Ухвала суду № 54124244, 02.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 11712/2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Гладун Х.А.

Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2.12.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2015 р.

в справі за позовом ПАТ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2015 р. задоволено позов ПАТ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме : стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Правекс-Банк» заборгованість в розмірі 2330861,07 грн. та 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 1.03.2007 р. між АКБ "Правекс-Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою був укладений кредитний договір № 5-014/07Ф, з наступними змінами та доповненнями від 25 лютого 2008 р., 15 квітня 2009 р., 05 березня 2010 р., 28 липня 2010 р., 24 грудня 2010 р., 29 березня 2011 р., 08 липня 2011 р. та 22 червня 2012 р.

Згідно умов кредитного договору банк надав відповідачці кредитну лінію в іноземній валюті на загальну суму 400000,00 доларів США на строк до 01 березня 2008 р. із сплатою процентів за користування кредиту в розмірі 15 % річних.

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 25 лютого 2008 р., було змінено кінцевий термін повернення кредитних коштів, тобто продовжено до 01 березня 2009 р. зі сплатою 15% річних.

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 15 квітня 2009 р. було продовжено термін дії кредитного договору, а саме встановлено кінцеву дату повернення кредиту - 01 березня 2010 р. зі сплатою 15% річних.

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 05 березня 2010 р. пункт 1.1. кредитного договору було викладено в новій редакції: «Банк надає Позичальникові кредит в іноземній валюті на загальну суму 200 000,00 доларів США. Також цим договором було збільшено строк кредитування до 01 липня 2010 р. зі сплатою 15 % річних.

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 28 липня 2010 р. було збільшено строк кредитування до 30 грудня 2010 р. зі сплатою 15% річних.

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 24 грудня 2010 р. було змінено номер кредитного договору з №5-014/07Ф на №2901-010/10Ф.

Також цим договором було встановлено кредит на споживчі цілі в національній валюті на загальну суму 1600000,00 грн., встановлено кінцеву дату повернення кредиту до 30 червня 2011 р. та встановлено наступні процентні ставки: з 24 грудня 2010 р. встановлено процентну ставку 16,5 % річних.

Договором від 29 березня 2011 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №2901-010/10Ф від 01 березня 2007 р. викладено п. 4.4. кредитного договору в новій редакції: «Позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом в строк до 30 червня 2011 р. у розмірі 1600000 грн.».

Договором від 08 липня 2011 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №2901-010/10Ф від 01 березня 2007 р. збільшено строк кредитування до 02.07.2012 р. зі встановленням процентної ставки в розмірі 16,5% річних.

Договором від 22 червня 2012 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №2901-010/10Ф від 01 березня 2007 р. було збільшено строк кредитування до 02 березня 2013 р.

Також договором від 22 червня 2012 р., а саме п.4.5.1. передбачено, що реструктуризовані проценти (проценти нараховані за користування кредитом в строк до 01 червня 2012 р. та несплачені позичальником) у розмірі 143115,39 грн. підлягають сплаті позичальником в момент повернення кредиту.

А також, відповідно до п.2. договору від 22 червня 2012 р., шляхом підписання даного договору позичальник, підтвердив факт свого ознайомлення з розміром фактичного залишку кредитної заборгованості (основна сума кредиту) 1592088,30 грн. та не має заперечень щодо цього (а.с.30 -32). Тобто, ця сума була погоджена з відповідачкою.

Таким чином, доводи апеляції про те, що відповідачка не отримувала кредитних коштів спростовуються зазначеним вище договором, а також виписками банку за особовим рахунком відповідачки ( а.с.37- 84).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій рій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит у зазначеному договором розмірі.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання наслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або неоном, або розірвання договору.

Тому, суд правильно дійшов висновку про те, що у зв'язку із неналежним виконанням позичальником (відповідачкою) своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором згідно розрахунку позивача станом 13.12.2013 р. у відповідачки наявна прострочена заборгованість в загальному розмірі 2330861,07 грн., яка складається з 1592088,30 грн. - сума заборгованості за кредитом; 411674,78 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 259895,44 грн. - сума нарахованих відсотків за кредитом; 67202,55 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2015 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :