Ухвала суду № 54130268, 02.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2015 рокусправа № 804/1686/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ( довіреність від 09.11.2015)

представника відповідача ОСОБА_2 ( довіреність від 30.09.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( далі Позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» ( далі Відповідач), в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у загальній сумі 202 334,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що підприємство не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме - 3 робочих місця, внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 153 284,76 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій своєчасно відповідачем не була сплачена, у зв'язку з чим була нарахована пеня у сумі 49 049,60 грн. (а.с.3-4)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року, та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було порушено вимоги статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме, не сплачено у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативів з працевлаштування на підприємстві визначеної законом кількості інвалідів. При цьому зазначають, що сплата адміністративно-господарських санкцій не ставиться законодавцем у залежність від вжиття роботодавцем необхідних заходів щодо працевлаштування інваліда. Звертають увагу на те, що надані звіти за формою 3-ПН містили відомості щодо вакансій не для інвалідів, а для всіх категорій громадян, без визначення їх особливого характеру - саме для інвалідів. (а.с.43-44)

ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» надало до суду заперечення на апеляційну скаргу , у яких зазначають про те, що з огляду на сезонну роботу підприємства ( тільки в опалювальний період) на підприємстві було працевлаштовано інвалідів не тільки за безстроковими трудовими договорами, але у 2012 році працевлаштовано трьох інвалідів за строковими договорами, що підтверджується долученими до заперечення доказами.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Позивача - Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому пояснив, що подання уточнюючого річного звіту форми 10 ПІ жодною законодавчо визначеною нормою не передбачено.

Представник Відповідача ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне і обґрунтоване, адже ними протягом 2012 року було створено саме 17 робочих місць для інвалідів, що підтверджується тим, що три особи працювали за строковими трудовими договорами, докази чого надані до суду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з наказом № 400-Д від 13.11.2014 року та на підставі направлення від вказаної дати Територіальною державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області у період з 18.11.2014р. по 19.11.2014р. проведено позапланову перевірку додержання ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено ОСОБА_1. ( а.с.9-12)

Згідно з висновками вказаного ОСОБА_3 допущено порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яке полягає в тому, що згідно середньооблікової кількості працівників на підприємстві має бути створено 17 робочих місць для інвалідів. По факту згідно наказів про прийом на роботу у трудових відносинах з підприємством перебувало 14 працівників, а на підставі укладених трудових угод у трудових відносинах перебували три особи (ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6В.), які, за позицією перевіряючи, згідно вимог діючого законодавства не повинні бути зараховані до середньооблікової кількості штатних працівників ( не враховуються особи, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами). (а.с.11) Будь-яких інших порушень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ОСОБА_3 не містить.

ОСОБА_7 перевірки направлено Інспекцією на адресу Позивача 14.12.2015 року (а.с. 8) що в подальшому і стало підставою для звернення Фонду соціального захисту інвалідів до суду.

Щодо фактичних обставин справи спору між сторонами не виникало.

За позицією підприємства, з огляду на специфіку їх роботи ( підприємство працює у повному складі лише в опалюваний період), ними фактично створено 17 робочих місць для інвалідів, з яких 14 осіб-інвалідів працювало по безстрокових трудових договорах, а три особи-інваліди, по трудових угодах у опалюваний період. Оскільки на кінець 2012 року на підприємстві рахувалось працюючими 17 інвалідів, що в свою чергу свідчить про створення на підприємстві 17 робочих місць для інвалідів, вважають, що ними приписи статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не порушено.

За позицією Фонду соціального захисту інвалідів, оскільки у поданому Відповідачем ОСОБА_8 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма № 10-ІІІ) вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 413 осіб, в звязку з чим кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 вказаного Закону становить 17 особи, а фактично на підприємстві Відповідача у 2012 році працювало лише 14 осіб, яким встановлено інвалідність, то за три робочих місця підприємство до 15 квітня 2013 року мало б самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 153284.76 грн. Так як санкції не сплачено, додатково нарахована і пеня у розмірі 49049.60 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності Фондом порушення ОСОБА_3 приписів статті 19 вказаного Закону.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п. п. 3 п. 5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Як встановлено у судовому засіданні Фонд у період з 2012 року по 2015 рік будь-яких перевірок відносно ОСОБА_3 не здійснював, та будь-яких порушень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не виявляв.

Згідно з ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників, якщо кількість працюючих від 8 до 25 чоловік - встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця.

ОСОБА_3, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Обовязок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обовязком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоровя, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Виходячи з аналізу положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», колегія суддів приходить до висновку, що створення робочих місць для інвалідів та їх працевлаштування не є тотожними поняттями.

Відповідно до матеріалів справи, підприємство Позивача є виробником теплової енергії, відповідно до ліцензії Серія АВ № 501412 від 08.07.2010р. При цьому ПАТ Дніпродзержинська ТЕЦ, є сезонним підприємством, яке фактично працює тільки в опалювальний період з жовтня по квітень поточного року.

У зв'язку з цим, ПАТ Дніпродзержинська ТЕЦ 10.04.2012 року зверталось до директора Дніпродзержинського міського центру зайнятості з листом вих. № 811/03, в якому просило прийняти до уваги, що з закінченням опалювального сезону погіршується фінансовий стан підприємства в наслідок зменшення об'ємів виробництва, надходжень грошових коштів за сповиту теплову енергію та на підставі проколу правління ПАТ Дніпродзержинська ТЕЦ № 2 від 01.02.2012 р., та у відповідності до ч.3 ст. 32 КЗпП України та п.4.5 розділу 4 колективного договору між трудовим колективом на підприємстві наказом № 27 від 01.02.2012 р. введений скорочений робочий тиждень з 02.04.2012 року по 01.10.2012 рік, припинено прийом на вільні вакантні місця. В зв'язку з цим, ПАТ Дніпродзержинська ТЕЦ просило термін подання звіту про наявність вакансій по формі 3 - ПН перенести на 03.10.2012 року. (а.с.23)

Водночас, про наявність вакантних місць (вакансій), ПАТ Дніпродзержинська ТЕЦ 05.01.2012р.; 13.01.2012р.; 14.05.2012р.; 12.09.2012р.; 11.10.2012р.; 18.10.2012р.; 23.10.2012р. та 25.10.2012 року, повідомляло Дніпродзержинський міський центр зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПH "ОСОБА_8 про наявність вакансій", яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420. (а.с.24-31)

Матеріалами справи не спростовано, що протягом 2012 року інваліди безпосередньо для працевлаштування на підприємство, крім тих, що були прийняті на роботу, не зверталися, та від Дніпродзержинського міського центру зайнятості чи інших організацій (органів) як такі, що бажали працевлаштуватися - не направлялись.

В той же час, як встановлено перевіркою Інспекції по праці та не спростовано сторонами, по факту на час подання звіту 10-ІП за 2012 рік на підприємстві фактично працювало 17 осіб -інвалідів, 14 з яких - за безстроковими трудовими договорами, та три особи-інваліди за трудовими угодами, що визнається колегією суддів як доведений факт створення на підприємстві 17 робочих місць для інвалідів.

Оскільки відповідачем виконані вимоги, покладені на нього розділом IV Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

У межах доводів апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 03 грудня 2015 року.

Головуючий:Л.М. Нагорна

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:О.О. Круговий