Постанова № 54130018, 08.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2015 року № 826/13866/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Малого приватного підприємства «АСВА»

до

Київської міжрегіональної митниці ДФС

про

визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Мале приватне підприємство «АСВА» (далі – МПП «АСВА», позивач) з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці ДФС (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 100250003/2015/000023/2 та визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250003/2015/00059.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було помилково застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесені картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки ним були надані всі наявні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Київська міжрегіональна митниця ДФС, в своїх запереченнях просила суд в задоволенні адміністративного позову МПП «АСВА» повністю відмовити, оскільки при винесенні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, причину не явки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2015 року між QINGDAO DOUBLESTAR TIRE INDUSTRIAL CO., LTD (за контрактом – продавець) та малим приватним підприємством «АСВА» (за контрактом – покупець) було укладено контракт (зовнішньоекономічний договір) № DS-HW-2014-1906-Z, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставляти та продавати покупцю товар у кількості, асортименті та за ціною у відповідності до інвойсів щодо кожної конкретної поставки.

02 червня 2015 року позивач в порядку електронного декларування подав до Київської міжрегіональної митниці ДФС митну декларацію № 100250003/2015/077972 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом від 05 січня 2015 року № DS-HW-2014-1906-Z, а саме:

- шини пневматичні гумові нові, безкамерні, для експлуатації на вантажних автомобілях по шосейним дорогам з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожній: Модель 13R22.5-18, арт. DSR158 – 8 шт. Модель 13R22.5-18, арт. DSR168 – 2 шт. Модель 215/75 R17.5-16, арт. DSR116 – 70 шт. Модель 215/75 R17.5-18, арт. DSR08А – 140 шт. Модель 215/75 R17.5-18, арт. DSR116 – 8 шт. Модель 235/75 R17.5-18, арт. DSR116 – 80 шт. Модель 245/70 R19.5-16, арт. DSR116 – 2 шт. Модель 245/70R19.5-16, арт. DSR0 8А – 8 шт. Модель 295/80R22.5-18, арт. DSR2 66 – 32 шт. Модель 295/80R22.5-18, арт. DSR 08А – 47 шт. Модель 315/60R22.5-16, арт. DSR116 – 12 шт. Модель 315/60R22.5-16, арт. DSR165 – 12 шт. Модель 315/70R22.5-18, арт. DSR08А – 32 шт. Модель 315/80R22.5-18, арт. DSR266 – 20 шт. Модель 315/80R22.5-18, арт. DSR08А – 40 шт. Модель 315/80R22.5-20, арт. DSR668 – 5 шт. Модель 385/55R22.5-20, арт. DSR118 – 6 шт. Модель 385/65R22.5-20, арт. DSR118 – 94 шт. Модель 385/65R22.5-20, арт. DSR566 – 20 шт. Країна виробництва – CN. Торговельна марка – DOUBLESTAR. Виробник QINGDAO DOUBLESTAR TIRE INDUSTRIAL CO., LTD.

Одночасно, МПП «АСВА» було подано до контролюючого ряд документів, що підтверджує заявлену митну вартість ввезених товарів: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародні автомобільні накладні (CMR); контракт (зовнішньоекономічний договір) МПП «АСВА»; додаткову угоду від 23 березня 2015 року; інвойс № 15Z0607-0470; пакувальний лист; коносамент ТАО 15339; сертифікат про походження товару; копію митної декларації країни відправника.

За наслідками опрацювання наданих МПП «АСВА» документів у Київської міжрегіональної митниці ДФС виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів.

Так, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з’ясовано що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.

При цьому, слід зазначити, що за МД від 02 червня 2015 року спрацювали критерії автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Державної митної служби України (далі – АСАУР) за кодами: 101-1 – витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів; 103-1 – перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби; 105-2 – контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товару; 107-3 – контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, а декларантом не було надано банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару.

Враховуючи викладене декларанту було запропоновано (електронним повідомленням) надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- якщо рахунок сплачено: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності);

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року № 984/21296);

- копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, прайс-листи виробника товару;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини;

- інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Позивачем на вимогу контролюючого органу стосовно надання додаткових документів 03 червня 2015 року було подано: прайс-лист; лист МПП «АСВА» про відсутність плати за використання торговельної марки; платіжне доручення (SWIFT) від 05 лютого 2015 року; рахунок-фактуру на перевезення.

При цьому, виписку з бухгалтерської документації та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, декларантом не надано.

За наслідками опрацювання додатково наданих МПП «АСВА» документів на вимогу митного органу, останній прийшов до висновку про відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, оскільки документи мали розбіжності та були подані не в повному обсязі.

На виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250003/2015/00059.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 11 червня 2015 року № 100250003/2015/000023/2.

Зокрема, відповідно до рішення № 100250003/2015/000023/2 митна вартість визначена 127, 2800 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами МПП «АСВА», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34-1 ч.1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Положеннями статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Відповідно до ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття рішення 11 червня 2015 року № 100250003/2015/000023/2 стало заявлення позивачем митної вартості товару меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України та невідповідність наданих до митного оформлення документам умовам поставки.

Зокрема, під час дослідження наданих до митного оформлення МПП «АСВА» документів спрацювала система АСАУР, якою було згенеровано критерій ризику «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару від 11 червня 2015 року № 100250003/2015/000023/2, через неподання декларантом документів, які підтверджують митну вартість товарів, посадовою особою митниці було здійснено вказаний захід, відповідно до положень ч. 2 статті 53 МК України.

У той же час, матеріалами справи встановлено, що для підтвердження митної вартості товарів, зазначених в МД від 02 червня 2015 року МПП «АСВА» до контролюючого органу було надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародні автомобільні накладні; контракт (зовнішньоекономічний договір); додаткову угоду до контракту; інвойс; пакувальний лист; коносамент; сертифікат про походження товару; копію митної декларації країни відправника, що відповідає вимог ч. 2 статті 53 МК України.

Суд звертає увагу на ту обставину, що хоча в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено факт неподання декларантом банківських платіжних документів, невиконання такого обов’язку, визначеного п. 4 ч. 2 статті 53 МК України, встановлено під час розгляду даної справи.

Отже, відповідачем було розпочато процедуру консультацій та витребувано додаткові документи (якщо рахунок сплачено: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року № 984/21296); копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта) правомірно.

Водночас, за результатами розгляду додатково поданих документів відповідачем встановлено, що прайс-лист адресовано виключно до фірми ASVA Small Private Enterprise та не розповсюджується на інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що суперечить самій суті прайс-листа, тобто має суб’єктивну спрямованість.

Також, прайс-лист не містить початкової та кінцевої дати дії ціни, умов плати, тощо.

Згідно з п. 4.1.1 та п 4.1.2 контракту від 05 січня 2015 року № DS-HW-2014-1906-Z «Покупатель оплачивает 30% в течение 10 дней после подписания контракт» (що складає 22 653, 60 USD та повинна бути сплачена до 14 січня 2015 року) та «Покупатель оплачивает 70% перед погрузкой товара» відповідно.

Однак, всупереч зазначеним умовам контракту сплата 30% відбулась не у зазначений термін, а лише 05 лютого 2015 року у сумі 23853, 60 USD, що підтверджується наданим платіжним дорученням.

Крім того, у висновку Київської ТПП експерт посилається на ціни Малазійської біржі каучуку при існуванні Китайської товарної біржі у той час, коли товар виготовлений в Китаї. Експерт зазначає про падіння цін на каучуковому ф’ючерсі на 3% з грудня 2014 року по лютий 2015 року, проте у порівнянні цін артикулів шин спостерігається падіння ціни до 18%. Пояснень щодо значного падіння вартості товарів не надано.

Суд зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення 11 червня 2015 року № 100250003/2015/000023/2 митну вартість товару за вказаних обставин було скориговано із застосуванням резервного методу, що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях – МД № 100270002/2015/254357, 125130012/2015/461229, 125130012/2015/461229, 110130000/2015/501470.

Водночас, згідно вказаного вище рішення, методи 2а, 2-б не застосовані у зв’язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, що ввезені на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари; методи 2-в, 2-г не застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості та відсутності прохання декларанта щодо їх застосування.

Враховуючи викладене вище, суд при розгляді вказаної справи, виходить з наступного.

Під час розгляду справи було досліджено всі надані позивачем документи відповідачу для здійснення митного оформлення товарів із визначеною митною вартістю за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Судом встановлено, що розбіжності та ознаки підробки в них відсутні, а наявні відомості повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, з урахуванням додатково наданих документів під час процедури консультації.

Судом встанволено, що початкова загальна вартість контракту від 11 червня 2015 року становила 79 512, 00 USD.

В подальшому, після укладання 23 березня 2015 року Додатку № 1 до контракту, його вартість склала 69 024, 00 USD та була у повному обсязі сплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями від 05 лютого 2015 року та 31 березня 2015 року.

13 квітня 2015 року у порту QINGDAO, Китай, товар було прийнято перевізником - UMI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD, на підтвердження чого надано коносамент TAO 15339.

Перевізником було виставлено декларанту рахунок-фактуру № LS-3883154 від 02 червня 2015 року на оплату морського перевезення товарів за межами державного кордону України у розмірі 46 785, 20 грн.

Для додаткового підтвердження вартості транспортування, перевізником надано довідку від 02 червня 2015 року № 133164, відповідно до якої вартість перевезення товарів до державного кордону України склала 46 785, 20 грн.

Митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов’язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У той же час, сам факт ненадання в повному обсязі документів, які були витребувані контролюючим органом не може бути самостійною підставою для визначення відповідачем митної вартості, за умови що подані додаткові документи містять в собі відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та відсутність яких обумовило необхідність проведення процедури консультацій.

Як встановлено під час розгляду справи такі документи декларантом повивача були надані.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем документи, які підтверджують митну вартість товару за МД від 02 червня 2015 року № 100250003/2015/077972 є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у їх достовірності, на підставі чого були витребувані додаткові документи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11 червня 2015 року № 100250003/2015/000023/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Підлягає до задоволення, за вказаних обставин, і вимога щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняття митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250003/2015/00059, оскільки на час прийняття вказаного рішення були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб’єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Малого приватного підприємства «АСВА» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 100250003/2015/000023/2 від 11 червня 2015 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250003/2015/00059.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Малого приватного підприємства «АСВА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко