Постанова № 54128790, 28.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/17003/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 < Текст > при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4 < ПІБ Представників > < Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 31.10.11р.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011р. Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне»Дніпропетровської міської ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.11р.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з земельного податку від 31.10.11р., відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 31.10.11р., згідно з яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 202153,09 грн. за затримку на 273 календарних днів кінцевого терміну сплати узгодженої суми податку на землю. У звязку з виконанням судових рішень, постановою від 20.02.06р. виконавчою службою у відповідності зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»накладено арешт на банківські рахунки підприємства, які станом на 31.10.11р. були заблоковані, тому підприємство не мало можливості здійснювати господарську діяльність та своєчасно сплачувати податки. У звязку з чим, позивач з результатами перевірки та штрафними санкціями не погоджується, вважає, що штраф за несвоєчасну сплату податку за землю накладено незаконно, оскільки процедура погашення боргу, не відповідає процедурі, яка передбачена п.1 ст.126 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначив, що в процедурі погашення боргу підприємство як платник податків участі не приймало, термін погашення боргу залежить виключно від дій державної виконавчої служби, якою щомісячно з арештованих рахунків підприємства проводилось списання грошей в рахунок погашення боргу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне»є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України "Про державну податкову службу в Україні", чинний як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, Закон України "Про систему оподаткування", Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до переліку загальнодержавних податків і зборів віднесено земельний податок.

Згідно ст.14 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ст.17 Закону №і2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання. (п. 1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Встановлено, що Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Південне»протягом 2009-2010 років подавались розрахунки зі сплати земельного податку, в яких декларувались відповідні суми до сплати до бюджету. Ці суми не було сплачено підприємством у строки, визначені законодавством та відповідно вони набули статусу податкового боргу.

Протягом 2010-2011 років податковий борг з земельного податку було частково погашено, що встановлено актом перевірки №3893/15-306/24994436 від 31.10.11р.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення співробітники Державної податкової інспекції керувались нормами ст. 126.1 Податкового кодексу України, відповідно до яких, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених статтею.

Відповідно до ст. 15.1 Податкового кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують обєкти оподаткування або проводять діяльність, що є обєктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обовязок зі сплати податків та зборів.

Приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу до обовязків платника податків віднесено обовязок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У звязку з цим, твердження позивача про те, що штраф за несвоєчасну сплату податку на землю застосовано відповідачем незаконно, оскільки процедура погашення боргу, що відображена в додатку до акту перевірки не відповідає процедурі, передбаченій ст.126.1 Податкового кодексу України, суд не приймає до уваги, оскільки Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне»Дніпропетровської міської ради є платником податків в розумінні ст. 15 Податкового кодексу, та, відповідно, статтею 16.1.4 безпосередньо на нього покладено обовязок сплати податків та зборів. При цьому, жодна зі статей вказаного нормативно-правового акту не передбачає звільнення платника податків від обовязку сплачувати податки та збори у звязку з арештом банківських рахунків підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 10.01.12р.

Суддя < (підпис) > < Список > < Список > < Список >ОСОБА_1 < Текст >