. При закінченні розслідування, потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_3, а також законні представники ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_5 подали заяви про те, що претензій до ОСОБА_6 не мають і просять розглянути справу за їх відсутності (справа №1-35, а.с.333, 335, 337, 339, 342, 344).

Суд, керуючись ст.ст. 65, 67 КПК України, визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є стосовними, допустимими, достовірними та достатніми для постановлення вироку.

На досудовому слідстві потерпілі та їх законні представники подали на адресу суду заяви, в яких підтверджують свої показання, повідомляють про відсутність претензій і просять розглядати справу у їх відсутність (справа 1-35, а.с.333,335,337,339,340,342,344). На судовий виклик потерпілі ОСОБА_10, неповнолітні потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_12, їх законні представники ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у судове засідання не з’явились, натомість, у своїх заявах просять суд про розгляд справи у їх відсутність і повідомляють, що претензій до підсудного не мають Безпосередньо до суду вони знову подали такі ж заяви, в яких уточнили що від подання цивільних позовів відмовляються.

Враховуючи зазначене, а також те, що позови про стягнення заподіяних збитків цими потерпілими не заявлені, беручи до уваги, що, відповідно до ст. 267 КПК, участь у судовому засіданні є правом, а не обов’язком цих осіб, суд визнав їх участь у судовому засіданні не обов’язковою, і доходить висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність. Тому, за ініціативою підсудного та прокурора, а також згодою усіх учасників процесу, керуючись ч.3 ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів по справі у частині безпосереднього допиту потерпілих та свідків, які у судове засідання не з’явились, - по тих епізодах,які підсудним не оспорюються. При цьому суд роз’яснив та упевнився, що підсудний та інші учасники повною мірою усвідомили те, що при апеляційному оскарженні вони будуть позбавлені права посилатись на ті докази, які не досліджуються у судовому засіданні. Водночас, суд визнав обов’язковим дослідження протоколів допиту тих потерпілих та свідків, які не з’явились.

Заслухавши пояснення підсудного, показання потерпілих та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що підсудний вчинив наступні злочини:

1) 7 липня 2008 року умисно, із корисливих спонукань, відкрито заволодів у ОСОБА_1 мобільним телефоном та грошима. Суд безпосередньо і всебічно дослідив показання усіх встановлених учасників цієї події та усі докази по цьому епізоду і визнає встановленим, що заволодіння було відкритим, без насильства, але з зі словесною погрозою його застосування до вилучення телефону, що у судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_9 Визнано доведеним, що безпосередньо після вилучення телефону та грошей, на вимогу їх повернути та з метою їх утримання, підсудний дійсно дістав ніж, відкрив лезо і тримав перед собою, вістрям догори, на рівні своїх грудей. Суд вважає, що показання потерпілого та свідка у судовому засіданні про те, що підсудний погрожував металевим ножем розмірами біля 15 см відповідають дійсності, визнає їх позицію не упередженою і об’єктивною, оскільки вони раніше знайомі з підсудним не були, визнали частину фактів на його користь (те, що він не був у стані алкогольного сп’яніння, заволодів сумою грошей, меншою,ніж повідомив у суді, повідомили про відсутність до нього претензій тощо). Пояснення ОСОБА_6 під час допиту у судовому засіданні, коли він спростовував факти погрози та демонстрування ножа, зменшував його розміри, суд вважає такими, що не відповідають дійсності і викликані намаганням зменшити ступінь своєї відповідальності за фактично вчинені дії. Суд визнає, що у сукупності з попередньою погрозою підсудного застосувати ніж, послідуючі дії по його демонструванню, враховуючи поведінку, яка свідчила про готовність до його застосування, були наявні об’єктиві підстави сприйняти загрозу реальною, саме таким чином і були сприйняті фактично. Погроза ножем після заволодіння майном, з метою його утримання, також є ознакою розбійного нападу. Суд вважає не доведеною і виключає з обвинувачення обставину, що підсудний на час вчинення цих дій знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Враховуючи доведеність погрози застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я, дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України, як розбій без кваліфікуючих ознак.

2) 11 липня 2008 року умисно, із корисливих спонукань, відкрито заволодів у у ОСОБА_10 мобільним телефоном із картою пам’яті, без погрожування потерпілому насильством, тому, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений повторно.

3) 20 липня 2008 року умисно, із корисливих спонукань, відкрито заволодів у неповнолітнього ОСОБА_2 мотоциклом-скутером, інструментами та грошима, отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.

4) 8 вересня 2008 року умисно, із корисливих спонукань, відкрито заволодів у неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мобільними телефонами зі стартовими пакетами, без застосування насильства, тому, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений повторно. Суд вважає, що завдані при цьому збитки (потерпілий ОСОБА_12, власник – ОСОБА_14Ю.) в сумі 2114 грн. визначені досудовим слідством в обвинуваченні помилково, оскільки не відповідають дослідженому висновку експертизи №268. Тому, вони підлягають уточненню: збитки, завдані заволодінням мобільного телефон „Sony Ericsson W 700 1” зі стартовим пакетом „Life” вартістю визнаються у розмірі 2414 грн.

5) 12 жовтня 2008 року умисно, із корисливих спонукань, відкрито заволодів у ОСОБА_3 мобільним телефоном зі стартовим пакетом та картою пам’яті, при цьому погрожував ножем та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я, отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України, як розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

6) 15 жовтня 2008 року умисно, із корисливих спонукань, здійснив таємну крадіжку плеєра, дисків та куртки, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як крадіжка, вчинена повторно.

7) Того ж дня умисно здійснив підпал будинку вартістю 15412 грн. з речами на суми 1200 грн., 3430 грн. та 2770 грн., тому ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 194 КК України, як умисне знищення майна шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Призначаючи вид та розмір покарання у межах закону за скоєння цих злочинів, береться до уваги наступне:

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України є середньої тяжкості, а злочини, передбачені ч.2 ст. 186, ч.1,2 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 289 КК України – тяжкими; той, що передбачений ч.2 ст. 186 КК, має два епізоди, решта – вчинені однократно. Проте, по жодному з них (крім того, що кваліфікований за ч.2 ст. 289 КК), насильство стосовно потерпілих реально не застосовувалось, а в зазначеному окремому випадку воно мало незначний характер, без заподіяння тілесних ушкоджень.

Суд враховує також особу підсудного, який раніше був засудженим, але на шлях виправлення не став і знову вчинив злочини у період відбування покарання, характеризується негативно. Однак, до вчиненого ставиться критично, дає правдиві показання, свою вину усвідомлює, у всіх своїх діях щиро розкаюється, збитки відшкодувати згоден, страждає на психотичне захворювання.

Зазначені відомості, що характеризують як тяжкість та обставини злочинів, так і особу підсудного, у своїй сукупності дають підстави для висновку про необхідність його виправлення в умовах ізоляції від суспільства.

Як обставину, що пом’якшує покарання підсудного у всіх злочинах, за виключенням епізоду №1 (у зв’язку з неповним визнанням своєї вини), відповідно до п. 1, ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання у 2-3,6-7 епізодах (за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 194 КК України), згідно з п.13 ч.1 ст.67 КК України, визнається вчинення злочинів особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Решта злочинів за епізодами 1,4-5 (ч.2 ст. 186 та ч.2 ст. 187 КК України) вчинені без цієї обтяжуючої обставини. Зазначену в мотивувальній частині обвинувального висновку як загальну обтяжуючу обставину вчинення злочину повторно, суд, керуючись ч.4 ст. 67 КК, із епізодів 2,3,4,5,6 виключає, оскільки вона уже передбачена в якості кваліфікуючої, а також, на підставі ч.2 ст. 67 Кодексу – з епізодів 1 та 7 (за ч.1 ст. 187 та ч.2 ст.194 КК), оскільки до цього підсудний злочинів з такою кваліфікацією не вчиняв, і це суперечить ч.3 ст. 32 КК України.

Оскільки санкцією ч.2 ст. 187 КК України передбачено конфіскацію майна, суд,керуючись ст. 59 КК та враховуючи тяжкість та корисливий характер злочину, вважає обґрунтованим висновок про необхідність застосування цього додаткового покарання стосовно усього майна підсудного.

В якості міри запобіжного заходу стосовно підсудного по справі обрано тримання під вартою. Беручи до уваги тяжкість та викладені вище обставини усіх злочинів, ті, що характеризують особу підсудного, скоєння ним інкримінованих дій у період відбування попереднього покарання, суд вважає міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованою і підстав для її зміни не знаходить.

Під час вирішення питання про речові докази, якими на досудовому слідстві визнано мобільний телефон „NOKIA-N 93” imeі 358842000503204, зданий на тимчасове зберігання власникові ОСОБА_10, а також DVD плеєр «LQ» та 22 DVD дисків, здані на зберігання власнику ОСОБА_17 суд, на підставі п.5 ч.1 ст. 81 та у порядку ст.330 КПК України, вважає правильним повернути їх законним володільцям.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень ст.331 КПК України, і, керуючись ст. 93 цього Кодексу, доходить висновку, що вартість проведених під час досудового слідства товарознавчих експертиз № 1884.1/1884-08 (282,47 грн.), № 1888.1/1888-08 (282,47 грн.), № 339 (219,10 грн.), №268 (282,47 грн.), 17 (282,47 грн.), всього на суму 1348 грн. 98 коп., підлягають покладенню на підсудного і зарахуванню НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області.

