Ухвала суду № 54130258, 02.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2015 рокусправа № 804/1643/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Гефест плюс»

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ПП «Гефест плюс» у січні 2015 року звернулося до суд з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «Гефест плюс» в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за липень, серпень, вересень 2014 року та зобов'язати Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ПП «Гефест плюс» за липень, серпень, вересень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та правомірності дій податкового органу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно пункту 4.3 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів(послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів(послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з листа Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 20408/10/22-01 від 25.12.2014, копія якого міститься в матеріалах справи, податковим органом було здійснено коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Гефест плюс» за липень, серпень, вересень 2014 року в інформаційних базах АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі Акту перевірки № 1934/22-01/36041151 від 28.11.2014.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем коригування в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Гефест плюс» здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалася, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом на підставі Акту перевірки № 1934/22-01/36041151 від 28.11.2014 не приймалися, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

Належним способом поновлення порушеного права позивача в цьому випадку є відновлення в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за вказаний період.

Доводи апелянта, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем не призводить до порушення прав платника податків, адже не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка може бути здійснена за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою виявлення платників податків, що підлягають документальній перевірці.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року в адміністративній справі № 804/1643/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04 грудня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров