Постанова № 54130232, 08.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2015 року № 826/13029/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Надра» проскасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001311701,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001311701.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом безпідставно зроблено висновки щодо заниження позивачем у перевіряємий період доходу, у зв'язку із не відображенням отриманого від ПАТ «КБ «Надра» додаткового блага у вигляді анулювання кредитної заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Третя особа в судове засідання уповноваженого представника не направила, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судове засідання 16.09.2015 р. не з'явився представник третьої особи, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 24.02.2015 р. №199/26-54-17-01-17 (надалі - Акт перевірки)

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та пп. 164.2.17. ст. 164 та п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18 792,00 грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцію у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001311701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 23 660,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 18 792,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 868,00 грн.

За наслідками повторного адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 05.06.2015 р. №5294/ц/99-99-10-01-03-14 оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001311701 було залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач вважає прийняте податковим органом рішення протиправним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та суперечить нормам чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим просить його скасувати.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З Акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не задекларовано дохід у розмірі 111 890,60 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором та не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2005 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір кредитної лінії №150/ЕМК06/2005-840 про надання кредиту в сумі 4700 доларів США для споживчих потреб, за яким кредит мав бути повернений до 20.10.2006 року та сплачені за користування кредитом відсотки у розмірі 24% річних.

04.06.2007 року Оболонським районним судом м. Києва було винесено рішення № 2-2745/2007 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором № 150/ЕМК06/2005-840 від 30.06.2005 року, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» суму заборгованості у розмірі 30 776,33 грн.

19.12.2013 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 150/ЕМК06/2005-840 від 30.06.2005 року, відповідно до якої сторони дійшли домовленості про припинення дії договору шляхом прощення нарахованих та прострочених відсотків, відміни штрафних санкцій (штрафи, пені, індекси інфляції) в розмірі 14 003,83 доларів США при умові виконання позичальником протягом одного дня обов'язку щодо погашення іншої заборгованості за тілом кредиту та нарахованими/простроченими комісіями (за наявності) в розмірі 3 091,39 доларів США.

Висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі листа ПАТ «КБ «Надра» від 09.10.2014 року №2251/10, яким ПАТ "КБ "Надра" повідомило відповідача про списання кредитної заборгованості позивача.

За результатами перевірки, контролюючим органом встановлено, що декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік позивачем до податкового органу не подавалось.

У пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання ( прощеного ) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У п. 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 ПК України, платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що сума прощеного (анульованого) боргу є доходом особи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в порядку п. 167.1 ст. 167 і п. 176.1 ст. 176 ПК України лише в частині суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту.

При цьому, прощення боргу за відсотками по кредиту та штрафними санкціями оподатковуваним доходом фізичної особи не є і, відповідно, на таку суму прощеного (анульованого) боргу не поширюються вимоги п. 167.1 ст. 167 і п. 176.1 ст. 176 ПК України.

Тож, вирішуючи спірні правовідносини слід встановити правовий статус всіх складових суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитом (тіло кредиту, пеня, відсотки за кредитом й тощо).

Аналогічний правовий підхід викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду від 21 квітня 2015 року № К/800/60395/14 у справі № 810/3628/14.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, укладеною Додатковою угодою позивачу прощено частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками та скасовано стягнення штрафних санкцій в розмірі 14 003,83 долари США. Прощення боргу за тілом кредиту не відбувалось.

З наведеного вбачається, що зазначена відповідачем сума податку на доходи фізичних осіб у спірному податковому повідомленні-рішенні оподаткуванню не підлягає, а тому податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001311701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва від 10.03.2015 р. № 0001311701.

3. Судові витрати в розмірі 182,70 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок асигнувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук