Постанова № 54128813, 01.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 р. Справа №805/4615/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Маковецькій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довір. від 21.10.2015 року б/н

від відповідача ОСОБА_2 довір. від 01.09.2015 року № 1

від третьої особи ОСОБА_2 довір. від 15.10.2015 року № 15

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

третя особа Головне управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень рішень

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень рішень:

- від 18.05.2015 року № 0000222201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3251 грн. 10 коп.;

- від 18.05.2015 року № 0000212201/10520 про збільшення суми грошового зобовязання за адміністративним штрафом в сумі 510 грн.;

- від 18.05.2015 року № 0000232201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що акт перевірки, на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення, які оскаржуються, складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки наказ та направлення на перевірку позивачу не надавались, підстав для проведення фактичної перевірки в розумінні ст. 80 Податкового кодексу України та ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у відповідача не було.

Зазначає, що в порушення п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, який передбачає реєстрацію акту перевірки не пізніше наступного робочого дня, акт перевірки, яка фактично відбувалась 30.03.2015 року, зареєстрований в органі ДФС за місцем здійснення діяльності СПД - 09.4.2015 року та ще раз за місцем реєстрації субєкта господарювання - 21.04.2015 року.

Наполягає на тому, що факт реалізації пляшки горілки на суму 33 грн. не мав місце, оскільки горілка такої марки на реалізації в магазині позивача взагалі відсутня.

Наголошує на тому, що перевірка наявності готівки у касовому апараті цілком відповідає Zet - звіту, сума готівки та сума з карткового банківського терміналу відповідають сумі, зазначеній у звіті РРО, звіт з карткового банківського терміналу перевіряючими не вимагався, тому вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушенняя позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначає, що усі необхідні для здійснення торгівлі документи у позивача були в наявності та надані в копіях, оригінали зберігались у сейфі, доступу до якого під час проведення перевірки у працівника не було.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування та по факту встановлених під час перевірки порушень.

Вказує на те, що перевірка проведена на підставі наказу та посвідчень на перевірку, що відповідає вимогам ст. 81 Податкового кодексу України.

Наполягає на тому, що під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме, ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», п. 1, п. 2, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 ст. 85 Податкового Кодексу України, що зафіксоване в акті перевірки.

Зазначає, що відповідно до вимог ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки зареєстрований наступного дня після закінчення перевірки 09.04.2015 року та 10.04.2015 року направлений на адресу позивача.

Вказує на те, що факт знаходження на реалізації горілки «Добірна «Пшенична межа» підтверджений складеним під час перевірки описом товарів, що знаходились на реалізації, та невідповідність назви горілки обумовлена обмеженим місцем у рядку, в якому зазначається відповідний товар.

Враховуючи наведене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 19.11.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Головне управління ДФС у Донецькій області.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, просив в задоволені позовної заяви відмовити з підстав, викладених в запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ФОП ОСОБА_3 включена до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зареєстрована за адресою: 84392, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Новосибірська, буд. 32, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 (а.с. 23).

30.03.2015 року Головне управління ДФС у Донецькій області здійснила фактичну перевірку суб?єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 - магазину «Апетит» за адресою: м. Краматорськ, вул. Паркова, 3, за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтва про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт (довідка) від 09.04.2015 року № 26/05/99/22/04/320901688(а.с. 10-14).

Перевірка здійснена на підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 26.03.2015 року № 51 та направлень на перевірку від 27.03.2015 року № 53, № 54 та № 55, тривалість перевірки не повинна перевищувати 10 діб.

Перевірка розпочалась 30.03.2015 року та закінчилась 08.04.2015 року.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ФОП ОСОБА_3 вимог чинного законодавства, а саме:

- ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - реалізація тютюнових виробів за цінами вищими від встановлених максимальних;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв реалізація алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних;

- п. 1, п. 2, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - незабезпечення проведення розрахункових операцій на всю суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій, реалізація товарів на загальну суму 1624 грн. 55 коп., які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації;

- п. 2 ст. 85 Податкового Кодексу України - не надані у повному обсязі всі документи посадовим особам контролюючих органів на час початку перевірки господарської одиниці.

Як зазначено в акті перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 80 грн. 35 коп., сума, зазначена у денному звіті РРО 281 грн. 10 коп., розрахункова операція з продажу сигарет (20 грн. 50 коп.) проведена через РРО та увійшла до денного звіту, звіт карткового банківського терміналу до перевірки не наданий, тобто, на місці проведення розрахунків встановлений факт невідповідності готівкових коштів на суму 200 грн. 75 коп.

Крім того, під час перевірки встановлений факт реалізації однієї пляшки горілки «Добірна «Пшенична Межа» за ціною 33 грн., що нижче мінімальної (39 грн. 90 коп.) та однієї пачки сигарет «KENT NANOTEK SILVER» за ціною 20 грн. 50 коп., що є вищою від встановленої виробником максимальної (20 грн. 47 коп.) та ненадання у повному обсязі всіх документів посадовим особам контролюючих органів на час початку перевірки господарської одиниці.

Акт перевірки зареєстрований за місцем здійснення діяльності суб?єкта господарювання 09.04.2015 року за № 26/05/99/22/04/НОМЕР_1, за місцем державної реєстрації СПД 21.04.2015 року за № 226/05-15-22-01-3209001688 та направлений на адресу СПД ОСОБА_3 10.04.2015 року, що підтверджене листом № 1865/7105-99-22-04 (а.с. 40).

СПД ОСОБА_3 ознайомлена з результатами перевірки, про що свідчить її особистий підпис, зроблений на акті перевірки.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області прийняла податкові повідомлення рішення:

- від 18.05.2015 року № 0000222201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3251 грн. 10 коп.;

- від 18.05.2015 року № 0000212201/10520 про збільшення суми грошового зобовязання за адміністративним штрафом в сумі 510 грн.;

- від 18.05.2015 року № 0000232201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог чинного законодавства, тому просить скасувати податкові повідомлення рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Пунктом 19.1 статті 19 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, зокрема щодо порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Таким чином, відповідач та третя особа у справі - субєкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин та порядку проведення готівкових операцій та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Види перевірок визначені статтею 75 Податкового кодексу України, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 якої визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Таким чином, здійснюючи перевірку, фахівці третьої особи діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регулює стаття 81 Податкового кодексу України, пунктом 81.1 якої встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, перевірка здійснена на підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.03.2015 року № 51, згідно направлень на перевірку від 27.03.2015 року № 53, № 54, № 55 та відповідно до п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо ненадання відповідачем наказу та направлень на перевірку, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження зазначеної обставини та крім того, виходячи з наступного.

За приписами п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, позивач наданим йому правом не допускати фахівців державної фіскальної служби до перевірки на підставі зазначеної норми не скористався.

Згідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

На виконання зазначеної норми закону фахівцями ДФС складений відповідний акт, що підтверджено доданою до матеріалів справи копією акту, що спростовує довід позивача про його відсутність.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, перевірка закінчилась 08.04.2015 року, акт перевірки зареєстрований за місцем здійснення діяльності суб?єкта господарювання 09.04.2015 року за № 26/05/99/22/04/НОМЕР_1, за місцем державної реєстрації СПД 21.04.2015 року за № 226/05-15-22-01-3209001688 та направлений на адресу СПД ОСОБА_3 10.04.2015 року.

Крім того, СПД ОСОБА_3 ознайомлена з результатами перевірки, про що свідчить її особистий підпис, зроблений на акті перевірки.

Враховуючи наведене, суд вважає доводи позивача стосовно порушення відповідачем вимог ст. 86 Податкового кодексу України в частині порушення порядку реєстрації акту перевірки необгрунтованними, та, крім того, це є формальною ознакою порушення, яка не впливає на правомірність висновків податкового органу про встановлені під час перевірки порушення та застосування фінансових або штрафних санкцій за вчинення таких порушень.

Суд враховує, також, що згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, він не містить вимоги про оскарження дій суб?єкта владних повноважень щодо проведення перевірки.

Суд вважає неправомірною вимогу позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 18.05.2015 року № 0000212201/10520 про збільшення суми грошового зобовязання за адміністративним штрафом в сумі 510 грн. за ненадання у повному обсязі всіх документів посадовим особам контролюючих органів на час початку перевірки господарської одиниці, з наступних підстав.

Згідно п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 16 Податкового кодексу України на платника податків покладені обов?язки, зокрема, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, під час перевірки у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, фахівцям відповідача надані не були.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штраф в зазначеному розмірі, тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення від 18.05.2015 року № 0000212201/10520 задоволенню не підлягають.

Суд вважає неправомірним довід щодо того, що усі документи були в наявності, але знаходились у сейфі, оскільки на суб?єкта господарювання покладений обов?язок надати документи перевіряючим саме під час перевірки.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 18.05.2015 року № 0000232201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн. за реалізацію тютюнових виробів за цінами вищими від встановлених максимальних та реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ратифікованим виноградним, спиртом етиловим ратифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно ч. 1 ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Оскільки під час перевірки встановлений факт реалізації однієї пляшки горілки «Добірна «Пшенична Межа» за ціною 33 грн., що нижче мінімальної (39 грн. 90 коп.) та однієї пачки сигарет «KENT NANOTEK SILVER» за ціною 20 грн. 50 коп., що є вищою від встановленої виробником максимальної (20 грн. 47 коп.), суд вважає вимоги про скасування податкового повідомлення рішення від 18.05.2015 року № 0000232201/10518 такими, що задоволенню не підлягають.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність на реалізації горілки «Добірна «Пшенична Межа», оскільки зазначена обставина скасована матеріалами справи, а саме, додатком до акту перевірки щодо переліку товару, який знаходиться на реалізації у торговому приміщені, в якому зазначена горілка «Добірна».

Щодо невідповідності назви горілки, суд вважає цю обставину технічною опискою, яка не впливає на ознаку правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд критично оцінює надані позивачем в якості підтвердження наявності товару на реалізації у торговому приміщені суб?єкта господарювання видаткових накладних, оскільки зазначені документи не є належними доказами знаходження таких товарів на реалізації під час перевірки, що, також, не спростовується позивачем.

Крім того, згідно п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

Відповідно до п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Як зазначено в акті перевірки та не спростовано позивачем, до початку перевірки фахівцями ГУ ДФС у Донецькій області проведена контрольна розрахункова операція та здійснена покупка вищезазначених товарів: однієї пляшки горілки «Добірна «Пшенична Межа» та однієї пачки сигарет «KENT NANOTEK SILVER».

Суд вважає, також, неправомірною вимогу позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 18.05.2015 року № 0000222201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3251 грн. 10 коп. за незабезпечення проведення розрахункових операцій на всю суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій, реалізацію товарів на загальну суму 1624 грн. 55 коп., які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, з наступних підстав.

Порядок проведення розрахунків визначений статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якої суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів та зборів у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

вчинене вперше - 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, зазначено в акті перевірки та не спростовано позивачем, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 80 грн. 35 коп., сума, зазначена у денному звіті РРО 281 грн. 10 коп., розрахункова операція з продажу сигарет (20 грн. 50 коп.) проведена через РРО та увійшла до денного звіту, звіт карткового банківського терміналу на суму 180 грн. 25 коп. до перевірки не наданий, тобто, на місці проведення розрахунків встановлений факт невідповідності готівкових коштів на суму 200 грн. 75 коп.

Щодо реалізації товарів на загальну суму 1624 грн. 55 коп., які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, суд враховує, що документи щодо обліку таких товарів на суму 8796 грн. 45 коп. під час перевірки надані не були та, крім того, разом з запереченнями надані документи на товар , що знаходився на реалізації, на суму 7171 грн. 91 коп., що враховане під час винесення податкового повідомлення рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення від 18.05.2015 року № 0000222201/10518 такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження доводів позовної заяви.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

В розумінні ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 124 - 152, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа Головне управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень рішень від 18.05.2015 року № 0000222201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3251 грн. 10 коп., від 18.05.2015 року № 0000212201/10520 про збільшення суми грошового зобовязання за адміністративним штрафом в сумі 510 грн., від 18.05.2015 року № 0000232201/10518 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн. відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 01.12.2015 року проголошена вступна та резолютивні частини постанови, повний текст постанови виготовлений 04.12.2015 року.

Суддя Давиденко Т.В.