Ухвала суду № 54130490, 03.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20115/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державної виконавчої служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» про визнання незаконними дій в частині та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою старшого державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ про арешт коштів боржника від 19.05.2015 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Трансмаш», у тому числі на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26046010014096, що відкритий в ПАТ «ВТБ Банк», код фінансової установи 321767, код валюти рахунку 980.

Однак, позивач вважає такі дії протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати вказану вище постанову та зняти арешт з рахунку із спеціальним режимом використання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що чинним законодавством чітко передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ) перебувало виконавче провадження ВП № 47292128 з примусового виконання наказу № 904/10244/14, виданого 06.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ «Трансмаш» на користь ТОВ «Прем'єр лізинг» заборгованості в сумі 30 162 041,60 грн. та судового збору - 73 080,00 грн.

Як вже було зазначено, постановою старшого державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ про арешт коштів боржника від 19.05.2015 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Трансмаш», у тому числі на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26046010014096, що відкритий в ПАТ «ВТБ Банк», код фінансової установи 321767, код валюти рахунку 980.

Судом встановлено, що на адресу Жовтневої районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надійшли заяви-розрахунки страхувальника: ТОВ «Трансмаш» від 02.04.2015, від 10.07.2015 № 10-07/15/1 та від 10.07.2015 № 10-07/15/2, копії на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам ТОВ «Трансмаш» за рахунок коштів Фонду на загальну суму 5 440,83 грн.

Жовтневою районною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснено фінансування в повному обсязі в сумі 5 440,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2666 від 10.04.2015 на суму 2 869,17 грн., № 5474 та № 5456 від 17.07.2015 на суми відповідно 1 443,26 грн. та 1 128,40 грн., але вказані суми матеріального забезпечення застрахованими особами так і не були отримані, в зв'язку з накладеним арештом на спеціальний рахунок по коштах Фонду.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справа, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 - XIV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77 - VIII.

Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» створено Фонд соціального страхування України.

Відповідно до п. 6 розділу VII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхувальник - роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку (№ 2604 - для страхувальників - суб'єктів господарювання, № 3711 - для бюджетних установ, організацій).

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок, відкритий бюджетними установами, організаціями у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Згідно з положеннями ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Як вже було зазначено, у відповідача перебувало виконавче провадження ВП № 47292128 з примусового виконання наказу № 904/10244/14, виданого 06.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ «Трансмаш» на користь ТОВ «Прем'єр лізинг» заборгованості в сумі 30 162 041,60 грн. та судового збору - 73 080,00 грн.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Приписами ч. ч. 1, 2, 3 та 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «ВТБ Банк» надано третій особі довідку № 46/500-08-2 від 18.02.2011 року, що підтверджує відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання для зарахування страхових коштів № 26046010014096, на який згодом було накладено арешт.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що накладаючи арешт на кошти боржника, в тому числі на ті, що знаходяться на окремому рахунку № 26046010014096, що відкритий в ПАТ «ВТБ Банк», відповідачем помилково не прийнято до уваги положень ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а у зв'язку з арештом окремого поточного рахунку по коштах Фонду, застраховані особи не мають змоги отримати матеріальне забезпечення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, колегія суддів встановила, що при зверненні з апеляційною скаргою апелянтом було надмірно сплачено судовий збір у розмірі 1339,8 грн. (замість 80,39 грн., які належали до сплати за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі), у зв'язку з чим ним подано клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

З огляду на це та з урахуванням приписів ст. 94 КАС України і п. 1 ч. 1 та ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судова колегія вважає за необхідне задовольнити подане клопотання апелянта та стягнути з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 1259,41 грн. (1339,8 грн.-80,39грн.).

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року - без змін.

Заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про повернення надмірно сплаченої суми судового збору - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної виконавчої служби України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 1259,41 грн. (одну тисячу двісті п'ятдесят дев'ять гривень сорок одну копійку).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.