Ухвала суду № 54124783, 08.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6408/15 Справа № 174/1110/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Ремеза В.А.

суддів Міхеєвої В.Ю., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2013 року за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 20.08.2008р. між ТОВ «ПростоФінанс» ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № НОМЕР_1, відповідно до якого кредитор надав відповідачу кредит в сумі 57 320грн.

18.05.2012р. між TOB «ПростоФінанс» та TOB «Кредитні ініціативи» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого TOB «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження TOB «ПростоФінанс», а TOB «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити TOB «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.08.2013р. виникла заборгованість за кредитом 50 528,25грн., за відсотками 34 354,66грн., по комісії 4 727,24грн., штраф 2 353,20грн., і вказані суми позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.12.2013р. позов TOB «Кредитні ініціативи» задоволено в повному обсязі.

Стягнуто зОСОБА_2, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 91 963,35грн., із яких: 50 528,25грн. борг за тілом кредиту; 34 354,66грн. борг по відсотках за користування кредитом; 4 727,24грн. борг по комісії; 2 353,20грн. штраф.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь TOB «Кредитні ініціативи» в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 919,63грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні позову, посилаючись на те, що неповно зясовано обставини справи і рішення суду є необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2008р. між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 020114595479, згідно якого ОСОБА_2 отримав у кредит 57320грн. на строк до 10.08.2015р. для придбання автомобіля Chevrolet Aveo.

18.05.2012р. між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого сторони домовилися про передачу прав вимоги за договорами кредиту від продавця до покупця, і продавець відступив право вимоги щодо заборгованостей за договорами кредиту покупцю, в тому числі стосовно права вимоги про повернення боргу від ОСОБА_2, зі всіма правами, що є дійсними на дату відступлення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до положень ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 порушив умови укладеного кредитного договору, внаслідок чого станом на 10.08.2013 року заборгованість за простроченим кредитом складає 50528,25грн.; за простроченими відсотками за користування кредитом 34354,66грн., по комісії 4727,24грн.; штраф (неустойка) за порушення умов договору 2353,20грн., всього на загальну суму 91963,35грн.

Встановивши вказані обставини на підставі зібраних по справі доказів, суд з урахуванням норм законодавства, якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що судом неповно зясовано обставини справи і рішення суду є необґрунтованим, з посиланням на те, що матеріали справи не містять акт приймання-передачі Кредитного портфелю, який надає право ТОВ «Кредитні ініціативи» вимагати на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» кредитної заборгованості, не свідчать про незаконність судового рішення, оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» надало до апеляційного суду такий акт.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що судом неповно зясовано обставини справи і рішення суду є необґрунтованим, з посиланням на те, що він не був належним чином повідомлений про укладання договору факторингу, а тому з урахуванням положень ст. 517 ЦК України він не повинен сплачувати на користь позивача заборгованість за кредитним договором безпідставні, оскільки за змістом ст. 517 ЦК України боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачує заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, за кредитним договором, а тому зміна кредитора в зобов'язанні не може бути підставою для звільнення відповідача від погашення кредиту взагалі, у зв'язку з чим наведені доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України.

Таким чином рішення суду слід залишити без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: