Рішення № 54134206, 03.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/768/15 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/6044/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н. П.

суддів: Бойко С. М., Курій Н. М.

при секретарі Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» - ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 14 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» (80380, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Гряда, код ЄДРПОУ 05521130) на користь ОСОБА_3 (81115, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Оброшино, вул. Шкільна, 17) 580000,000 гривень (п»ятсот вісімдесят тисяч гривень) - грошових коштів, 4910,14 гривень (чотири тисячі дев»ятсот десять гривень 14 копійок) - 3% річних, 68563,13 гривень (шістдесят вісім тисяч п»ятсот шістдесят три гривні 13 копійок) - інфляційних витрат, а всього - 653473,27 (шістсот п»ятдесят три тисячі чотириста сімдесят три гривні 27 коп.) гривень. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржило КСП «Гряда».

Вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що розглядаючи даний спір, суд вийшов за межі позовних вимог, самостійно змінив предмет та підставу позову без посилання на норму матеріального чи процесуального права, яка б надавала суду такі повноваження. Такими діями суду було порушено принцип змагальності у цивільному судочинстві, який передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а також диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом не враховано, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з КСП «Гряда» безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат з покликанням на ст.1212 ЦК України. Саме такі позовні вимоги зазначено ним у позовній заяві та правильно відображено в описовій частині оскаржуваного рішення.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 02.03.2012 р. на загальних зборах членів КСП «Гряда «було прийнято рішення про отримання КСП «Гряда» поворотної фінансової допомоги від членів КСП «Гряда» ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в розмірі від 500 000 грн. до 600 000 грн. для погашення заборгованості КСП за договором кредиту. У зв»язку з чим ним було надано КСП поворотну фінансову допомогу в розмірі 580000 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства. Одночасно ним було передано керівнику КСП «Гряда» для підписання договір № 3/04 про надання поворотної фінансової допомоги від 27.04.2012 р., проте відповідач договір не підписав та не повернув йому запропонований ним варіант договору. У позовній заяві позивач зазначив, що перерахування коштів на рахунок КСП «Гряда» свідчило про вираження ним наміру вважати себе зобов»язаним, проте фактично оскільки договір між сторонами укладено не було, вважає, що перераховані ним КСП кошти підлягають поверненню, як безпідставно набуті відповідачем, у порядку, передбаченому ст.1212 ЦК України.

Крім того, апелянт зазначив, що незважаючи на предмет та підставу позову, покликаючись на ч.1 ст.1 та ч.1 ст.3 ЦПК України, районний суд дійшовши висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст.1212 ЦК України, без згоди позивача при вирішенні спору застосував норми закону, викладені в параграфі 1(Позика) глави 71 ЦК України.

При вирішенні спору, суд не врахував надані відповідачем докази, а саме: письмовий доказ твердження самого позивача у межах судової справи № 444/2693/13, де він однозначно стверджував, що між ним та КСП «Гряда» 27.04.2012 р. було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 3/04; зазначення призначення платежу на платіжному дорученні № 8707 від 27.04.2012 р. «поворотна фінансова допомога засновника згідно договору № 3/04 від 27.04.20102 р.»; рішення КСП «Гряда» про отримання поворотної фінансової допомоги, зокрема і від ОСОБА_3; рішення суду у справі № 444/2691/13 від 07.07.2014 р., що набрало законної сили та яке прямо встановлює, що договір між КСП «Гряда» та позивачем було укладено разом з іншими договорами про поворотну фінансову допомогу від 27.04.2012 р. з членами КСП.

Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що договір № 3/04 від 27.04.2012 р. про надання поворотної фінансової допомоги був укладений між ОСОБА_3 та КСП «Гряда». Проте, дослідження умов цього договору, що виходило за межі позовних вимог, а тому не відповідало вимогам цивільно-процесуального законодавства призвело до часткового задоволення позовних вимог з інших підстав, що не можна вважати законним та обґрунтованим.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до положень ч.1,ч.2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що 02.03.2012 р. на загальних зборах КСП «Гряда» було прийнято рішення про отримання КСП поворотної фінансової допомоги від членів КСП «Гряда» ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також від громадян ОСОБА_6, ОСОБА_3 в розмірі від 500 000 грн. до 600 000 грн. для погашення заборгованості перед банком за договором поруки від 30.11.2010 року, що підтверджується копією протоколу загальних зборів КСП «Гряда» від 02.03.2012 року.

27 квітня 2012 р. між КСП «Гряда» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 3/04 на суму 580 000 грн.

27 квітня 2012 року ОСОБА_3 перерахував КСП «Гряда» 580 000 грн. поворотної фінансової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням № 8707 від 27.04.2012 р. у якому призначення платежу позивачем зазначено - «поворотна фінансова допомога засновника згідно договору № 3/04 від 27.04.2012 р.»

29 жовтня 2014 р. ОСОБА_3 надіслав КСП «Гряда» лист - вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги, що підтверджується копіями листа-вимоги та опису вкладення у цінний лист з чеком ЛД УДППЗ «Укрпошта».

По даний час КСП «Гряда» вимогу ОСОБА_3 про повернення коштів не виконало.

Відповідно до правової позиції, висловленої у Постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року (судові палати у цивільних та господарських справах ВСУ) загальні підстави для виникнення зобов»язань у зв»язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв»язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Приписами ч.1 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося у не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних відносин у майбутньому певних цивільних прав і обов»язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 ЦК України.

Якщо ж зобов»язання не припиняється з підстав, передбачених ст.ст.11,600, 601, 604-607,609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов»язання). Набуття однією із сторін зобов»язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов»язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідач набув кошти за існування достатніх правових підстав - договору, який було укладено між ОСОБА_7 та КСП «Гряда» на підставі рішення загальних зборів КСП «Гряда» про отримання КСП поворотної фінансової допомоги від членів КСП «Гряда» ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також від громадян ОСОБА_6, ОСОБА_3 в розмірі від 500 000 грн. до 600 000 грн. для погашення заборгованості перед банком за договором поруки, та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Крім того, грошові кошти було отримано як поворотну фінансову допомогу (позику) за договором, реквізити якого позивач зазначив у платіжному дорученні № 8707 від 27.04.2012 р.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оспорювана сума поворотної фінансової допомоги не може вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні ст.1212 ЦК України.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої у Постанова ВСУ від 24.09.2014 р. (судова палати у цивільних справах ВСУ), ст.1212 ЦК України застосвується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст.1212 ЦК України. У т.ч. й щодо зобов»язання повернути майно потерпілому.

Відповідно до положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК України та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимог, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

На зазначене суд першої інстанції увагу не звернув, що привело до порушення судом при вирішенні справи норм процесуального права, що полягає в тому, що суд не розглянув спір, який було пред»явлено позивачем та розглянув позовні вимоги, яких позивач не заявляв.

Отже, враховуючи, що правовідносини сторін регулюються нормами зобов»язального права, а не ст.1212 ЦК України, на яку посилався позивач, як на правову підставу своїх вимог, рішення суду першої підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 14 серпня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Бойко С. М.

ОСОБА_8