Ухвала суду № 54124790, 02.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7810/15 Справа № 203/603/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 05

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

02 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Куценко Т.Р.

суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі Прудченко В.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області про визнання права власності на автомобіль та за зустрічним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про зобовязання повернути транспортний засіб, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 у грудні 2014 року звернулася до суду з позовом до УВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області та з урахуванням уточнень просила суд зобовязати прийняти на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 7995,38 грн. згідно листа фонду від 06 червня 2014 року, визнати за нею право власності на автомобіль ЗАЗ 110377, легковий комбі-В, 2007 року випуску, номера шасі, кузова (рами) VIN-Y6D110377701113447, Y6D11037770111344, реєстраційний № НОМЕР_1 /а.с.2-3, 67-70/.

У лютому 2015 року УВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області звернувся з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про зобовязання повернути транспортний засіб /а.с.45-48/.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2015 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, зустрічні позовні вимоги УВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області задоволено, зобовязано ОСОБА_2 повернути УВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області транспортний засіб: М1 ЗАЗ110377-40, колір FD1351 RP Королівський синій, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АЕС 056887 також вирішено питання щодо судових витрат /а.с.109-112/.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, та рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с.115-117/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.6 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції станом на день смерті ОСОБА_3І.) за наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водінню автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 5 п. 3 Порядку до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Пунктом 16 Порядку визначено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Судом встановлено, що наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 липня 2007 року №55 «Про видачу автомобілів» затверджено поіменний список інвалідів унаслідок трудового каліцтва, які за медичними показаннями мають право на безкоштовне забезпечення автомобілем «Славута»-110377-40, до якого внесений за №4 ОСОБА_3, інвалід ІІІ групи, черга №52 від 10 вересня 1993 року /а.с.51/.

Наказом УВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області від 12 квітня 2007 року №179 «Про видачу автомобілів» встановлено забезпечити видачу автомобілів інвалідам унаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які за медичними показниками мають право на безкоштовне забезпечення автомобілем марки М1 ЗАЗ 110377-40 за кошти Фонду, зокрема, і ОСОБА_3 /а.с.60-61/.

На підставі акту приймання-передачі транспортного засобу серії МВЧ №840751 від 13 квітня 2007 року підприємство виробник ЗАТ з ІІ «Запорізький автомобілебудівний завод» передано організації-одержувачу УВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області у присутності інваліда ОСОБА_3 13 квітня 2007 року транспортний засіб М1 ЗАЗ 110377-40 номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, виготовлений 17 березня 2007 року (а.с.52) та за актом приймання передачі автомобіля М1 ЗАЗ 110377-40 від 13 квітня 2007 року ОСОБА_3 передано Управлінням ВД ФСС НВ та ПЗ України в Дніпропетровській області вказаний автомобіль (а.с.62), на підставі чого МРЕВ 5-го МРВ УМВС України в м. Дніпродзержинську 18 квітня 2007 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №АЕС 056887 /а.с.5/.

ОСОБА_3 10 квітня 2014 року помер, про що Заводським відділом ДРАЦС РС Дніпропетровського МУЮ 14 квітня 2014 року вчинено актовий запис №480 та видано свідоцтво /а.с.10/.

Починаючи з 30 січня 1996 року та по день смерті місце проживання ОСОБА_3 було зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі даних паспорту останнього /а.с.7-8/, довідки ТОВ «Толока» від 16 травня 2014 року №142 /а.с. 11/.

На підставі даних свідоцтва про народження ОСОБА_4, свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 /а.с.5, 9/.

За даними паспорту позивача за первісним позовом остання зареєстрована за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.4/, зазначене не заперечується сторонами та відображено як у тексті позовної заяви так і в апеляційній скарзі.

Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при ухвалені рішення не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 з ОСОБА_5 були рідними братом та сестрою та у звязку різким погіршенням стану здоровя брата та потребу у постійному сторонньому догляді, з 2012 року позивач за первісним позовом здійснювала догляд і лікування, проживаючи разом з ним однією сімєю за місцем реєстрації останнього. Отже, вказуючи, що до членів сімї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки на підставі кровного споріднення.

Однак з наведеними твердженнями колегія суддів не може погодитись, оскільки Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року N 999 встановлено, що спірний автомобіль може бути викуплений лише членом сімї, який на момент смерті був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда. Отже, оскільки ОСОБА_2 зареєстрована за іншою адресою ніж був зареєстрований ОСОБА_6 відсутні підстави для залишення автомобіля, переданого в користування інваліду ОСОБА_3, у власність останньої.

Позивач за первісним позовом, як сторона по справі, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст. 10 ЦПК України. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Нормами ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст.303, ст.307, 308 ЦПК України, колегії суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

ОСОБА_7