Ухвала суду № 54130808, 03.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2062/14

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

представника апелянта ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України до публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі СДПІ) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» (далі ПАТ «Миколаївгаз») про стягнення податкового боргу в сумі 3 899 427,77 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість у вказаному розмірі, яка в добровільному порядку платником податку не сплачена.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі СДПІ ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 березня 2014 року ПАТ «Миколаївгаз» на підставі платіжного доручення № 7230 було перераховано 192 804,00 грн. податкових зобовязань зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2014 року (а.с.78).

31 березня 2014 року ПАТ «Миколаївгаз» звернулося до контролюючого органу із заявою про зарахування надміру сплачених грошових зобовязань в розмірі 192 804,00 грн., сплачених на підставі вказаного платіжного доручення № 7230, на код бюджетної класифікації 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

На дану заяву відповідача податковим органом була надана відповідь від 06 травня 2014 року за № 2584/10/20-227, в якій зазначено, що заява була розглянута, опрацьована та направлена на погодження до Центрального офісу з обслуговування великих платників. Також СДПІ у м. Одесі у цьому листі вказала, що враховуючи напруженість виконання індикативних показників зі збору платежів до Державного бюджету у квітні 2014 року, забезпечення своєчасних соціальних виплат питання щодо зарахування знаходиться на розгляді. Після отримання відповіді документи на зарахування будуть передані до Головного управління державної казначейської служби в Одеській області.

Незважаючи на заяву відповідача, СДПІ не врахувала суму 192 804,00 грн. в погашення податкового зобов'язання позивача з авансових внесків за квітень 2014 року.

У свою чергу, позивач, вважаючи, що станом на 01 травня 2014 року за ПАТ «Миколаївгаз» рахується податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 192 804,00 грн. та, керуючись статтею 59 Податкового кодексу України, склав та надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 05 травня 2014 року № 109-51 на суму боргу 192 804,00 грн. (а.с.11).

У червні 2014 року податковий борг був збільшений на 3 703 863,66 грн., на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року (справа № К-40278/09), якою податкове повідомлення-рішення №0001772301/01046 від 02 червня 2004 року на суму 3 703 863,66 грн. було визнано законним.

Керуючись статтею 59.5 Податкового кодексу України, позивач не направляв податкову вимогу на збільшену суму податкового боргу.

Водночас, ПАТ «Миколаївгаз», не погоджуючись з прийнятою податковою вимогою від 05 травня 2014 року № 109-51 на суму боргу 192 804,00 грн., оскаржив її в судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року (№ 814/1277/14) було скасовано вказану податкову вимогу (а.с.67-70). Дана постанова суду набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року.

У подальшому, ПАТ «Миколаївгаз» звернулося до суду з позовом про зобовязання СДПІ зарахувати суму переплати з податку на прибуток в розмірі 192 804,00 грн., сплачену на підставі платіжного доручення № 7230 від 28 березня 2014 року, на код бюджетної класифікації 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств», в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 192 804,00 грн. за квітень 2014 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року (№ 814/2682/14), позов задоволено та зобовязано СДПІ відобразити в особовому рахунку ПАТ «Миколаївгаз» за платежем «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств», код класифікації доходів бюджету 11024000, сплачені 28 березня 2014 року за платіжним дорученням № 7230 кошти в сумі 192 804,00 грн. як авансові внески з податку на прибуток підприємств за квітень 2014 року.

Дана постанова суду набрала законної сили, на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року (а.с.71-75).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2015 року було залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, якою відмовлено ПАТ «Миколаївгаз» в списанні податкового зобовязання на суму 3 703 863,66 грн., яке товариство вважало безнадійною заборгованістю (а.с.52-56).

Після цього, ПАТ «Миколаївгаз» 12 лютого 2015 року сплатило вказане узгоджене податкове зобовязання на 3 703 863,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3355 (а.с.77).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що контролюючим органом не доведено факт наявності у відповідача спірної суми податкового боргу, а тому позов є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі ПК України), податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тобто, з викладених норм Податкового кодексу вбачається, що платник податків повинен самостійно погасити нараховану суму грошового зобовязання, протягом 10 календарних днів, після узгодження податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, дії податкового органу у разі несплати узгодженого податкового повідомлення-рішення, у вказані вище строки, визначаються п.59.1 ст.59 ПК України, якою передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З моменту надіслання податкової вимоги, починає обчислюватись строк, за завершенням якого, у податкового органу виникає обов'язок звернутись до суду з позовом про стягнення коштів та продаж майна платника податків (п.95.2 ст.95 ПК України).

Аналізуючи вказані правові норми можливо дійти висновку, що існування податкової вимоги дає підстави податковому органу звернутися до суду про стягнення податкового боргу, а суду стягнути такий борг, за умови дотримання процедури його стягнення.

В той же час, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Керуючись нормою даної статті, податковий орган не надсилав нову податкову вимогу на суму 3 703 863,66 грн., яка виникла у червні 2014 року, у звязку з узгодженням податкового зобовязання.

У процесі розгляду даної справи іншим судовим рішенням було визнано протиправною вимогу контролюючого органу на суму 192 804,00 грн., а суму 3 703 863,66 грн. ПАТ «Миколаївгаз» сплатив 12 лютого 2015 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Тобто, сума податкового боргу в розмірі 3 703 863,66 грн., яку суд повинен був стягнути з підприємства була добровільно сплачена відповідачем.

Отже, суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив позивачу в позовних вимогах про стягнення податкового боргу, оскільки у відповідача на даний час відсутній такий борг.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України до публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова