Рішення № 54133317, 16.11.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6320/15-ц

Провадження №2/442/2223/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого суддіНагірної О.Б.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рибницької сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно по спадкуванню за заповітом, суд -

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою по вул.. Шевченка,46 в с.Майдан Дрогобицького району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.

Позовну заяву мотивує тим, відповідно до заповіту своєї матері ОСОБА_3, яка померла 21 серпня 1993 року, позивачка повинна успадкувати все її майно, яке їй належало на день смерті, а саме будинковолодіння по вул. Шевченка, 46 в с. Майдан Дрогобицького району Львівської області. На земельній ділянці площею 0, 25 га в с. Майдан по вул. Шевченка. 46 Дрогобицького району Львівської області померла побудувала будинок з господарськими будівлями, але в свій час не виробила право власності на будинковолодіння, але склала заповіт в користь позивачки. Однак після її смерті позивачка вчасно не оформила в нотаріальній конторі право на спадщину на будинковолодіння по ряду причин, але фактично прийняла спадщину, так як з дня свого народження по сьогоднішній день проживає в даному будинку, проводить там ремонт та доглядає за ним, веде домашнє господарство. Крім того вважає, що дане будинковолодіння і так належить їй, тому що вона має заповіт складений її матірю.

На звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як на будинок немає права власності.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачка по справі змушена в судовому порядку ставити питання про визнання права власності на це спадкове майно.

В судове засідання позивачка не зявилася, проте подала суду заяву, в якій просить справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак подав заяву про розгляд позову у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, не здійснюючи відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до вимогст.1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч. 1ст. 1296 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ч.2ст.1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно дост. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує йогоправо власності.

З заповіту, посвідченого ОСОБА_4, секретарем виконавчого комітету Новокропивницької сільської ради 20.02.1993 року №4 вбачається, що ОСОБА_3 заповіла в користь позивачки ОСОБА_2 все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося (а/с 6).

Свідоцтвом про народження стверджується, що матірю ОСОБА_5 є ОСОБА_3 ( а/с 13).

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 393859 (а/с 12) ОСОБА_3 померла 21.08.1993 року.

Приватним нотаріусом на звернення ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 41631790 та було розяснено, що для видачі такого спадкоємцеві необхідно представити правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки такий документ відсутній, тому рекомендовано звернутися до суду з приводу оформлення спадкових прав на вищезгадане майно.

Згідно до довідки виконавчого комітету Рибницької сільської ради від 16.11.2015 року № 1055 виданої у відповідності до даних по господарського обліку, за громадянкою ОСОБА_3 до дня її смерті, яка сталася 21.08.1993 обліковувалась земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно до довідки від 13.11.2015 року № 1042, виданої у відповідності до записів господарських книг Рибницької сільської ради, в даний час будинковолодіння № 46 по вул. Шевченка в селі Майдан Дрогобицького району рахується за громадянкою ОСОБА_3, яка померла 21.08.1993 року та балансі будинкоуправління не рахується.

З матеріалів справи встановлено, що спадкодавець належним чином не зареєструвала право власності на вказаний житловий будинок, не звернулась до відповідних органів для здійснення державної реєстрації права власності. Так, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, позивачка звернулася до нотаріальної контори, за видачею свідоцтва про право на спадщину, але таке їй не видано, оскільки право власності спадкодавця не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

У відповідності до положень п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що будинок № 46 по вул. Шевченка в селі Майдан Дрогобицького району Львівської області належав ОСОБА_3, але право власності у встановленому законом порядку зареєстроване нею не було, після її смерті позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом, подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, але з наведених вище причин нотаріус не може оформити право власності на вказане будинковоління позовслід задовольнити та визнати за позивачем право власності на будинок в порядку спадкування після смерті спадкодавця.

Керуючись ст.ст.11,15,16,182,392,1296,1297 ЦК України, ст. ст. 15, 60, 208, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: будинок № 46, що знаходиться за адресою по вул. Шевченка в селі Майдан Дрогобицького району Львівської області, житловою площею 41,2 кв.м. та допоміжною площею 20,8 м. кв. та господарські споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Нагірна О.Б.