Ухвала суду № 54132895, 05.12.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12324/15-к 1-кс/335/5872/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., за участю прокурора Федорченка К.В., підозрюваної ОСОБА_1, захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області Федорченко К.В., по кримінальному провадженню № 12015080000000434, за підозрою ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області Федорченка К.В. про арешт майна.

Як вбачається із клопотання, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080000000434 від 01.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 144-о від 02.06.2015 року, ОСОБА_5 призначено на посаду старшого інспектора з питань режимно-секретної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Так, 09.11.2015 року, в робочий час, до ОСОБА_5 який знаходився в будівлі, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, будинок № 158-б, звернулась директор ТОВ «Юридичний центр «Аудит лекс» (ЄДРПОУ:38732471) ОСОБА_1 з пропозицією надання йому неправомірної вигоди за формування, складання та передачу їй відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України, які проживають на території Запорізької області, з метою використання вказаної інформації для надання вищезазначеним особам юридичних послуг по перерахуванню пенсійного забезпечення. При цьому, ОСОБА_1, маючи на меті схилити ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних незаконних дій, запропонувала останньому грошову винагороду з розрахунку 5 грн. за передачу анкетних даних стосовно однієї особи пенсіонера-військовослужбовця запасу Збройних сил України.

На пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_5 відповів відмовою та повідомив, що вчинення ним вищевказаних дій є порушенням чинного законодавства і покладених на нього обов'язків по забезпеченню охорони державної таємниці.

Надалі, в період з 09.11.2015 року по 22.11.2015 року, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні наміри, неодноразово телефонувала ОСОБА_5 і в ході телефонних бесід схиляла ОСОБА_5 до одержання неправомірної вигоди за вчинення вищевказаних дій.

30.11.2015 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, будинок № 158-б, продовжуючи свої злочинні наміри, повідомила ОСОБА_5, що вона готова на даний момент передати йому неправомірну вигоду в розмірі 10000 грн. за формування, складання та передачу їй відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів 2000 осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України, які проживають на території Запорізької області.

У свою чергу на пропозицію ОСОБА_1 стосовно отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 відповів відмовою.

04.12.2015 року, приблизно о 12:05 годині, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, будинок № 158-б, продовжуючи свої злочинні наміри, повідомила ОСОБА_5, що вона готова на даний момент передати йому неправомірну вигоду в розмірі 10000 гривень за вчинення вищевказаних дій, на що ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_1 що він може сформувати, скласти та передати їй частину відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України, які проживають на території Запорізької області, у зв'язку з чим ОСОБА_1 домовилась з ОСОБА_5 про зустріч наприкінці робочого дня.

04.12.2015 року, приблизно о 17:05 годині, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні будівлі, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, будинок № 158-б, реалізовуючи свої злочинні наміри направлені на надання неправомірної вигоди, передала ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 4000 грн. у якості першої частини неправомірної вигоди за формування, складання та передачу їй відомостей про персональні переліки, домашні адреси та контактні номери телефонів 2000 осіб пенсіонерів-військовослужбовців запасу Збройних сил України які проживають на території Запорізької області, з метою їх подальшого використання у підприємницькій діяльності, після чого отримала від ОСОБА_5 сформований перелік із 886 вищевказаних осіб пенсіонерів-військовослужбовців на 12 аркушах.

Таким чином, ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

04.12.2015 року о 18 годині 35 хвилин, прокурором відділу прокуратури Запорізької області Федорченком К.В. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України

В порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, був проведений обшук ОСОБА_1, в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, а саме: мобільний телефон Самсунг, imei: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1 з ознаками зносу; мобільний телефон «Nokia» у чохлі розового кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» № НОМЕР_2 з ознаками зносу; грошові кошти в сумі 6000 гривень (в тому числі 3 купюри номіналом по 500 гривень, 22 купюри номіналом по 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень); грошові кошти у сумі 60 гривень з жіночої сумки.

Посилаючись на те, що вилучені в ході обшуку мобільні телефони були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, прокурор просить суд клопотання задовольнити та накласти арешт на майно, що було вилучено під час обшуку 04.12.2015 року підозрюваної ОСОБА_1, оскільки незастосування цього заходу на думку прокурора може зумовить труднощі або неможливість встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути в подальшому приховане, відчужене або пошкоджене.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити з підстав, які в ньому викладені.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисники частково заперечували проти задоволення клопотання. Просили відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на особисті грошові кошти в сумі 6 060 грн., які були вилучені в ході огляду місця події, а в іншій частині клопотання просили вирішити питання на розсуд суду. Зазначили, що твердження прокурора про те, що грошові кошти в сумі 6000 грн., призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правлпорушення є його припущення і жодним доказом не підтверджено.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За нормами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом України. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Враховуючи положення статті 167 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі, документи, гроші, які відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Інші речі під час обшуку не можуть бути тимчасово вилучені. А отже, у випадку тимчасового вилучення під час обшуку речей, прокурор повинен при зверненні до слідчого судді із клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст. 167 КПК України та ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080000000434 від 01.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного злочину ОСОБА_1

04.12.2015 року о 18 годині 35 хвилин, прокурором відділу прокуратури Запорізької області Федорченком К.В., в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

В ході затримання, особи підозрюваної в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, проведено її обшук, в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, а саме: мобільний телефон Самсунг, imei: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1 з ознаками зносу; мобільний телефон «Nokia» у чохлі розового кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» № НОМЕР_2 з ознаками зносу; грошові кошти в сумі 6000 гривень (в тому числі 3 купюри номіналом по 500 гривень, 22 купюри номіналом по 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень); грошові кошти у сумі 60 гривень з жіночої сумки.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки наявні достатні підстави вважати, що мобільні телефони були використані як засіб вчинення кримінального правопорушення, а грошові кошти в сумі 6000 грн. призначалися для схиляння ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, але не були йому передані у зв'язку з тим, що обіцянка ОСОБА_5 була виконана не в повному обсязі, слідчий суддя приходить до висновку, що мобільні телефони, які були вилучені у ході обшуку ОСОБА_1, а також грошові кошти, в сумі в сумі 6000 гривень підпадають під ознаки тимчасово вилученого майна, а тому наявні підстави для накладення арешту на вказане майно.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти в сумі 60 гривень, які були вилучені в ході обшуку ОСОБА_1 з жіночої сумки, оскільки прокурором не доведено, що зазначені грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а санкція ч. 1 ст. 369 КК України не передбачає конфіскації майна.

Враховуючи вищезазначені обставини у їх сукупності, клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області Федорченка К.В. про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області Федорченка К.В. про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

- мобільний телефон Самсунг, imei: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1 з ознаками зносу;

- мобільний телефон «Nokia» у чохлі розового кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» № НОМЕР_2 з ознаками зносу;

- грошові кошти в сумі 6000 гривень (в тому числі 3 купюри номіналом по 500 гривень, 22 купюри номіналом по 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень).

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, грошові кошти у сумі 60 гривень.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Запорізької області Федорченка К.В.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 грудня 2015 року.

Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2015 року.

Слідчий суддя: К.В.Гашук