Ухвала суду № 54130554, 19.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2015 рокусправа № 804/2476/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 804/2476/15

за позовом ОСОБА_1

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, в якій просила:

- скасувати рішення відповідача №109 від 12.01.2015 року та визнати це рішення таким, що порушує вимоги ст.47 Конституції України, Закон України Про приватизацію державного житлового фонду, накази Міністерства оборони України №1 від 03.01.1993р., №569 від 15.09.2011р. та права позивача на приватизацію займаного ним житла;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, як органу приватизації, щодо порушення вимог Конституції України, нормативно-правових актів (наказів Міністерства оборони України №569 від 15.09.2011р., №1 від 03.01.1999р.) та розглянути заяву позивача від 03.12.2014р. вх. №3012 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1, що займає позивач на підставі ордеру №395 від 07.06.1984 року на території відкритого військового містечка (селища міського типу), згідно нормативно-правових актів, Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджене Наказом МЖКГ №396 від 16.12.2009 року, що діють на момент ухвалення рішення;

- зобовязати відповідача прийняти рішення по заяві позивача згідно Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та вжити заходи щодо приватизації вищевказаної квартири позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року - закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1.

В обґрунтування ухвали суд вказав, що в даному випадку існує спір про право на приватизацію житла, тому даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на те, що відповідач своїм рішенням № 109 порушує право позивача на приватизацію займаної квартири.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у 2014 році позивач звернувся до відповідача з заявою щодо приватизації займаної квартири. Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська від 12.01.2015 року прийнято рішення № 109, яким відмовлено позивачу в приватизації займаного житла..

Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб'єктний та предметний склад.

Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що вона повинна містити у собі публічно-правовий спір.

В даному випадку, між сторонами виник спір, предметом оскарження якого є рішення КЕВ м.Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири.

Відповідно до ст.9 ЖК України право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду належить до житлових прав громадян.

Отже, спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту житлових прав, які позивач вважає порушеними.

За таких обставин, суд першої інстанцій обґрунтовано зазначив про те, що вказаний спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, оскільки приписами пункту 1 частині 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлює правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства.

При цьому, згідно із п.10 ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач не позбавлений можливості порушити питання про визнання неправомірним рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, під час вирішення справи у порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014р., в якій зазначено про те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу, яка відповідає вимогам ст..159 КАС України, у звязку з чим підстав для її скасування не існує.

Керуючись ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року по справі № 804/2476/15 - залишити без змін .

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:С.В. Чабаненко