Постанова № 54129161, 20.12.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. справа № 2a-4100/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 28.11.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів»звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 28.11.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення статті 200 Податкового кодексу України винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 9139 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4570 грн. на підставі помилкового висновку, що сплачена сума за надані позивачу відкритим акціонерним товариством «Індуктор»послуги оренди виробничих приміщень та відпуску електроенергії сплачено не постачальнику таких послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав вказаних в позовній заві.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив із мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача, крім того суду пояснив, що здійснена позивачем у липні 2011 року сплата податку на додану вартість не може вважатися сплатою податку отримувачем послуг постачальнику таких послуг, оскільки послуги з оренди виробничих приміщень та відпуску електроенергії надавалися позивачу відкритим акціонерним товариством «Індуктор», а кошти, які позивачем зазначені як податок на додану вартість за ці послуги сплачено філії завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор», внаслідок чого, у відповідності до статті 200 Податкового кодексу України сума 9139 грн. відємного значення податку на додану вартість за серпень 2011 року не дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких послуг. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів»зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 12.11.2007 року, про що свідчить копія довідки серії АА № 025880 з ЄДРПОУ, видана Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області 31.10.2008 року (а.с.40). На податковий облік позивач взятий 13.11.2007 року, є платником податку на додану вартість з 01.08.2008 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію за №100150409, що підтверджується актом перевірки позивача (а.с.10).

Між позивачем та ВАТ «Індуктор»12.03.2008 року укладено договір оренди (найму) за №1/03-08 згідно з яким позивач платно користується приміщенням для здійснення господарської (підприємницької) діяльності. Вказаним договором визначені умови здійснення орендної плати та оплати за відшкодування вартості відпущеної електроенергії, визначений спосіб оплати безготівковий перерахунок на поточний рахунок орендодавця (а.с.34-37).

З 25.08.2010 року набрав юридичної сили додаток до вказаного договору оренди (найму) за №1/03-08 від 12.03.2008 року, яким внесли зміни у пункт 8 вказаного договору про те, що орендна плата, відшкодування вартості використаної електроенергії, відшкодування плати за дощові стоки вносяться позивачем на розрахунковий рахунок філії заводу «Оснастка»ВАТ «Індуктор»(а.с.38).

ВАТ «Індуктор»на підставі акту надання послуг № 252 від 29.07.2011 року виписано позивачу податкову накладну за № 21 від 29.07.2011 року щодо поставлених послуг оренди та послуг по відпуску електроенергії на загальну суму 54 833, 10 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 9 138, 85 гривень (а.с.33, 39).

Позивачем за отримані послуги електропостачання та оренди сплачено ВАТ «Індуктор», шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок філії - заводу «Оснастка», що підтверджується копіями платіжних доручень № 415 від 29.06.2011 року, №467 від 08.07.2011 року, № 502 від 22.07.2011 року, № 513 26.07.2011 року (а.с.29-32).

З суми спаленого позивачем податку на додану вартість в розмірі 9 138, 85 грн. в ціні отриманих від ВАТ «Індуктор»послуг за липень 2011 року сформовано відємне значення вказаного податку та їх включено до складу податкового кредиту з даного податку за цей період, а постачальником послуг ВАТ «Індуктор»- до складу зобовязань з цього податку.

Позивачем 20.09.2011 року подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, де, в тому числі, до складу сум бюджетного відшкодування включено 9 138, 85 гривень податку сплаченого позивачем у липні 2011 року в ціні отриманих послуг від ВАТ «Індуктор»(а.с. 25-27).

З питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками якої складено акт перевірки за №10708/23-3/35516783 від 16.11.2011 року (а.с.8-23).

За наслідками розгляду вказаного акту відповідачем 28.11.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 9139 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4570 грн. (а.с.24).

Висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що позивачем порушено підпункти 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на 9139 грн. Підставою для встановлення такого висновку слугував той факт, що оплата за надані послуги перерахована на розрахунковий рахунок філії завод «Оснастка»ВАТ «Індуктор», яка є відособленим структурним підрозділом Товариства та не являється постачальником послуг позивачу, а свідоцтво платника податку на додану вартість філії завод «Оснастка»ВАТ «Індуктор»скасовано.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

В пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункті 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

При цьому, бюджетним відшкодуванням згідно із підпунктом 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України є відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.7 статті 7 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Крім того, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті198 цього Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 цього Кодексу).

Як встановлено судом і не заперечується відповідачем позивач отримав послуги від ВАТ «Індуктор»щодо оренди приміщення, використання електроенергії, дощових стоків. Розрахунок за ці послуги з ВАТ «Індуктор»проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок філії - заводу «Оснастка»

Суд вважає невірними висновки відповідача про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при зарахуванні сум сплаченого податку філії - завод «Оснастка»ВАТ «Індуктор»до відємного значення податку на додану вартість за липень 2011 року, формуванні з цих сум податкового кредиту та заявлення їх до бюджетного відшкодування, а також не здійснення позивачем фактичної сплати сум податку у попередніх податкових періодах ВАТ «Індуктор», виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Філія - завод «Оснастка»є структурним підрозділом ВАТ «Індуктор»і не являється юридичною особою. Для обслуговування створеної філії - заводу «Оснастка»ВАТ «Індуктор» відкрито рахунок в АТ «Укрсиббанк».

Як вже встановлено судом, позивачем та ВАТ «Індуктор»25.08.2010 року додатком до договору оренди (найму) за №1/03-08 від 12.03.2008 року змінено пункт 8 даного договору та обумовлено внесення з 25.08.2010 року орендної плати, відшкодування вартості використаної електроенергії, відшкодування плати за дощові стоки на розрахунковий рахунок філії - заводу «Оснастка»ВАТ «Індуктор».

Сплачені в липні 2011 року на такий рахунок кошти отримані ВАТ «Індуктор», ним оприбутковані, а включений в ціну наданих послуг податок на додану вартість внесений до складу податкових зобовязань акціонерного товариства та сплачений до бюджету (а.с.47).

Таким чином, позивачем правомірно визначена в серпні 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість та є правомірним заявлення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість сплачені в ціні отриманих в липні 2011 року від ВАТ «Індуктор»послуг, а здійснення перерахування коштів, в тому числі податку на додану вартість в оплату наданих послуг на розрахунковий рахунок його філії (структурного підрозділу) є фактичною сплатою за ці послуги постачальнику.

За таких обставин, є протиправним зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 9139 грн. Як наслідок є протиправним застосування до нього штрафних (фінансових) санкції в розмірі 4570 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську за № НОМЕР_1 від 28.11.2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 139 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 4570 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя/підпис/ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 26.12.2011 року.