Розглядаючи долучені до справи заяви ОСОБА_1В (а.с.19), ОСОБА_10 (а.с.77), ОСОБА_15 (а.с.199), ОСОБА_14 (а.с.208), ОСОБА_3 (а.с. 246), які адресовані начальнику РВ ХГУ МВСУ в Харківській області, та в яких заявники просять визнати їх цивільними позивачами, суд виходить з наступного: Зазначені документи не містять найменування суду, відповідача, позовних вимог про стягнення збитків, тобто, не відповідають вимогам п.1,2,3 ч.2 ст. 119 ЦПК України щодо форми і змісту позовної заяви. Позовні заяви зазначеними особами відповідно до вимог закону не подавались, натомість, вони спрямували до суду письмові заяви про відмову від цього. Тому, відповідно до ч.1 ст. 118 ЦПК України, ці позови є не пред’явленими і не є предметом розгляду у межах цієї справи, що також відповідає волевиявленню потерпілих. При цьому суд також враховує, що такий висновок не тягне за собою порушення прав потерпілих на пред”явлення позову про відшкодування збитків від злочину, оскільки у разі потреби вони можуть бути реалізовані у порядку цивільного судочинства на підставі ч.4 ст. 28 КПК України.

Під час розгляду позову законного представника неповнолітнього потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_5 позову в сумі 6790 грн., а також позову потерпілого ОСОБА_17 в сумі 2770 грн., суд виходить з положень ст. 28 КПК України щодо права особи на його заявлення і визнає такими, що підлягають розгляду. На підставі ч.1 ст. 328 КПК України про вирішення позовів залежно від доведеності підстав і розміру, суд вважає, що вони повністю підтверджені зазначеними вище і дослідженими доказами пред’явленого обвинувачення. Підсудним ці позови визнані, згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, таке визнання є підставою для ухвалення рішення про їх задоволення, оскільки це не суперечить закону і не порушує прав інших осіб.

Керуючись ст.ст. 15-22, 257, 261, 275, 321-324, 332-339 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1,2 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 289 КК України.

Призначити ОСОБА_6 покарання: за ч.2 ст. 185 КК України – 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України – 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 187 КК України – 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України – 7 років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого, за ч.2 ст. 194 КК України – 4 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України – 6 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання за цим вироком визначити ОСОБА_6 у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднати до нього невідбуту частину покарання, призначеного попереднім вироком Московського районного суду м. Харкова від 06.03.07р. за ч.2 ст. 186, 69, 70 КК у вигляді 4р. п\в, яка складає, з урахуванням постанови Харківського районного суду Харківської області від 14.03.08р.про умовно-дострокове звільнення, 8 (вісім) місяців 14 днів.

Загальний строк покарання ОСОБА_6 за сукупністю обох цих вироків призначити у вигляді 7 (семи) років, 2 (двох) місяців позбавлення волі, із конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Термін покарання відраховувати із часу затримання – з 24 жовтня 2008 року.

Запобіжний захід стосовно засудженого, до набрання вироком чинності, залишити без змін у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі м. Харкова.

Речові докази: мобільний телефон „NOKIA-N 93” imeі 358842000503204, зданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10, повернути йому, як законному володільцю, за адресою: АДРЕСА_1), DVD плеєр «LQ» та 22 DVD дисків, здані на тимчасове зберігання потерпілому ОСОБА_17, повернути йому, як законному володільцю (місце реєстрації: пр. Курчатова, 25\18 м. Харків, місце перебування: вул. Харківська,3 с. Темнівка Харківського району Харківської області, Темнівська ВК-100).

Покласти на засудженого судові витрати і стягнути з ОСОБА_6 вартість експертиз в загальній сумі 1348 грн. 98 коп. на користь УДК в Харківській області,код 25574728, на рахунок 35229002000143, МФО 851011, для зарахування НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області.

Повністю задовольнити заявлені позови і стягнути з ОСОБА_6: 6790 (шість тисяч сімсот дев’яносто) грн. - на користь ОСОБА_5 (в’їзд Леднянський, 3, м. Харків), а також 2770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн. - на користь ОСОБА_17 (місце реєстрації: пр. Курчатова, 25\18 м. Харків, місце перебування: вул. Харківська,3 с. Темнівка Харківського району Харківської області, Темнівська ВК-100).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб: засудженим – з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками - з моменту його проголошення.

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий: С.В.Криворотов