Постанова № 54130811, 03.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/10430/15-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Гудіна Н.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Кравця О.О,

- ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 07 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» про визнання незаконними дії та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И Л А :

07 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ВП № 3847626 від 24.06.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору; визнати дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області щодо відмови у скасуванні постанови № 38471626 від 18.06.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження незаконними та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ВП № 38471626 від 18.03.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині щодо накладення арешту на житловий будинок № 30, розташований по вул..Зоринська, в м.Одеса, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 з ТОВ «ОСОБА_3 Аваль» самостійно, без допомоги відповідача, досягли домовленості щодо погашення заборгованості за виконавчим листом 1527/2-5014/11. Відповідачем з цього приводу ніяких дій не проводилось, тому і виконавчий збір у розмірі 552 869,58 грн., який підлягає стягненню з позивача на підставі оскаржуваної постанови, вона вважає безпідставним.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 07 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

На підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.12.2009р. у справі № 1527/2-5014/11 зазначеним судом 01.03.2012 року виданий виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 526 875,88 грн. та судових витрат.

17 червня 2013 року відповідачем в рамках виконавчого провадження № 38471626 прийнята постанова, якою відкрито виконавче провадження.

18 червня 2013 року постановою головного державного виконавця накладено арешт на все нерухоме майно позивача з забороною на його відчуження.

24 червня 2013 року головним державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 552 869,58 грн.

23 грудня 2013 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в зв'язку з перешкоджанням стягувача проведенню виконавчих дій, яке виразилось у відмові здійснити авансування витрат на проведення виконавчих дій).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не проводилось стягнення коштів з позивача на користь ТОВ «ОСОБА_3 Аваль», а тому стягнення з позивача виконавчого збору є безпідставним. При цьому, суд першої інстанції виходив з належності відповідача по справі.

Судова колегія вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, що має наслідком для його скасування, враховуючи наступне.

Частиною 4 ст.257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до змісту ст.2 Закону № 606 та ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

У пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що такими органами державної виконавчої служби є:

1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.

2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.

3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Ураховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не може виступати відповідачем в цій справі, оскільки є структурним підрозділом відповідного управління ДВС та не визначений Законом України Про державну виконавчу службу, як самостійний орган.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що позов пред'явлений до неналежного відповідача - відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в той час як належним відповідачем слід було визначити управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Оскільки на стадії апеляційного провадження суд позбавлений права замінити відповідача на належну особу, або притягнути її в якості другого відповідача, судова колегія вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з підстав його пред'явлення до неналежного відповідача.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, не врахував наведені норми права, що призвело до ухвалення невірного судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 07 серпня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, про відмову в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» про визнання незаконними дії та скасування постанов.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О.Кравець

Суддя: С.Д.Домусчі