Ухвала суду № 54130902, 01.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1836/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2015 року державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання відмови у поверненні 1379875,84 грн., викладеної в листі від 11 липня 2014 року №3696/02-80-05, протиправною, зобов'язання надати висновок про повернення коштів з відповідного бюджету та надати його для виконання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, передбаченому ст. 33 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19.04.2013 року між Вінницькою митницею та Вінницькою обласною філією ДП МВС України Спецсервіс (відокремленим структурним підрозділом ДП МВС України Спецсервіс) укладено договір № 153/13 на реалізацію транспортних засобів, вузлів, агрегатів, запасних частин до них та інших товарів, що перейшли у власність держави, і таких, строк зберігання яких під митним контролем закінчився, а власник не звернувся в установлений Митним кодексом України строк, на митних аукціонах, на товарній біржі або через підприємства торгівлі.

19.04.2013 до вказаного договору укладено додаткову угоду № 154/13 про порядок розрахунків за виконання зобовязань за договором.

Відповідно до акта № 45 від 30.05.2013 року відповідачем передано на реалізацію Вінницькій обласній філії ДП МВС України Спецсервіс лінію SACMI FILLING по видуву, пакуванню напоїв, соків з гомогенізованою мякіттю, продуктивністю 15600 пляш/год (далі - товар) вартістю 10780280,00 грн. (з яких 3890268,35 грн. становить податок на додану вартість).

При організації та проведенні торгів товар двічі уцінювався, що підтверджується актами уцінки та передачі в реалізацію на митному аукціоні від 02.07.2013 року та 01.08.2013 року.

Згідно з протоколом проведення митного аукціону №1 від 16.08.2013 року переможцем митного аукціону стало товариство з обмеженою відповідальністю "Експресбуд", що запропонувало ціну за виставлений лот в розмірі 6899379,20 грн.

Факт продажу лінії SACMI FILLING по видуву, пакуванню напоїв, соків з гомогенізованою мякіттю, продуктивністю 15600 пляш/год за 6899379,20 грн. (в тому числі 1149896,53 грн. податок на додану вартість) підтверджується видатковою накладною №1 від 27.08.2013 року.

21.08.2013 року позивач перерахував на рахунок відповідача 6651001,55 грн. (за вирахуванням 248377,65 грн. комісійної винагороди).

Кошти в сумі 6651001,55 грн. 22.08.2013 року Вінницькою митницею перераховані до державного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням № 693.

04.07.2014 року ДП МВС України Спецсервіс надіслало Вінницькій митниці лист вих. № 780/ВВ щодо повернення зайво перерахованих коштів для сплати податку на додану вартість.

Листом вих. № 3696/02-80-05 від 11.07.2014 Вінницька митниця повідомила про відсутність підстав для такого повернення коштів, зазначивши, що сума коштів, що підлягає перерахуванню Вінницькій митниці, визначається, виходячи з ціни реалізації за вирахуванням суми такого податку та комісійної винагороди (а. с. 13-15).

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем необґрунтовано відмовлено у поверненні позивачу коштів в сумі 1149896,53 грн., що є податком на додану вартість від суми, за яку був реалізований товар.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 243 Митного кодексу України товари, зазначені у частинах першій, другій, четвертій - шостій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України.

Процедуру організації та умови проведення митних аукціонів; реалізації на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі товарів і транспортних засобів, що перейшли у власність держави, і товарів, строк зберігання яких під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ними в установлений Митним кодексом України строк (далі - товари), механізм оцінки та уцінки таких товарів і розрахунків за реалізовані товари, а також спосіб розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації визначає Порядок організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. №607 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку митний орган, що здійснив вилучення товарів чи зберігає їх, укладає з організатором митного аукціону договір про їх реалізацію за визначену комісійну винагороду.

П. 32, 33 Порядку визначено, що під час митного аукціону аукціонний комітет забезпечує ведення протоколів щодо кожної аукціонної угоди (додаток 3), до яких заносяться номери і назви лотів, стартова і продажна ціна товарів, пропозиції учасників митного аукціону та відомості про переможців митного аукціону.

Протокол підписується ліцитатором і переможцем митного аукціону, що одержав право на придбання товару.

У протоколі проведення митного аукціону зазначаються суми коштів, що повинні бути сплачені за придбані товари переможцем митного аукціону, і номери рахунків (у разі сплати в безготівковій формі), на які переможцю митного аукціону потрібно внести кошти за придбані товари. Протокол передається до аукціонного комітету для затвердження.

Згідно з п. 45 Порядку кошти, одержані від реалізації аукціонних товарів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 4 пункту 2 цього Порядку, після вирахування сум комісійної винагороди перераховуються організатором митного аукціону, який реалізував зазначені товари, відповідно на рахунки митного органу протягом трьох днів (без урахування вихідних та святкових днів).

Згідно з протоколом №1 проведення митного аукціону від 16 серпня 2013 року лот №1 "ОСОБА_4 по видуву, пакуванню напоїв, соків з гомогенізованою мякіттю, продуктивністю 15600 пляш/год" проданий переможцю аукціону ТОВ Експресбуд за ціною 6899379,20 грн. (а. с. 56).

П.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого звязку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - субєктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як встановлено судом з видаткової накладної №1 від 27 серпня 2013 року та податкової накладної №6 від 21 серпня 2013 року, до суми 6899379,20 грн., за якою реалізовано "ОСОБА_4 по видуву, пакуванню напоїв, соків з гомогенізованою мякіттю, продуктивністю 15600 пляш/год", включено податок на додану вартість в сумі 1149896,53 грн.

Зазначеними доказами спростовуються доводи апеляційної скарги Вінницької митниці про те, що сума податку на додану вартість не була включена до вартості товару.

Вказану суму податку на додану вартість позивачем відображено у податковій декларації за серпень 2013 року.

21 серпня 2013 року позивач перерахував на рахунок Вінницької митниці вартість реалізованого товару в сумі 6651001,55 грн. за вирахуванням 248377,65 грн. комісійної винагороди, однак без вирахування податку на додану вартість.

Вказані обставини сторонами у справі не заперечуються.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки операція з реалізації майна Державним підприємством "Спецсервіс" оподатковується податком на додану вартість в загальному порядку, позивач зобов'язаний був перерахувати Вінницькій митниці вартість реалізованого майна за вирахуванням суми цього податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність відмови у поверненні коштів, що викладена у листі Вінницької митниці №3696/02-80-05 від 11.07.2015 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог на своїх повноважень, колегія суддів виходить з такого.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 301 Митного кодексу України, якою встановлено порядок повернення помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету сум митних платежів та Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Разом з тим, порядок повернення помилково перерахованих коштів з реалізації майна на митних аукціонах вказаними нормами не регулюється.

Не встановлено механізм повернення таких коштів і Порядком організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про зобов'язання надати висновок про повернення коштів ДП "Спецсервіс" з відповідного бюджету та надати його для виконання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, передбаченому ст. 33 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України.

Водночас, відсутність встановленого Законом механізму повернення помилково перерахованих коштів з реалізації майна на митних аукціонах не може бути підставою для відмови у судовому захисті порушеного права у випадку, якщо судом встановлено протиправність відмови у поверненні таких коштів відповідно до встановлених у справі обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та обрав спосіб захисту порушеного права, відповідний для забезпечення повного захисту прав позивача, а саме: шляхом стягнення надміру перерахованих коштів з Державного бюджету України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 грудня 2015 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4